Site icon АНАТОМ | The ANATOMIST

SYSTEMA CARDIOVASCULARE

SYSTEMA CARDIOVASCULARE - українською

Please wait while the activity loads. If this activity does not load, try refreshing your browser. Also, this page requires javascript. Please visit using a browser with javascript enabled.
If loading fails, click here to try again
Start
Ви завершили - %% QUIZ_NAME %%. Ви набрали %% SCORE %% з %% TOTAL %%. Оцінка -  %% RATING %
Your answers are highlighted below.
Question 1

В яку вену впадають нижні прямокишкові вени?

A
V. portae hepatis.
B
V. cava inferior.
C
A iliaca externa.
D
V. pudenda interna.
E
V. iliaca interna.
Question 1 Explanation: 
Від нижньої третини прямої кишки венозна кров відтікає по парних (правих і лівих) нижніх прямокишкових венах (vv. rectales inferiores), які впадають відповідно у праву і ліву внутрішні соромітні вени (V. pudenda interna)
Question 2

Гілкою якої із судин є а. interossea communis?

 
A
A. ulnaris.
B
A. radialis.
Question 2 Explanation: 
Глибока гілка (r. profundus) разом з ramus palmaris profundus a. ulnaris проходить між m. flexor digiti minimi brevis et m. abductor digiti minimi і супроводжує глибоку долонну дугу.
Question 3

Назвіть артерію, яка має основне значення у розвитку обхідного кровообігу нижньої кінцівки після перев'язки стегнової артерії?

A
A. circumflexa femoris medialis.
B
A. iliaca externa.
C
A. circumflexa femoris lateralis.
D
A. iliaca interna.
E
A. profunda femoris.
Question 4

Які гілки відходять від першого відділа підключичної артерії?

A
A. a. cerebri anterior, media, posterior
B
A. vertebralis, a. cervicalis ascendens
C
A. basilaris, a. cerebri posterior, a. thoracica interna
D
A. vertebralis, truncus thyrocervicalis, a. thoracica interna
E
A. cervicalis transversa
Question 4 Explanation: 
Хребтова артерія (a. vertebralis) є першою судиною, яка відходить від верхньобічного півкола підключичної артерії на рівні поперечного відростка VII шийного хребця. Артерії спинного мозку відходять від a. vertebralis (гілки a. subclavia), a. cervicalis ascendens (гілки truncus thyrocervicalis з a. subclavia), a. cervicalis profunda (гілки truncus costocervicalis, який відгалужується від a. subclavia), а також від сегментних судин: aa. intercostales posteriores (гілок pars thoracica aortae); aa. lumbales (гілок pars abdominalis aortae); aa. sacrales laterales (гілок a. iliaca interna).
Question 5

Судини, які впадають у ліве передсердя?

A
V, jugularis interna
B
Aorta
C
V. V. pulmonales
D
V. V. cavae
E
Truncus pulmonalis
Question 5 Explanation: 
Легеневі вени ( vv. pulmonales) несуть артеріальну кров з легень у ліве передсердя.
Question 6

Які гілки відходять від щитошийного стовбура?

A
A. laryngea inferior, a. thoracica interna, a. colli superficialis
B
A. thyroidea superior, a. laryngea, a. vertebralis
C
A. verteralis, a. colli ascendens, a. colli transversa
D
A. thyroidea inferior, a. colli ascendens, a. suprascapularis
E
A. thoracica interna, a. vertebralis, thyroidea inferior
Question 6 Explanation: 
Щито-шийний стовбур розгалужується на 4 гілки: - Нижню щитоподібну артерію (a. thyroidea inferior); - Висхідну шийну артерію (a. cervicalis ascendens); - Надлопаткову артерію (a. suprascapularis); - Поперечну артерію шиї (a. transversa colli).
Question 7

Яку кількість пальцевих артерій одержує кожен палець нижньої кінцівки?

 
A
1
B
5
C
2
D
3
E
4
Question 8

Через яку вену може бути відновлений кровоток, при стисненій v. gastraca sinistra й порушеному відтоку венозної крові в v. portae hepatis, у верхню порожнисту вену?

 
A
V. epigastrica inferior.
B
V. epigastrica superior.
C
V. lienalis.
D
V. azygos.
E
V. gastrica dextra.
Question 8 Explanation: 
Ворітна печінкова вена (v. portae hepatis) утворює анастомоз із системою верхньої порожнистої вени через стравохідні вени (vv. oesophageales). Цей анастомоз формується таким чином: венозне сплетення стравоходу в черевній порожнині в ділянці кардіальної частини шлунка анастомозує через стравохідні вени з витоками лівої шлункової вени (v. gastrica sinistra), яка впадає у ворітну печінкову вену (v. portae hepatis), відповідно у грудній порожнині кров від стравохідного венозного сплетення відтікає у непарну (v.azygos) і напівнепарну (v.hemiazygos) вени.
Question 9

Гілкою якої судини є а. circumflexa humeri anterior?

A
A. subclavia.
B
A. axillaris.
C
A. brachialis.
D
A. circumflexa humeri posterior.
E
A. subscapularis.
Question 9 Explanation: 
Пахвова артерія (a. axillaris) умовно поділяється на 3 відділи: Перший відділ: - Підлопаткові гілки (rr. subscapulares); - Верхня грудна артерія (a. thoracica superior); - Грудо-надплечова артерія (a. thoracoacromialis). Другий відділ: - Бічна грудна артерія (a. thoracica lateralis). Третій відділ: - Підлопаткова артерія (a. subscapularis); - Передня огинальна артерія плеча (а. circumflexa humeri anterior); - Задня огинальна артерія плеча (а. circumflexa humeri posterior).
Question 10

Як називається гілка, яка відходить від підключичної артерії в міждрабинчастому просторі?

A
A. thyroidea inferior
B
A. vertebralis
C
Truncus costocervicalis
D
A. transversa colli
E
A. thoracica interna
Question 10 Explanation: 
Реброво-шийний стовбур (truncus costocervicalis) є гілкою другого підділу підключичної артерії. Відходить від заднього півкола підключичної артерії в міждрабинчастому просторі, йде назад і догори
Question 11

Пульсація стегнової артерії збережена. Яка артерія уражена, при відсутності пульсації тильної артерії стопи та задньої великогомілкової артерії?

 
A
A. poplitea.
B
A. profunda femoris
C
A. fibularis.
D
A. descendens genus.
E
A. iliaca externa.
Question 11 Explanation: 
Підколінна артерія (a. poplitea) є продовженням стегнової артерії, починається на рівні привідного розтвору, йде вниз по дну підколінної ямки, прилягаючи спочатку до підколінної поверхні стегнової кістки, а нижче – до суглобової капсули і підколінного м’яза. Позаду і зверху підколінну артерію прикриває півперетинчастий м’яз.
Question 12

Які із названих артерій не відходять від променевої артерії?

A
Reccurens radialis, ramus palmaris superficialis
B
A.palmaris, a. metacarpea dorsalis
C
A. interossea communis
D
A. princeps pollicis
E
A. metacarpea dorsalis prima
Question 12 Explanation: 
Загальна міжкісткова артерія (а. interossea communis) є гілкою ліктьової артерії, починається на рівні гористості ліктьової кістки. В свою чергу, від променевої артерії послідовно відходять такі судини: - Променева поворотна артерія (a. reccurens radialis) - Живильна артерія променевої кістки (a. nutricia) - М’язові гілки (rr. musculares) - Долонна зап’ясткова гілка (r. carpalis palmaris) - Поверхнева долонна гілка (r. palmaris superficialis) - Тильна зап’ясткова гілка (r. carpalis dorsalis)
Question 13

Які борозни знаходяться на серці?

A
Anterior et posterior
B
Superior et inferior
C
Medialis et lateralis
D
Sulci interventriculares et coronarius
E
Interatriorum et apicalis
Question 13 Explanation: 
На поверхні серця є ряд борозен. Поперечно розташована вінцева борозна (sulcus coronarius) відокремлює передсердя від шлуночків. На груднинно-ребровій поверхні добре виражена передня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis anterior), що розділяє правий і лівий шлуночки. На діафрагмовій поверхні серця вздовж проходить задня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis posterior).
Question 14

Які артерії формують артеріальне коло великого мозгу?

A
A. cerebri media, a. communicans anterior et posterior, basilaris
B
A. vertebralis, a. basilaris, a. cerebri posterior
C
A. cerebri anterior et posterior
D
A. communicans anterior et posterior
E
A. ethmoidalis anterior et posterior
Question 14 Explanation: 
артерій (a. cerebri posterior dexter et sinister) (із системи підключичних артерій). Артеріальне коло мозку – коло Віллізія утворюється на нижній поверхні головного мозку внаслідок сполучення між собою правої і лівої передніх мозкових артерій (aa. cerebri anterior dexter et sinister), передніх і задніх сполучних (a. communicans anterior et posterior) (із системи внутрішніх сонних артерій) і правої та лівої задніх мозкових
Question 15

Який венозний колектор уражений, при розширенні та запаленні вен на при середній поверхні гомілки?

A
V. fibularis.
B
V. tibialis anterior.
C
V. tibialis posterior.
D
V. saphena parva.
E
V. saphena magna.
Question 16

В якій зв'язці проходить а. ovarica?

   
A
Lig. teres uteri.
B
Lig. latum uteri.
C
Lig. suspensorium ovarii.
D
Lig. teres hepatis.
E
Lig. ovarii proprium.
Question 16 Explanation: 
Яєчник укріплюється підвішувальною зв’язкою яєчника (lig. suspensorium ovarii) – складкою очеревини, що відходить від бічної стінки малого таза на рівні його входу і прикріплюється до трубного кінця яєчника.
Question 17

У хворого діагностовано інфаркт задньої частини міжшлуночкової перегородки. В якій артерії порушений кровообіг?

A
r. interventricularis posterior
B
r. circumflexus
C
r. atrialis intermedius
D
r. marginalis dexter
Question 17 Explanation: 
r. interventricularis posterior гілка правої вінцевої артерії, я.ка проходить у задній міжшлуночковій борозні
Question 18

Яка артерія проходить до ма малої кривини шлунка у lig. hepatogastricum зліва?

