VERSUM

Мы, студенты, знаем кости,
нам ли этого не знать.
У кого то 207 их,
у кого то 205.

Мы настроены серьёзно
на мыслительный процесс.
Нас сбить с толку невозможно,
нами движет интерес.

Уяснили четко сразу,
если хочешь мир спасти
Должен не моргнув и глазом
клятву ты произнести.

И подобно Гиппократу
дав себе святой обет
Не считать в уме заплату,
а нести науки свет.

Чтобы, как посланник свыше,
судьбы праведно вершить
Открываю стопку книжек
анатомию зубрить.

© Пастухова Аліна (2017)

Важлива кістка – це скронева,

на черепі є парною вона.

Має вона відростки численні,

одного не назвав і кістки вже нема.

Слух і гравітація – незамінні функції,

три частини кістки також не біда.

Вивчити можливо, якщо хтіти думати,

але всі сполучення – тема нелегка.

Отвори на кісці ще одне питання, знати,

щоб нюанси ті треба пам’ять мать.

Знати анатомію – то треба кохання,

якщо воно буде – будеш мати 5.

© Пастухова Аліна (2017)

Я плив на човні, а на небі місяць світив,
В тригранному стулі сидів і тихо горох собі їв,
Сітку трапецію в трапецеподібне море кидав,
А капітан головчату рибу, на гачок спіймав.

© Кравченко Дмитро (2017)

тут мертвец помогает живому
предрассудков здесь по пусту нет
все равны и все здесь похожи
каждый ищет единый ответ
выясняют здесь сущность жизни
не решая вопрос бытия
и используя знания древности
дают будущему шанс
не идут на уступки с совестью
посвящая себя науке
тратят годы во благо ЖИЗНИ
помогают живым дышать…  

© A.B. (2018)