 
A
Aa. gastricae breves.
B
A. gastroomentalis dextra.
C
A. gastrica sinistra.
D
A. gastrica dextra.
E
A. gastroomentalis sinistra.
Question 18 Explanation: 
Ліва шлункова артерія (a. gastrica sinistra) йде вздовж малої кривини шлунка праворуч між листками малого чепця і анастомозує із правою шлунковою артерією, що є гілкою власної печінкової артерії.
Question 19

Які вени очної ямки відкриваються у печеристу пазуху?

A
V. ophthalmica inferior.
B
Vv. maxillares.
C
Vv. suprathrochleares.
D
V. ophthalmica superior.
E
V. supraraorbitalis.
Question 19 Explanation: 
Верхня очна вена (v. ophthalmica superior) крупніша за нижню очну вену. Вона проходить від присереднього кута ока назад по верхньому краю присередньої стінки очної ямки, супроводжуючи надочноямкову артерію (гілка очної артерії). Приблизно на рівні середини очної ямки верхня очна вена повертає вбік, проходячи над верхнім прямим м’язом очного яблука, потім повертає назад і через верхню очноямкову щілину заходить в середню черепну ямку, де відкривається в передній відділ печеристої пазухи твердої оболони.
Question 20

Які структури з'єднує артеріальна протока?

 
A
Truncus pulmonalis et v. cava superior.
B
Atrium dextrum et sinistrum.
C
Truncus pulmonalis et pars descendens aortae.
D
Aorta et v. cava inferior.
E
Aorta et v. cava superior.
Question 20 Explanation: 
Отвори аорти і легеневого стовбура у серці немовлят відносно великі. Розміри лівого і правого передсердно-шлуночкових отворів у немовлят однакові. У них ще функціонує артеріальна протока (ductus arteriosus), протока Боталла, довжиною 5-9 мм і діаметром 3-7 мм, що сполучає ліву легеневу артерію з початком низхідної аорти. Просвіт цієї протоки швидко звужується і в нормі упродовж двох місяців заростає (облітерується) і перетворюється в артеріальну зв’язку (lig. аrteriosum).
Question 21

Що з'єднує артеріальна протока (Баталова протока) в періоді внутрішньоутробного розвитку?

 
A
Truncus pulmonalis et aorta.
B
Aorta et v. cava inferior.
C
Atrium dextrum et atrium sinister.
D
Truncus pulmonalis et v. cava superior.
E
Ventriculus dexter et ventriculus sinister.
Question 21 Explanation: 
Артеріальна протока (ductus arteriosus), протока Боталла – довжина 5-9 мм і діаметром 3-7 мм, що сполучає ліву легеневу артерію з початком низхідної аорти.
Question 22

Які лімфатичні вузли долучаються до запального процесу при періодонтиті нижнього другого кутнього зуба?

A
Nodi preauriculares
B
Nodi cervicales anteriores; Nodi colii anteriores
C
Nodi submandibulares
D
Nodi cervicales laterales; Nodi colli laterales
E
Nodi faciales
Question 23

Які артерії кровопостачають І і ІІ міжребер'я?

A
A. intercostales posteriores, a. colli ascendens
B
Aa. intercostales anteriores, a. colli ascendens
C
A. intercostales anteriores, a. thoracoacromialis
D
A. thoracica interna, a. colli ascendens
E
A. intercostalis suprema, aa. intercostales anteriores, a. thoracica superior
Question 23 Explanation: 
Найвища міжреброва артерія (a. intercostalis suprema) йде вниз по внутрішній (передній) поверхні шийок І і ІІ ребер, віддаючи у два верхні міжреброві простори (І і ІІ) відповідно першу задню міжреброву артерію (a. intercostalis posterior prima) і другу задню міжреброву артерію (a. intercostalis posterior secunda), які живлять відповідні міжреброві м’язи, ребра і реброву частину пристінкової плеври. верхня грудна артерія (a. thoracica superior) починається на рівні нижнього краю ключиці, йде вниз і присередньо. Її гілки заходять у два верхні міжреброві простори, кровопостачаючи міжреброві м’язи, а інші численні гілки живлять передній зубчастий м’яз, малий і великий грудні м’язи, грудь
Question 24

В якому топографічному утворенні проходить плечова артерія?

A
Sulcus bicipitalis lateralis
B
Sulcus bicipitalis medialis
C
Fossa cubiti
D
Canalis humeromuscularis
E
M. brachialis
Question 25

У хворого пошкоджена загальна сонна артерія. На поперечному відростку, якого хребця можна прижати пошкоджену артерію?

A
C IV
B
C VI
C
C V
D
C III
E
C II
Question 25 Explanation: 
Поперечний відросток VI шийного хребця має значно більший передній горбок, ніж у інших хребців. Біля нього проходить загальна сонна артерія, тому його ще називають сонним горбком (tuberculum caroticum).
Question 26

Місце розташування пазухо-передсердного вузла проводникової системи серця?

A
Arium dextrum
B
Ventriculus sinister
C
Atrium sinistrum
D
Arcus aortae
E
Ventriculus dexter
Question 26 Explanation: 
Процес збудження, що спричинює скорочення серця, виникає у людини в ділянці устя порожнистих вен у правому передсерді (atrium dextrum), в якій розташований пазухо-передсердний вузол (nodus sinuatrialis).
Question 27

Пазухи перикарда:

A
Sinus occipitalis et rectus
B
Sinus transversus et cavernosus
C
Sinus transversus et rectus
D
Sinus transversus et obliquus
E
Sinus cavernosus et sigmoideus
Question 27 Explanation: 
В порожнині перикарда між аортою, легеневим стовбуром з однієї сторони і передньою поверхнею правого передсердя з іншої знаходиться ділянка, яка називається поперечною пазухою перикарда (sinus transversus pericardii). На задній стороні між лівим передсердям, правою та лівою легеневими венами і задньою стінкою перикарда знаходиться коса пазуха перикарда (sinus obliquus pericardii).
Question 28

Гілки якої артерії, анастомозуються біля медіального кута ока?

A
A. pharyngea ascendens, a. dorsalis nasi
B
A. auricularis posterior, a. temporalis superficialis
C
A. temporalis superficialis, a. facialis
D
A. maxillaris, a. facilaris
E
A. facialis, a. ophtalmica
Question 28 Explanation: 
Лицева артерія (a. facialis) відходить від передньої поверхні зовнішньої сонної артерії, вище від язикової артерії, на рівні кута нижньої щелепи, проходить вперед і вверх позаду заднього черевця двочеревцевого м’яза та шило-під’язикового м’яза в піднижньощелепному трикутнику.
Question 29

Від якої судини відходять гілки, що кровопостачають червоподібний відросток?

   
A
A. ileocolica.
B
A. ilealis.
C
A, colica dextra.
D
A. colica sinistra.
E
A. duodenojejunalis.
Question 29 Explanation: 
Артерія червоподібного відростка (a. appendicularis), що кровопостачає червоподібний відросток є гілкою клубово-ободовокишкової артерії (a. ileocolica).
Question 30

Де місце найкращого вислуховування тристулкового клапана?

 
Question 31

Прохідність якої великої венозної судини пов'язанної через vv. paraumbilicalis з пупковою ділянкою порушена, при чітко вираженому розширенні підшкірних вен у пупковій ділянці?

 
A
V. portae hepatis.
B
V. renalis.
C
V. iliaca interna.
D
V. mesenterica superior.
E
V. mesenterica inferior.
Question 31 Explanation: 
Ворітна печінкова вена (v. portae hepatis) є найкрупнішою нутрощевою веною в організмі людини, її довжина дорівнює 4–6 см, а діаметр – 1,1–1,8 см. Вона збирає венозну кров від усіх непарних органів черевної порожнини, окрім печінки і нижніх двох третин прямої кишки.
Question 32

Яка артерія розташована присередньо від косої пахвинної кили, вхідний отвір якої лежить в бічній пахвинній ямці?

 
A
a. renalis
B
a. flexura dextra
C
a. epigastrica superior
D
a. epigastrica inferior
Question 32 Explanation: 
Нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) відходить від зовнішньої клубової артерії перед її входом у судинну затоку, йде вверх і присередньо разом з однойменною веною по задній поверхні передньої стінки черевної порожнини між пристінковою очеревиною і поперечною фасцією живота.
Question 33

Які артерії кровопостачають кульшовий суглоб?

A
Aa. gluteae, a. obturatoria, a. circumflexa femoris medialis
B
A. epigastrica superficialis, a. circumflexa femoris lateralis, a. obturatoria
C
A. glutea superior, a. circumflexa femoris lateralis
D
Aa. perforantes, aa. iliacae externae
E
A. rectalis inferior, a. circumflexa ilium profunda
Question 33 Explanation: 
Поверхнева надчеревна артерія (a. epigastrica superficialis) починається від передньої стінки стегнової артерії нижче пахвинної зв’язки, пронизує дірчасту фасцію в ділянці підшкірного розтвору. Бічна огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris lateralis) крупніша за присередню артерію, відходить від бічної поверхні початкової частини глибокої стегнової артерії.
Question 34

Які вени є коренями vena cava inferior?

 
A
V. iliaca interna, v. iliaca externa.
B
V. brachiocephalica dextra et sinistra.
C
V. iliaca communis dextra, v. iliaca communis sinistra.
D
V. iliaca communis dextra, v. iliaca externa.
E
V. iliaca communis dextra, v, iliaca interna.
Question 34 Explanation: 
Загальна клубова вена (v. iliaca communis) є крупною парною судиною – правою і лівою, що не має клапанів. Ця вена утворюється на рівні верхнього краю крижово-клубового суглоба при злитті внутрішньої і зовнішньої клубових вен. Права і ліва загальні клубові вени прямують вверх і присередньо, а на рівні міжхребцевого хряща між IV і V поперековими хребцями праворуч від серединної лінії зливаються, утворюючи нижню порожнисту вену.
Question 35

Із системи, якої артерії кровопосатчається частина поперечної, низхідної і сигмоподібної ободової кишки?

A
A. gastroduodenalis
B
A. mesenterica superior
C
Truncus coeliacus
D
A. lienalis
E
A. mesenterica inferior
Question 35 Explanation: 
Нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior) є третьою непарною нутрощевою гілкою черевної частини аорти.
Question 36

З якою артерією анастомозує а. colica media, утворюючи дугу Реалана?

 
A
A. gastrica sinistra.
B
A. colica dextra.
C
A. lumbalis.
D
A. colica sinistra.
E
A. renalis dextra.
Question 36 Explanation: 
Права і середня ободовокишкові артерії, а також права ободовокишкова і клубово-ободовокишкова артерії мають спільні стовбури. Середня ободовокишкова артерія відсутня, а її замінює крупна висхідна гілка лівої ободовокишкової артерії, яка йде праворуч і анастомозує з висхідною гілкою правої ободовокишкової артерії. Між середньою і лівою ободовокишковими артеріями утворюється велика артеріальна дуга (аркада) першого порядку – дуга Ріолана.
Question 37

Патологія якої вени відмічається, при збільшенні розмірів вен, утворенні венозних вузлів на присередній поверхні стегна?

   
A
V. saphena parva.
B
V. basilica.
C
V. jugularis interna.
D
V. saphena magna.
E
V. cephalica.
Question 38

Спільне джерело кровопостачання печінки і шлунка?

A
Truncus coeliacus
B
A. lienalis
C
A. mesenterica superior
D
A. hepatica sinistra
E
A. gastrica sinistra
Question 38 Explanation: 
Черевний стовбур (truncus coeliacus) є крупною короткою судиною, довжиною 1–2 см, що відходить від передньої поверхні аорти на рівні ХІІ грудного хребця, або верхнього краю тіла І поперекового хребця, відразу після виходу її з аортального розтвору діафрагми.
Question 39

Гілки якої артерії хірург перев'язує при видаленні правої частки печінки?

A
A. hepatica propria.
B
A. lienalis.
C
A. hepatica communis.
D
A. gastrica brevis.
E
A. gastrica dextra.
Question 39 Explanation: 
Власна печінкова артерія (a. hepatica propria) іде в товщі печінково–дванадцятипалокишкової зв’язки (lig. hepatoduodenale) до печінки (hepar) і в ділянці її воріт (porta hepatis) роздвоюється на праву (r. dexter) та ліву (r. sinister) гілки до відповідних часток органа.
Question 40

Ушкодження гілкок якої артерії може спричинити кровотечу в бічній закісточковій ділянці ?

Question 40 Explanation: 
Малогомілкова артерія (a. fibularis; a. peronea) є найкрупнішою гілкою задньої великогомілкової артерії, відгалужується від неї дещо нижче рівня головки малогомілкової кістки, йде вбік і вниз, прилягаючи до малогомілкової кістки, а позаду її прикриває довгий м’яз-згинач великого пальця.
Question 41

Яка судина проходить у нижньому м’язово-гомілковому каналі?

A
A. tibialis anterior.
B
A. fibularis; A. peronea.
C
A. tibialis posterior.
D
V. tibialis anterior.
E
V. tibialis posterior.
Question 41 Explanation: 
Малогомілкова артерія (a. fibularis; a. peronea) є найкрупнішою гілкою задньої великогомілкової артерії, відгалужується від неї дещо нижче рівня головки малогомілкової кістки, йде вбік і вниз, прилягаючи до малогомілкової кістки, а позаду її прикриває довгий м’яз-згинач великого пальця. Потім артерія прямує вниз у нижньому м’язово-малогомілковому каналі – по задній поверхні міжкісткової перетинки гомілки вздовж малогомілкової кістки, а позаду неї розміщений довгий м’яз-згинач великого пальця.
Question 42

Які артерії кровопостачають щитоподібну залозу?

A
A. thyroidea superior, temporalis superficialis, lingualis
B
A. thyroidea inferior, occipitalis, temporalis superficialis
C
A. facialis, lingualis, vertebralis, thyroidea inferior
D
A. thyroidea superior et inferior, a. lingualis, a. facialis
E
A. thyroidea superior et inferior
Question 42 Explanation: 
До верхніх кінців обох часток щитоподібної залози підходять права і ліва верхні щитоподібні артерії (а. thyroidea superior), які відходять від зовнішніх сонних артерій. До нижніх кінців часток щитоподібної залози підходять права і ліва нижні щитоподібні артерії (а. thyroidea inferior) з щито-шийних стовбурів підключичних артерій.
Question 43

Які частини має аорта?

A
Aorta ascendens, arcus aortae, pars pelvica
B
Descendens, arcus, cervicalis
C
Ascendens, arcus, descendens
D
Pars thoracica, pars abdominalis, pars pelvina
E
Ascendens, arcus, femoralis
Question 43 Explanation: 
Аорта (aorta) розташована ліворуч від серединної стрілової (сагітальної) площини і складається із трьох частин: висхідна частина, дуга аорти і низхідна частина, яка у свою чергу поділяється на грудну і черевну частини.
Question 44

Яка артерія розташована присередньо від бічної пахвинної ямки?

 
A
A. umbilicalis.
B
A. iliaca communis.
C
A. uterina.
D
A. epigastrica inferior.
E
A. epigastrica superior.
Question 44 Explanation: 
Нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) відходить від зовнішньої клубової артерії перед її входом у судинну затоку, йде вверх і присередньо разом з однойменною веною по задній поверхні передньої стінки черевної порожнини між пристінковою очеревиною і поперечною фасцією живота.
Question 45

Які лімфатичні вузли являються регіональними для шкіри першого міжпальцевого проміжку на тилі стопи?

 
A
Nodus tibialis anterior.
B
Nodi inguinales superficiales.
C
Nodi iliaci externi.
D
Nodus tibialis posterior.
E
Nodi poplitei.
Question 46

Які артерії здійснюють кровопостачання передньої черевної стінки?

A
Aa. intercostales posteriores, aa. phrenicae superiores
B
Aa. lumbales, aa. gluteae superiores et inferiores
C
Aa. intercostales posteriores, aa. phrenicae inferiores
D
Aa. intercostales posteriores, aa. epigstricae superiores et inferiores
E
Aa. epigastricae inferiores, aa. obturatoriae, aa. intercostales posterior
Question 46 Explanation: 
Задні міжреброві артерії (aa. intercostales posteriores) є крупними парними судинами (десять пар – ІІІ–ХІІ), що починаються від задньої стінки грудної аорти. Дев’ять пар цих артерій ІІІ–ХІ відходять від аорти на рівні відповідних міжребрових просторів (ІІІ–ХІ) і проходять уздовж них. Десята пара артерій проходить під ХІІ ребрами і тому називається підребровими артеріями (aa. subcostales).
Question 47

Які відділи шлунково-кишкового тракту необхіно обстежити, щоб виявити тромбоз верхньої брижової артерії?

 
A
Gaster, duodenum.
B
Intestinum tenue, colon ascendens, colon transversum.
C
Colon descendens, colon sigmoideum.
D
Colon ascendens, colon sigmoideum.
E
Colon sigmoideum, rectum.
Question 48

В якому трикутнику шиї проходить загальна сонна артерія?

A
Trigonum omotracheale
B
Trigonum caroticum
C
Trigonum submandibulare
D
Trigonum linguale
E
Trigonum omoclaviculare
Question 49

Яка велика артерія знаходиться позаду яєчника і утворює задню стінку fossa ovarica?

 
A
A. uterina.
B
A. testicularis.
C
A. iliaca externa.
D
A. iliaca interna.
E
A. mesenterica superior.
Question 49 Explanation: 
Внутрішня клубова артерія (a. iliaca interna), відійшовши від загальної клубової артерії, прямує вниз у порожнину малого таза по присередньому краю великого поперекового м’яза, по лінії крижово-клубового суглоба. На рівні верхнього краю великого сідничого отвору артерія розгалужується на передній і задній стовбури, а від них відходять пристінкові і нутрощеві гілки. Внутрішня клубова артерія кровопостачає стінки і органи таза.
Question 50

Яка артерія проходить через над грушоподібний отвір?

A
epigastrica inferior
B
gluteus superior
C
pudenda interna
D
gluteus inferior
E
obturatorius
Question 50 Explanation: 
Верхня сіднична артерія (a. glutea superior) є продовженням заднього стовбура внутрішньої клубової артерії. Ця крупна судина прямує вбік до над грушоподібного отвору, віддаючи гілки до м’яза-підіймача відхідника, внутрішнього затульного і грушоподібного м’язів.
Question 51

Які лімфатичні вузли є регіональними для шкіри присередньої поверхні стегна і прореагують болем та припухлістю?

A
Nodi poplitei.
B
Nodi iliaci externi.
C
Nodi tibiales anteriores.
D
Nodi tibiales posteriores.
E
Nodi inguinales superficiales.
Question 51 Explanation: 
Поверхневі пахвинні лімфатичні вузли (nodi lymphatici inguinales superficiales), яких налічується 4–20, розташовані поверх широкої фасції стегна під пахвинною зв’язкою навколо підшкірного розтвору. Серед них виділяють такі вузли: – верхньоприсередні лімфатичні вузли (nodi lymphatici superomediales) лежать на дірчастій фасції підшкірного розтвору і навколо устя великої підшкірної вени; – верхньобічні лімфатичні вузли (nodi lymphatici superolaterales) розміщені у вигляді ланцюжка під нижнім краєм пахвинної зв’язки; – нижні лімфатичні вузли (nodi lymphatici inferiorеs) містяться на широкій фасції нижче нижнього рогу серпоподібного краю підшкірного розтвору.
Question 52

З якої камери серця кров потрапляє в легеневий стовбур?

 
A
Bulbus aortae
B
Atrium sinister
C
Ventriculus sinister
D
Atrium dexter
E
Ventriculus dexter
Question 52 Explanation: 
Легеневий стовбур (truncus pulmonaris) відходить від правого шлуночка.
Question 53

Які вени є коренями верхньої порожнистої вени?

A
Vv. jugulares externae et internae
B
Vv. subclaviae
C
Vv. brachiocephalicae dextrae et sinistrae
D
Vv. jugulares internae
E
Vv. pulmonales
Question 54

Які поверхневі вени здійснюють відтік крові від нижньої кінцівки?

A
v. saphena parva, v. profunda femoris
B
vv. saphena magna et parva
C
v. poplitea, v. saphena parva
D
v. femoralis, vv. saphena magna et parva
Question 54 Explanation: 
Велика підшкірна вена (v. saphena magna), що має численні клапани, починається попереду присередньої кісточки (malleolus medialis), де приймає притоки від присередньої частини тилу стопи (pars medialis dorsi pedis). Вона є продовженням присередньої крайової вени (v. marginalis medialis), йде разом з підшкірним нервом (n. saphenus) по присередній поверхні гомілки вгору, проходить по присередній поверхні стегна до підшкірного розтвору (hiatus saphenus), де пронизує дірчасту фасцію (fascia cribrosa) і впадає у стегнову вену (v. femoralis). мала підшкірна вена (v. saphena parva) має численні клапани і збирає кров від тильної венозної дуги стопи (arcus venosus dorsalis pedis) і є продовженням бічної крайової вени (v. marginalis lateralis). Вона проходить позаду бічної кісточки (malleolus lateralis), лягає в борозну між бічною головкою та присередньою головкою литкового м’яза (caput laterale et caput mediale musculi gastrocnemii) і в підколінній ямці (fossa poplitea) впадає в підколінну вену (v. poplitea).
Question 55

З чим анастомозує ліва ободовокишкова артерія?

 
A
A. gastroomentalis dextra.
B
A. gastrica dextra.
C
A. colica media.
D
A. lienalis.
E
A. gastrica sinistra.
Question 55 Explanation: 
Ліва ободовокишкова артерія (a. colica sinistra) розгалужується на висхідну і низхідну гілки. - Висхідна гілка (r. ascendens) анастомозує в ділянці лівого згину ободової кишки з лівою гілкою (r. sinister) середньої ободовокишкової артерії (a. colica media). - Низхідна гілка (r. descendens) іде ліворуч і вниз, де анастомозує із сигмоподібною артерією (a. sigmoideae)
Question 56

В басейні якої вени виник варикоз на присередній поверхні гомілки?

A
V. tibialis posterior.
B
V. poplitea.
C
V. saphena magna.
D
V. tibialis anterior.
E
V. saphena parva.
Question 56 Explanation: 
Велика підшкірна вена (v. saphena magna) прямує догори по передньому краю присередньої кісточки, а на гомілці – вздовж присереднього краю великогомілкової кістки.
Question 57

Яка артерія проходить через отвори в поперечних відростках шийних хребців?

A
A. thyroidea inferior
B
A. occipitalis
C
A. facialis
D
A. pharingea ascendens
E
A. vertebralis
Question 57 Explanation: 
Хребтова артерія (a. vertebralis) є першою судиною, яка відходить від верхньобічного півкола підключичної артерії на рівні поперечного відростка VII шийного хребця.
Question 58

Яка судина стискається при ембріональній пухлині, що розташована в за очеревинному просторі?

   
A
Aorta abdominalis.
B
Aorta thoracica.
C
Arteria mesenterica superior.
D
Arteria mesenterica inferior.
Question 58 Explanation: 
Черевна частина аорти (pars abdominalis aortae), або черевна аорта (aorta abdominalis) починається на рівні ТhXII хребця і на всьому протязі розташована в за очеревиному просторі, де безпосередньо прилягає до передньобічної поверхні хребтового стовпа, ліворуч від серединної площини.
Question 59

Які із названих артерій не беруть участь в утворенні тильної дуги зап'ястка?

A
R. carpeus dorsalis a. radialis
B
A. interossea posterior
C
A. interossea anterior
D
A. interossea reccurens
E
R. carpeus dorsalis a. ulnaris
Question 60

Гілки яких артерій кровопостачають м'яке піднебіння?

A
A. maxillaris, a. temporalis superficialis
B
A. thyroidea superior et inferior
C
A. facialis, a. maxillaris
D
A. occipitalis, a. pharyngea ascendens
E
A. lingualis. a. facialis
Question 60 Explanation: 
Лицева артерія (a. facialis) відходить від передньої поверхні зовнішньої сонної артерії, вище від язикової артерії, на рівні кута нижньої щелепи, проходить вперед і вверх позаду заднього черевця двочеревцевого м’яза та шило-під’язикового м’яза в піднижньощелепному трикутнику. Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) є крупною судиною, яка відходить від зовнішньої сонної артерії під прямим кутом на рівні шийки нижньої щелепи.
Question 61

В якій ділянці серця знаходиться пазухо-передсердний вузол?

 
Question 62

Хворий, 50 років, потрапив до лікарні зі скаргами на біль за грудниною, ядуху при фізичних навантаженнях. Після ангіографії виявлені патологічні зміни в задній міжшлуночковій гілці правої вінцевої артерії. Які ділянки серця уражені?

A
Atrium dexter
B
paries anterior ventriculi dextri et sinistri
C
paries posterior ventriculi dextri et sinistri
D
Atrium sinister
Question 62 Explanation: 
r. interventricularis posterior кровопостачає нижні ділянки задньої стінки правого та лівого шлуночків
Question 63

Ушкодження якої артерії можна передбачати, при порушенні кровообігу слизової оболонки воротарної частини у ділянці великої кривини?

 
A
A. gastrica dextra.
B
A. lienalis.
C
A. gastroomentalis dextra.
D
A. hepatica propria.
E
A. mesenterica superior.
Question 63 Explanation: 
Права шлунково-чепцева артерія (а. gastroomentalis dextra) є ніби продовженням підшлунково-дванадцятипалокишкової артерії. Вона йде вниз позаду воротарної частини шлунка, прямує ліворуч вздовж великої кривини шлунка між листками великого чепця.
Question 64

Гілки, яких судин кровопостачають підшлункову залозу?

A
A. gastroduodenalis, a. lienalis, a. mesenterica superior
B
A. phrenica inferior, a. renalis, a. mesenterica superior
C
A. lienalis, a. suprarenalis superior
D
A. hepatis communis, a. gastrica sinistra, a. suprarenalis media
E
A. lienalis, a. colica media, a. suprarnalis inferior
Question 64 Explanation: 
Шлунково-дванадцятипалокишкова артерія (a. gastroduodenalis), відійшовши від загальної печінкової артерії, прямує вниз позаду воротарної частини шлунка і розгалужується на три судини: – задню верхню підшлунково-дванадцятипалокишкову артерію (a. pancreaticoduodenalis superior posterior) – передню верхню підшлунково-дванадцятипалокишкову артерію (a. pancreaticoduodenalis superior anterior) – праву шлунково-чепцеву артерію (a. gastroomentalis dextra) Селезінкова артерія (a. splenica; a. lienalis) є найкрупнішою і найдовшою гілкою черевного стовбура. Верхня брижова артерія (a. mesenterica superior) є другою крупною непарною нутрощевою гілкою черевної частини аорти, яка відходить від її передньої поверхні позаду тіла підшлункової залози на рівні ХІІ грудного – І поперекового хребців, приблизно на 1–3 см нижче від черевного стовбура.
Question 65

В які лімфатичні вузли відбувається відтік інфікованої лімфи з ділянки крила носа?

 
A
Nodi parotidei superficiales et profundi.
B
Nodi occipitales.
C
Nodi mastoidei.
D
Nodi cervicales anteriores.
E
Nodi submandibulares.
Question 65 Explanation: 
Поверхневі та глибокі привушні лімфатичні вузли (nodi parotidei superficiales et profundi) приймають приносні лімфатичні судини від привушної слинної залози, шкіри і органів лобової і тім’яної ділянок голови, повік, носа, верхньої губи, щоки, вушної раковини, стінок зовнішнього слухового ходу і слухової труби.
Question 66

Які аретрії анастомозуються між собою у області лоба?

A
A. facialis, a. occipitalis, a. maxillaris, a. auricularis posterior
B
A. auricularis posterior, a. temporalis superficialis, a. maxillaris
C
A. maxillaris, a. ophtalmica, a. facialis, a. occipitalis
D
A. temporalis superficialis, a. auricularis posterior, a. occipitalis, a. supratrochlearis
E
A. lingualis, a. maxillaris, a. facialis
Question 66 Explanation: 
Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) є продовженням стовбура зовнішньої сонної артерії, беручи початок на рівні шийки нижньої щелепи. Задня вушна артерія (a. auricularis posterior) відходить від зовнішньої сонної артерії вище від потиличної артерії – над заднім черевцем двочеревцевого м’яза (інколи ця артерія разом з потиличною артерією відходить від зовнішньої сонної артерії єдиним стовбуром). Бічна потилична артерія – сегмент Р3 (a. occipitalis lateralis – segmentum P3) задньої мозкової артерії, проходить назад вздовж нижньоприсереднього краю скроневої частки великого мозку. Надблокова артерія (a. supratrochlearis) є кінцевою гілкою очної артерії, проходить присередньо від надочноямкової артерії, виходить з однойменним нервом з очної ямки через лобовий отвір (чи лобову вирізку) лобової луски, повертає вверх і розгалужується в тканинах присередньої частини лобової ділянки, кровопостачаючи шкіру і м’язи.
Question 67

Які судини проходять нижче судинної затоки?

 
A
A. et v. epigastrica superficialis.
B
A. et v. femoralis.
C
A. et v. iliaca externa.
Question 67 Explanation: 
Через судинну затоку (lacuna vasorum) проходять стегнові артерія та вена (arteria et vena femorales)
Question 68

З гострим порушенням кровотоку в якій судині пов'язаний трансмуральний інфаркт міокарда задньої стінки серця з ушкодженням заднього сосочкового м’яза лівого шлуночка?

A
Sinus coronarius.
Question 69

Яка вена проходить в передній міжшлуночковій борозні серця?

 
A
V. cordis magna.
B
V. cordis parva.
C
V. obliqua atrii sinistri.
D
V. cordis media.
E
V. ventriculi sinistri posterior.
Question 69 Explanation: 
Велика вена серця (v. cordis magna) лежить у передній міжшлуночуовій борозні серця.
Question 70

Яка велика артеріальна судина розташована позаду тазової частини лівого сечовода?

 
A
A. renalis.
B
A. iliaca communis.
C
A. ileocolica.
D
A. iliaca interna.
E
A. testicularis.
Question 70 Explanation: 
Загальна клубова артерія (a. iliaca communis) є парною судиною – правою і лівою, має довжину 5–6 см, прямує вниз і вбік у порожнину таза. На рівні верхнього краю крижово-клубового суглоба загальна клубова артерія розгалужується на дві великі судини – внутрішню і зовнішню клубові артерії. Зовнішня клубова артерія продовжується на стегно, де вже називається стегновою артерією, а внутрішня клубова артерія галузиться на кінцеві гілки в ділянці малого таза.
Question 71

Яка структура не приймає участі в утворенні стегнового кільця?

 
A
Lig. lacunare
B
A. femoralis
C
Lig. inguinale
D
V. femoralis
E
Lig. pectinale
Question 71 Explanation: 
Стегнове кільце утворено з латеральної сторони стегнової веною (v. femoralis), спереду і зверху - lig. inguinale, з медіальної сторони - продовженням пахової зв'язки, lig. lacunare, ззаду - lig. pectineale.
Question 72

По якій вені може бути відновлений кровоток від прямокишкового венозного сплетення у систему V. portae hepatis?

 
A
V. pudenda interna.
B
V. mesenterica superior.
C
V. renalis.
D
V. mesenterica inferior.
E
V. iliaca interna.
Question 72 Explanation: 
Нижня брижова вена (v. mesenterica inferior) формується у лівій клубовій ділянці при злитті верхньої прямокишкової вени і сигмоподібних вен, а вище до основного стовбура вливається ліва ободовокишкова вена, супроводжуючи однойменну артерію та її розгалуження.
Question 73

Який венозний стовбур стиснено, при ціанозі, розширенні підшкірної венозної сітки і набряку м’яких тканин обличчя, шиї, верхньої половини тулуба, і верхніх кінцівок?

 
A
V jugularis externa.
B
V cava superior.
C
V. jugularis interna.
D
V. subclavia.
E
V. jugularis anterior.
Question 74

Якою артерією здійснюється кровопостачання плечового суглоба?

A
a. brachialis
B
a. axillaris
C
a. profunda brahii
D
a. collateralis
Question 74 Explanation: 
Гілки пахвової артерії (а. axillaris), утворюючи в ділянці хірургічної шийки артеріальне кільце, кровопостачають компоненти плечового суглоба та м’язи, що оточують його.
Question 75

В які вени можна ввести ліки, якщо поверхневі вени в ліктьовій ямці травмовані?

 
A
Vv. metacarpalis palmares.
B
V. brachialis.
C
V. radialis.
D
Vv. metacarpalis dorsales.
E
V. ulnaris.
Question 76

Яка вена огинає ззаду наперед корінь правої легені?

 
A
V. hemiazygos.
B
V. cava inferior.
C
V. azygos.
D
V. hemiazygos accessoria.
E
V. cava superior.
Question 76 Explanation: 
На рівні IV-V грудних хребців непарна вена (vena azygos) огинає ззаду корінь правої легені, прямує вперед і вниз і впадає у верхню порожнисту вену.
Question 77

Яка вена виносить кров з черевної частини стравоходу до v. portae hepatis?

 
A
V. epigastrica superior.
B
V. gastrica sinistra.
C
V. epigastrica inferior.
D
V. gastrica dextra.
E
V. lienalis.
Question 77 Explanation: 
Ліва шлункова вена (v. gastrica sinistra) йде по малій кривині шлунка ліворуч і вверх до його кардіальної частини, супроводжуючи однойменну артерію, де повертає праворуч і вниз, впадає у початковий відділ ворітної печінкової вени на рівні верхнього краю головки підшлункової залози.
Question 78

З якого відділу серця починається велике коло кровообігу?

 
A
Sinus coronarius
B
Ventriculus sinister
C
Ventriculus dexter
D
Atrium sinistrum
E
Atrium dextrum
Question 78 Explanation: 
Велике коло кровообігу починається аортою, що виходить з лівого шлуночка серця, і закінчується верхньою і нижньою порожнистими венами, які впадають у праве передсердя.
Question 79

У якій ділянці розташована права лімфатична протока та зона її впадіння у венозне русло?

A
V cava superior.
B
V. brachiocephalica.
C
Angulus venosus sinister.
D
V. cava inferior.
E
Angulus venosus dexter.
Question 79 Explanation: 
Права лімфатична протока (ductus lymphaticus dexter) впадає у правий венозний кут (angulus venosus dexter). Венозний кут утворений злиттям внутрішньої яремної вени та підключичної вени.
Question 80

Куди впадає коронарна пазуха серця?

A
Atrium sinistrum
B
V. cava superior
C
Ventricukus dexter
D
Atrium dexter
E
Ventriculus sinister
Question 80 Explanation: 
Вінцева (коронарна) пазуха (sinus coronarius) відкривається отвором вінцевої пазухи (ostium sinus coronarii) в праве передсердя (atrium dexter) нижче і попереду від отвору нижньої порожнистої вени (між заслінкою вінцевої пазухи і міжпередсердною перегородкою).
Question 81

Яке венозне сплетення знаходиться між листками широкої зв'язки матки?

 
A
Plexus venosus uterinus, plexus venosus vaginalis.
B
Plexus venosus vesicalis, plexus venosus uterinus.
C
Plexus sacralis.
D
Plexus venosus rectalis.
E
Plexus pampiniformis.
Question 82

Яка зв'язка кульшового суглоба містить артерію, що кровопостачає головку стегнової кістки?

A
Lig. capitis femoris.
B
Lig. pubofemorale.
C
Lig. ischiofemorale.
D
Lig. iliofemorale.
Question 83

Які артерії кровопостачають задню групу м'язів стегна?

A
A, circumflexa femoris lateralis
B
A. circumflexa femoris medialis
C
A. obturatoria
D
Rr. perforantes a. profundae femoris
E
Aa, gluteae superiores et inferiores
Question 83 Explanation: 
Пронизні артерії (aa. perforantes) є кінцевими гілками глибокої стегнової артерії, які відходять від неї послідовно на різних відстанях. Переважно їх є три – перша, друга і третя. Вони пронизують присередню міжм’язову перегородку стегна неподалік від лінії прикріплення до стегнової кістки привідних м’язів і заходять у присередній і задній відділи стегна.
Question 84

Які відділи шлунково-кишкового тракту лікар обстежує під час операції, щоб виявити можливий некроз, при тромбозі нижньої брижової артерії?

 
A
Gaster, duodenum.
B
Duodenum, jejunum.
C
Colon descendens, colon sigmodeum, rectum.
D
Jejunum, ileum.
Question 84 Explanation: 
Нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior) має гілки, що кровопостачають ліву частину поперечної, низхідну і сигмоподібну ободові кишки, а також верхній і середній відділи прямої кишки.
Question 85

Яка артерія проходить у гомілково-підколінному каналі?

 
A
a. surales
B
a. poplitea
C
a. tibialis posterior
D
a. superior lateralis genus
Question 85 Explanation: 
Задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior) бере початок на рівні нижнього краю підколінної ямки. Артерія прямує донизу і дещо при середньо в гомілково-підколінному каналі задньої гомілкової ділянки.
Question 86

Скільки артерій отримує проксимальна фаланга пальця кисті?

A
4
B
5
C
1
D
3
E
2
Question 87

Яка судина знаходиться в ділянці sulcus bicipitalis medialis?

Question 87 Explanation: 
Плечова артерія (a. brachialis) є продовженням пахвової артерії, починається на рівні нижнього краю великого грудного м’яза, розташовуючись попереду дзьобо-плечового м’яза.
Question 88

В яку вену впадають vv. intercostales posteriores від VII грудного хребця?

 
A
V. cava inferior.
B
V. cava superior.
C
V. azygos.
D
V. hemiazygos accessories.
E
V. hemiazygos.
Question 88 Explanation: 
Ліві задні міжреброві вени VII-XI (vv.intercostales posteriores sinistrae VII-XI), які збирають кров від структур лівих VII-XI міжребрових просторів впадають у півнепарну вену (v.hemiazygos)
Question 89

Які судини проходять до шлунка в шлунково-селезінковій зв’язці?

 
A
A. hepatica propria.
B
Aa. gastricae breves.
C
A. gastrica dextra.
D
A. gastrica sinistra.
E
A. gastroomentals sinistra.
Question 89 Explanation: 
Ліва шлунково-чепцева артерія (a. gastroomentalis sinistra) розташована між шлунково-селезінковою та шлунково-ободовою зв'язками і, йдучи вздовж великої кривини шлунка, віддає гілки до шлунка та великого чепця. Кінцевою частиною артерія сполучається з правою шлунково-чепцевою артерією, утворюючи артеріальну дугу великої кривини шлунка.
Question 90

Яка з перелічених нижче артерій може бути ушкоджена, при травмованій присередній закісточковій ділянці з переломом великогомілкової кістки?

A
A. peronea.
B
A. recurrens tibialis posterior.
Question 91

Скільки шарів має міокард шлуночків?

A
3
B
1
C
5
D
4
E
2
Question 92

Які лімфатичні вузли можуть бути втягненні в запальний процес при позаглотковому абсцесі, який супроводжується набряком навколо розташованих лімфатичних вузлів?

A
Nodi cervicales laterales; Nodi colli laterales
B
Nodi cervicales anteriores; Nodi colii anteriores
C
Nodi retropharyngei
D
Nodi mandibulares
E
Nodi submandibulares
Question 93

Які вени розташовані в передньому трикутнику шиї?

A
Vv. transversae colli, subclaviae.
B
Vv. jugularis externae.
C
Vv. thoracicae internae, vertebrales.
D
Vv. jugulares anteriores.
E
Vv. vertebrales, subclaviae.
Question 93 Explanation: 
У зовнішню яремну вену (vena jugularis externa) впадають передні яремні вени (vv. jugulares anteriores), які збирають кров від передньої шийної ділянки (regio cervicalis anterior) і, анастомозуючи між собою, утворюють яремну венозну дугу (arcus venosus jugularis).
Question 94

Де проектується права границя серця в нормі?

Question 95

Які лімфатичні вузли, найбільш імовірно, можуть бути втягнені в запальний процес при запаленні молочної залози(маститу), а також нестерпній болі у лівій надключичній ямці?

A
Nodi cervicales anteriores profundae
B
Nodi occipitales
C
Nodi supraclaviculares
D
Nodi retropharyngei
E
Nodi cervicales laterales; Nodi colli laterales
Question 96

В якому відділі серця починається велике коло кровообігу?

 
A
Atrium sinistrum.
B
Sinus coronarius.
C
Ventriculus sinister.
D
Ventriculus dexter.
E
Atrium dextrum.
Question 96 Explanation: 
Велике коло кровообігу (circulus sanguinis major) починається аортою, що виходить з лівого шлуночка серця, і закінчується верхньою і нижньою порожнистими венами, які впадають у праве передсердя.
Question 97

Які артерії беруть участь у кровопостачанні нижньої щелепи і зуби?

A
Aa. labiales et lingualis
B
Facialis, lingualis, alveolares inferior
C
A. alveolaris superior et facialis
D
A. alveolaris superiores et inferiores
E
A. alveolaris inferior et lingualis
Question 98

Гілками якої артерії кровопостачаються жувальні м'язи?

A
A. thyroidea superior
B
A. lingualis
C
A. occipitalis
D
A. auricularis posterior
E
A. maxillaris
Question 98 Explanation: 
Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) є крупною судиною, яка відходить від зовнішньої сонної артерії під прямим кутом на рівні шийки нижньої щелепи. Її початковий відділ прикритий привушною слинною залозою і розміщений присередньо від шийки нижньої щелепи.
Question 99

Через, які судини отримує артеріальну кров зародок людини?

A
A. umbillicalis
B
A. et v. umbilicalis,
C
V. omphalomesenterica
D
Ductus venosus
E
V. umbilicalis
Question 99 Explanation: 
Пупкова артерія (а. umbillicalis) у плода є найкрупнішою гілкою внутрішньої клубової артерії у складі пуповини, по якій кров тече до плаценти матері, де відбувається газообмін і обмін речовин між кров’ю плода і матері. Збагачена киснем і поживними речовинами артеріальна кров повертається до плода по пупковій вені (v. umbillicalis).
Question 100

Де закінчується мале коло кровообігу?

A
Atrium sinistrum
B
Ventriculus dexter
C
Ventriculus sinister
D
Atrium dexter
Question 100 Explanation: 
Праве передсердя (atrium dextrum) має наближену кубоподібну форму, тому в ньому можна виділити умовно шість стінок. Товщина стінок передсердя дорівнює 2–3 мм.
Question 101

Гілкою, якої артерії є очна артерія?

A
A. carotis externa
B
A. subclavia
C
A. basilaris
D
A. vertebralis
E
A. carotis interna
Question 101 Explanation: 
Гілки внутрішньої сонної артерії - Сонно-барабанні артерії (aa. caroticotympanicae) - Очна артерія (a. ophthalmica) - Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) - Середня мозкова артерія (a. cerebri media) - Задня сполучна артерія (a. cerebri posterior)
Question 102

Яке утворення проходить у дельтоподібно-грудній борозні?

A
N. musculocutaneus
B
A. brachialis
C
V. profunda brachii
D
V. basilica
E
V. cephalica
Question 102 Explanation: 
Головна вена (v. cephalica) є продовженням головної вени передпліччя (v. cephalica antebrachii) у ділянці плеча. Головна вена йде вверх у бічній двоголовій борозні, потім у дельтоподібно-грудній борозні, пронизує глибокий листок дельтоподібної фасції.
Question 103

У хворого діагностовано інфаркт задньої частини міжшлуночкової перегородки. В якій артерії порушений кровообіг?

A
r. marginalis dexter
B
r. atrialis intermedius
C
r. interventricularis posterior
D
r. circumflexus
Question 103 Explanation: 
r. interventricularis posterior гілка правої вінцевої артерії, я.ка проходить у задній міжшлуночковій борозні
Question 104

Які гілки променевої та ліктьової артерії утворюють в задній зап’ястковій ділянці анастомоз?

A
R. carpalis palmaris.
B
R. palmaris superficialis.
C
R. carpalis dorsalis.
D
R. muscularis.
E
R. palmaris profundus.
Question 104 Explanation: 
Тильна зап’ясткова гілка (r. carpalis dorsalis) відходить від променевої артерії після її виходу з “анатомічної табакерки”, прямує присередньо і анастомозує з тильною зап’ястковою гілкою ліктьової артерії, беручи участь в утворенні тильної зап’ясткової сітки (rete carpale dorsale).
Question 105

Від якої судини відходить середня ободовокишкова артерія?

 
A
A. hepatica communis.
B
A. phrenica superior.
C
A. lienalis.
D
A. mesenterica inferior.
E
A. mesenterica superior.
Question 105 Explanation: 
Від верхньої брижової артерії відходять судини, які живлять тонку кишку і значну частину товстої кишки: нижня підшлунково-дванадцятипалокишкова, порожньокишкові, клубовокишкові, клубовоободовокишкова, права і середня ободово-кишкові артерії.
Question 106

Яка артерія супроводжує n. axillaris в ділянці foramen quadrilaterum?

   
Question 106 Explanation: 
Задня огинальна вена плеча (v. circumflexa humeri posterior), яка формується в ділянці задньобічної поверхні хірургічної шийки плечової кістки, збирає кров від структур плечового суглоба, дельтоподібного м’яза та шкіри над ним, а також від інших прилеглих м’язів. Ця вена анастомозує з передньою огинальною веною плеча, огинальною веною лопатки і надлопатковою веною.
Question 107

Між якими м’язами проходить ліктьова артерія на передпліччі?

A
M. flexor digitorum superficialis et m. flexor digitorum profundus
B
M. flexor digitorum superficialis et m. flexor carpi ulnaris
C
M. flexor carpi ulnaris et m. pronator tere
D
M. flexor digitorum superficialis et m. pronator teres
E
M. flexor carpi ulnaris et m. flexor palmaris longus
Question 108

Які парні нутрощеві гілки відходять від черевної частини аорти?

A
Aa. renales, aa. suprarenales mediae, testiculares
B
Aa. suprarenales mediae, iliacae internae, uterinae
C
Aa. testiculares, lumbales, mesenterici inferiores
D
Aa. suprarenales superiores, renales, phrenici inferiores
E
Aa. suprarenales inferiores, aa. colicae, aa. renales
Question 108 Explanation: 
До парних нутрощевих гілок черевної частини аорти належать: - Середня надниркова артерія (a. suprarenales mediae); - Ниркова артерія (a. renales); - Яєчкова артерія (a. testicularis) – у чоловіків; - Яєчникова артерія (a. ovarica) – у жінок.
Question 109

Які з перелічених лімфатичних вузлів, у першу чергу, можуть відреагувати на запальний процес при фурункулі зовнішнього слухового ходу?

A
Nodi retropharyngei.
B
Nodi parotidei superficiales.
C
Nodi cervicales anteriores.
D
Nodi cervicales laterales.
E
Nodi submandibulares.
Question 110

Яка судина ушкоджена, при порушенні кровопостачання відхідника м’язів промежини, статевого члена?

 
A
A. iliaca interna.
B
A. iliaca externa.
C
A. uterina.
D
A. pudenda interna.
E
A. umbilicalis.
Question 110 Explanation: 
Внутрішня клубова вена(v.iliacainterna)єкрупною судиною, у якій переважно відсутні клапани. Вона формується на рівні верхнього краю великого сідничого отвору з вен, що збирають кров від стінок і органів малого таза.
Question 111

Про вірогідність ушкодженння якої з перелічених артерій можна думати, при порушенні кровообігу слизової оболонки червоподібного відростка?

 
A
A. mesenterica inferior.
B
A. colica dextra.
C
A. epigastrica inferior.
D
A. gastrica sinistra.
E
A. ileocolica.
Question 111 Explanation: 
Клубово-ободокишкова артерія (a. ileocolica) кровопостачає дистальний відрізок клубової кишки та сліпу кишку , посилаючи артерію червоподібного відростка (a. appendicularis)
Question 112

Через яку вену може бути відновлений кровоток, при стисненій v. Gastraca sinistra й порушеному відтоку венозної крові в v. Portae hepatis, у верхню порожнисту вену?

A
V. epigastrica superior.
B
V. gastrica dextra.
C
V. epigastrica inferior.
D
V. azygos.
E
V. lienalis.
Question 112 Explanation: 
Непарна вена (v. azygos) і півнепарна вена (v. hemiazygos) збирають кров відповідно від правої і лівої половин задньобічних стінок черевної і грудної порожнин.
Question 113

Підвищення артеріального тиску в аорті спричинило навантаження на серцевий м'яз. М'язова стінка якої ділянки серця реагує на подразнення?

A
Ventriculus sinister
B
Ventriculus dexter
C
Atrium sinister
D
Atrium dexter
Question 113 Explanation: 
Найбільший тиск крові буде на виході крові з серця (тобто у лівому шлуночку), дещо меншим він буде в артеріях, ще менше – в капілярах, а найнижчий – у венах та у вході крові в серце (в правому передсерді).
Question 114

Скільки артерій кровопостачає шлунок?

A
5
B
2
C
3
D
4
E
6
Question 115

Через який кістковий канал проходить внутрішня сонна артерія?

A
Opticus
B
Musculotubarius
C
Caroticus
D
Facialis
E
Mastoideus
Question 115 Explanation: 
Кам’яниста частина (pars petrosa) внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna) проходить у сонному каналі (canalis caroticus) скроневої кістки, повторюючи відповідно його хід.
Question 116

Куди впадають передні вени серця?

A
Atrium dextrum
B
Ventriculus sinister
C
Aorta ascendens
D
Ventriculus dexter
E
Atrium sinistrum
Question 116 Explanation: 
Праве передсердя (atrium dextrum) має наближену кубоподібну форму, тому в ньому можна виділити умовно шість стінок. Товщина стінок передсердя дорівнює 2–3 мм.
Question 117

У хворого при обстеженні кровоносних судин серця лікар виявив погіршення венозного кровотоку в басейні вени серця, яка проходить в передній міжшлуночковій борозні серця. Яка це вена?

A
v. posterior ventriculi sinistri
B
v. obliqua atrii sinistri
C
v. cordis magna
D
v. cordis parva
Question 117 Explanation: 
v. cordis magna починається від передньої ділянки верхівки серця, проходить по передній міжшлуночковій борозні. Далі по вінцевій борозні й продовжується у вінцеву пазуху
Question 118

Гілки якої судини разом з затульною артерією утворюють артеріальний анастомоз під назвою “корона смерті”?

A
A. epigastrica superficialis.
B
A. epigastrica inferior.
C
Truncus coeliacus.
D
A. umbilicalis.
E
A. epigastrica superior.
Question 118 Explanation: 
Нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) відходить від зовнішньої клубової артерії перед її входом у судинну затоку, йде вверх і присередньо разом з однойменною веною по задній поверхні передньої стінки черевної порожнини між пристінковою очеревиною і поперечною фасцією живота.
Question 119

Яка вена огинає radix pulmpnis dexter ззаду наперед, переходячи з заднього середостіння у переднє і впадає у верхню порожнисту вену?

 
A
V. mediastinales.
B
V. intercostales posteriores dextri.
C
V. pericardiacae.
D
V. azygos.
E
V. hemiazygos.
Question 119 Explanation: 
Непарна вена (v. azygos) прямує знизу догори по правій передньобічній поверхні тіл грудних хребців. На рівні IV-V грудних хребців непарна вена відхиляється дещо вправо і назад, проходить позаду кореня правої легені, на рівні III грудного хребця огинає зверху та спереду правий головний бронх, утворюючи дугу непарної вени і відразу впадає у верхню порожнисту вену.
Question 120

Де починається велике коло кровообігу?

A
Atrium dextrum
B
Ventriculus sinistrum
C
Ventriculus dexter
D
Atrium sinistrum
E
Auricula sinistra
Question 120 Explanation: 
Велике коло кровообігу починається аортою, що виходить з лівого шлуночка серця (ventriculus sinistrum), і закінчується верхньою і нижньою порожнистими венами, які впадають у праве передсердя.
Question 121

Під час субтотальної резекції щитоподібнї залози по її задній поверхні, виникла сильна кровотеча. Яке судина пошкоджена?

A
a. vertebralis
B
a. carotis communis
C
a. facialis
D
A. thyroidea superior
E
V. jugularis interna
Question 121 Explanation: 
Загальна сонна артерія (a. carotis communis) є парною артерією, тобто є права і ліва загальні сонні артерії.
Question 122

Яка артерія відходить від початку зовнішньої сонної артерії, її внутрішнього півкола?

A
A. pharyngea ascendens
B
A. thyroidea superior
C
A. laryngea superior
D
A. lingualis
E
A. palatina descendens
Question 122 Explanation: 
Висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens) відходить від присередньої поверхні початкового відділу зовнішньої сонної артерії, прямує вверх між внутрішньою та зовнішньою сонними артеріями до бічної стінки глотки. Від неї відходять такі гілки: – задня оболонна артерія (a. meningea posterior) йде догори вздовж внутрішньої сонної артерії і через яремний отвір заходить у порожнину черепа, кровопостачаючи тверду оболону головного мозку в ділянці задньої мозкової ямки; – глоткові гілки (rr. pharyngeales), яких є переважно 2–3, проходять по задній стінці глотки до основи черепа, кровопостачаючи задньобічний відділ глотки, зокрема м’язи глотки і глибокі м’язи шиї, піднебінний мигдалик, частину м’якого піднебіння і слухової труби; – нижня барабанна артерія (a. tympanica inferior) проходить у барабанну порожнину через нижній отвір барабанного канальця і кровопостачає слизову оболонку барабанної порожнини.
Question 123

Між листками якої зв'язки печінки проходить незарощена м. umbilicalis?

 
A
Lig. coronarium.
B
Lig. triangulare dextrum.
C
Lig. teres hepatis.
D
Lig. falciforme.
E
Lig. triangulare sinistrum.
Question 123 Explanation: 
Від діафрагми до печінки відходить у серединній стріловій площині у вигляді двох паралельних листків очеревини серпоподібна зв’язка (lig. falciforme).
Question 124

Яка вена ушкоджена при переломі тіла VII грудного хребця з одночасним ушкодженням венозної судини, яка безпосередньо перетинає зліва і праворуч тіло зламаного хребця?

 
A
V. brachiocephalica sinistra.
B
V. cava inferior.
C
V. azygos.
D
V. cava superior.
E
V. hemiazygos.
Question 124 Explanation: 
Непарна вена (v. azygos), в яку впадають півнепарна вена (v. hemiazygos) і праві задні міжреброві вени (vv. intercostales posteriores dextrae), впадає безпосередньо у верхню порожнисту вену (v. cava superior).
Question 125

Які лімфатичні вузли в груднинно-ключично-соскоподібній ділянці можуть бути втягнені в запальний процес при поверхневій рані, нанесеній гострим предметом в середній ділянці підшкірного м’яза?

A
Nodi submandibulares
B
Nodi supraclaviculares
C
Nodi cervicales anteriores
D
Nodi cervicales superficiales
E
Nodi occipitales
Question 126

Які артерії відходять від плечової артерії на плечі?

A
A. collateralis ulnaris superior, a. interossea communis, a. subscapularis
B
A. profunda brachii, a. circumflexa humeri anterior
C
A. radialis, a. collateralis ulnaris inferior, a. collateralis radialis
D
A. profunda brachii, a. subscapularis
E
A. profunda brachii, a. collaterales ulnares superior et inferior
Question 126 Explanation: 
- Глибока артерія плеча (a. profunda brachii), яка є найкрупнішою гілкою плечової артерії, починається від її задньовнутрішньої поверхні у верхній третині плеча. - Верхня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris superior) починається від плечової артерії дещо нижче відгалуження від неї глибокої артерії плеча. - Нижня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris inferior) відходить від плечової артерії над при середнім над виростком плечової кістки.
Question 127

Яка судина, лежить між поверхневою і глибокою пластинками власної фасції шиї?

 
A
V. jugularis interna.
B
V. thyroidea superior.
C
V. thyroidea inferior.
D
V. jugularis externa.
E
Arcus venosus juguli.
Question 128

При УЗД серця було встановлено, що товщина стінки лівого шлуночка складає 23 мм. Чи нормально це? Якщо ні, то яка товщина стінки лівого шлуночка в нормі?

A
20-30 mm
B
10-15 mm
C
10-30 mm
D
3-5 mm
Question 128 Explanation: 
Норма для лівого шлуночка - 10-15 мм. У правого шлуночка – 5-8 мм. Лівий шлуночок має товстіші стінки, бо виштовхує кров у судини великого кола кровообігу.
Question 129

Яка артерія проходить з променевим нервом в canalis humeromuscularis?

 
A
a. radialis
B
a. profunda brachii
C
a. subscapularis
D
a. thoracoacromialis
Question 129 Explanation: 
Глибока артерія плеча (a. profunda brachii), яка є найкрупнішою гілкою плечової артерії, починається від її задньовнутрішньої поверхні у верхній третині плеча, разом з променевим нервом заходить в канал променевого нерва, йде між задньою поверхнею плечової кістки та триголовим м’язом плеча.
Question 130

З якою артерією анастомозується огинальна артерія лопатки?

A
A. thoracoacromialis
B
A. subscapularis
C
A. circumflexa humeri anterior
D
A. suprascapularis
E
A. circumflexa humeri posterior
Question 130 Explanation: 
Огинальна артерія лопатки (a. circumflexa scapulae) утворює потужні анастомози з гілками надлопаткової артерії (a. suprascapularis) і поперечної артерії шиї (a. transversa colli) (гілки підключичної артерії).
Question 131

Скільки камер має серце?

A
4
B
5
C
1
D
3
E
2
Question 131 Explanation: 
Праве передсердя (atrium dextrum) Правий шлуночок (ventriculus dexter) Ліве передсердя (atrium sinistrum) Лівий шлуночок (ventriculus sinister)
Question 132

Яка з перелічених вен шиї буде травмована при поверхневій різаній рані шиї в середній ділянці грудинно-ключично-соскоподібного м’язу?

A
V. jugularis anterior
B
V. jugularis interna
C
V. Occipitalis
D
V. suprascapularis
E
Vena jugularis externa
Question 133

Яка велика артеріальна судина розташована попереду черевної частини сечоводу?

 
A
A. testicularis.
B
A. iliaca interna.
C
A. iliaca communis.
D
A. ileocolica.
E
A. renalis.
Question 133 Explanation: 
Яєчкова артерія (а. testicularis) є лише у чоловіків, відходить від переднього півкола черевної аорти дещо нижче від ниркової артерії, прямує заочеревинно вниз і вбік по передній поверхні великого поперекового м’яза, перетинає попереду сечовід, проходить попереду зовнішньої клубової артерії і заходить у глибоке пахвинне кільце.
Question 134

Від яких артерій кровопостачається ліктьовий суглоб?

A
A. ulnaris, a. axillaris
B
A. brachialis, a. profunda brachii, a. radialis, a. ulnaris
C
A. radialis, a. profunda brachii, a. subscapularis
D
A. profunda brachii, a. circumflexa humeri anterior
E
A. brachialis, a. circumflexa humeri posterior
Question 134 Explanation: 
Плечова артерія (a. brachialis) є продовженням пахвової артерії, починається на рівні нижнього краю великого грудного м’яза, розташовуючись попереду дзьобо-плечового м’яза. – глибока артерія плеча (a. profunda brachii), є найкрупнішою гілкою плечової артерії. Променева артерія (a. radialis) відходить від плечової артерії в ліктьовій ямці, дистальніше на 1–3 см від рівня щілини плечо-променевого суглоба. За напрямком вона є продовженням плечової артерії. Ліктьова артерія (a. ulnaris) відходить від плечової артерії в ліктьовій ямці на рівні вінцевого відростка ліктьової кістки, за діаметром вона більша за променеву артерію.
Question 135

Гілки яких артерій кровопостачають гортань?

A
A. temporalis superficialis, facialis, maxillaris
B
A. lingualis, facialis, pharyngea ascendens
C
A. thyroidea superior et inferior
D
A. thyroidea superior, facialis, maxillaris
E
A. thyroidea inferior, maxillaris, occipitalis
Question 135 Explanation: 
Верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior) відходить від початкової ділянки зовнішньої сонної артерії на рівні великого рога під’язикової кістки. Від верхньої щитоподібної артерії відходять такі гілки: – підпід’язикова гілка (r. infrahyoideus) – груднинно-ключично-соскоподібна гілка (r. sternocleidomastoideus) – верхня гортанна артерія (a. laryngea superior) – персне-щитоподібна гілка (r. cricothyroideus)
Question 136

Пульсація стегнової артерії збережена. Яка артерія уражена, при відсутності пульсації тильної артерії стопи та задньої великогомілкової артерії?

A
A. profunda femoris.
B
A. iliaca externa.
C
A. poplitea.
D
A. fibularis.
E
A. descendens genus.
Question 136 Explanation: 
Підколінна артерія (a. poplitea) є продовженням стегнової артерії, починається на рівні привідного розтвору, йде вниз по дну підколінної ямки, прилягаючи спочатку до підколінної поверхні стегнової кістки, а нижче – до суглобової капсули і підколінного м’яза.
Question 137

Які лімфатичні вузли можуть бути втягнені в запальний процес при болі (який не проходить упродовж місяця) позаду вушної раковини в місці початку груднино-ключично-соскоподібного м’яза?

A
Nodi occipitales
B
Nodi parotidei profundi
C
Nodi parotidei superficiales
D
Nodi mastoidei
Question 137 Explanation: 
Соскоподібні вузли (nodi lymphatici mastoidei) збирають лімфу з задньої зовнішньої частини скроневої, тім'яної і потиличної областей голови, а також від задньої поверхні вушної раковини,зовнішнього слухового проходу і барабанної перетинки.
Question 138

Укажіть в яку вену впадає v. azygos?

A
v. cava inferior
B
v. hemiazygos
C
v. intercostalis
D
v. subclavia
E
v. cava superior
Question 138 Explanation: 
Верхня порожниста вена (v. cava superior) є короткою судиною, завдовжки 5–8 см і діаметром 21–25 мм, у якій відсутні клапани. Вона утворюється при злитті правої і лівої плечо-головних вен позаду з’єднання правого І ребрового хряща з грудниною .
Question 139

По якому венозному колектору в ділянці соскоподібного відростка можливе ураження оболон головного мозку?

A
Vv. auricularis.
B
V. emissaria mastoidea.
C
Vv. tympanicae.
D
V. facialis.
E
Vv. labyrinthi.
Question 139 Explanation: 
Сокоподібна випускна вена (v.emissaria mastiodea) проходить через соскоподібний отвір скроневої кістки, сполучаючи сигмоподібну пазуху твердої оболони з потиличною веною (притока внутрішньої яремної вени) або із задньою внутрішньою веною (притока зовнішньої яремної вени).
Question 140

Хірург перев’язав велику артерію, у наслідок чого виник некроз тканин шийного відділу стравоходу. Яка артерія бере участь у кровопостачанні даного відділу стравоходу?

A
Vertebralis
B
Pharyngis superior
C
Pharyngis inferior
D
Thyroidea inferior
E
Thyroidea superior
Question 140 Explanation: 
Шийну частину стравоходу кровопостачають стравохідні гілки (rr.oesophageales) нижньої щитоподібної артерії (a.thyroidea inferior).
Question 141

Де місце найкращого вислуховування клапана легеневого стовбура?

 
Question 142

Яка артерія знаходиться позаду присередньої кісточки?

A
A. recurrens tibialis posterior
B
A. fibularis.
C
A. tibialis anterior.
D
A. tibialis posterior.
E
A. recurrens tibialis anterior.
Question 142 Explanation: 
Задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior) є безпосереднім продовженням підколінної артерії, ця крупна судина бере початок на рівні нижнього краю підколінної ямки.
Question 143

Яка вена пронизує вихідне (зовнішнє) кільце стегнового каналу і в ділянці підшкірного розтвору впадає в стегнову вену?

A
V. poplitea.
B
V. saphena parva.
C
V. epigastrica superficialis.
D
V. saphena magna.
E
V. profunda femoris.
Question 143 Explanation: 
Велика підшкірна вена (v. saphena magna) є продовженням присередньої крайової вени і має кілька клапанів. Вона прямує догори в підшкірній клітковині по передньому краю присередньої кісточки, а на гомілці – вздовж присереднього краю великогомілкової кістки разом з підшкірним нервом, приймаючи численні поверхневі вени з передньоприсередньої поверхні гомілки.
Question 144

Куди утруднений відтік венозної крові з лівого яєчка, при варикозному розширенні вен яєчка зліва?

 
A
V. iliaca interna sinistra.
B
V. cava inferior.
C
V. renalis dextra.
D
V. iliaca interna dextra.
E
V. renalis sinistra.
Question 144 Explanation: 
Права ниркова вена (v. renalis dextra) проходить косо знизу догори, а ліва ниркова вена (v. renalis sinistra), яка є довшою за праву, йде майже поперечно попереду аорти.
Question 145

Які органи, судини та нерви зустрілись хірургу при видаленні з клітковини нижньої третини заднього середостіння лімфатичних вузлів, що були уражені метастазами?

 
A
Oesophagus et nn. vagi, ductus thoracicus, aorta thoracica, trunci sympathici, vv. azygos et hemiazygos, nn. splanchnici major et minor, v. cava inferior
B
Nn. vagi, oesophagus, ductus thoracicus, aorta thoracica,
C
Thymus, nn. vagi, oesophagus, ductus thoracicus, aorta thoracica
D
Thymus, nn. vagii, vena azygos, v. hemiazygos, ductus thoracicus, aorta thoracica
E
Cor, nn. vagi, vv. azygos et hemiazygos, ductus thoracicus, aorta thoracica, pericardium
Question 145 Explanation: 
В задньому середостінні розташовані такі органи: стравохід (oesophagus), блукаючі нерви (nn. vagi), грудна аорта (aorta thoracica), грудна протока (ductus thoracicus), симпатичні стовбури (trunci sympatici), непарна і півнепарна вени (vv. azygos et hemiazygos), великі і малі нутрощеві нерви (nn. splanchnici major et minor), нижня порожниста вена (v. cava inferior).
Question 146

Які камери серця приймають вени?

A
Ventriculus dexter et sinister
B
Atrium dextrum et ventriculus sinister
C
Conus arteriosus
D
Atrium dextrum et sinistrum
E
Atrium sinistrum et ventriculus dexter
Question 146 Explanation: 
У праве передсердя (atrium dextrum) надходить венозна кров з верхньої і нижньої порожнистих вен, вінцевої пазухи і частини найменших серцевих вен. У задньоверхньому відділі лівого передсердя відкриваються попарно чотири отвори легеневих вен (ostia venarum pulmonalium), через які артеріальна кров поступає з легень у порожнину лівого передсердя.
Question 147

Яка артерія ушкоджена, при остеохондропатії головки стегнової кістки ішемічного походження?

Question 148

Яка судина проходить в foramen trilaterum?

 
A
a. circumflexa humeri posterior
B
a. thoracoacromialis
C
a. circumflexa scapulae
D
a. subscapularis
Question 148 Explanation: 
Огинальна артерія лопатки (а. circumflexa scapulae) відходить від підлопаткової артерії (a. subscapularis) на рівні нижнього краю підлопаткового м’яза, йде назад, проходить через трибічний отвір (foramen trilaterum), огинаючи бічний край лопатки і розгалужується в м’язах підостьової ямки лопатки.
Question 149

Гілки якої судини разом із затульною артерією утворює анастомоз під назвою "корона смерті"?

 
A
A. umbilicalis.
B
A. epigastrica superior.
C
A. epigastrica inferior.
D
Truncus coeliacus.
Question 149 Explanation: 
Нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) відходить від зовнішньої клубової артерії перед її входом у судинну затоку, йде вверх і присередньо разом з однойменною веною по задній поверхні передньої стінки черевної порожнини між пристінковою очеревиною і поперечною фасцією живота.
Question 150

Які гілки відходять від язикової артерії?

A
A.sublingualis, a. thyroidea superior, a. profunda linguae
B
Rr. dorsalis linguae, a. profunda linguae, a. occipitalis
C
Rr. dorsalis linguae, r. tonsillaris, a. palatina ascendens
D
A. profunda linguae, a. facialis, a. maxillaris
E
A. sublingualis, a. suprahyoideus, a. profunda linguae, rr. dorsales linguae
Question 150 Explanation: 
Від язикової артерії (a. lingualis) відходять такі гілки: - Надпід’язикова гілка (r. suprahyoideus); - Спинкові гілки язика (rr. dorsales linguae); - Під’язикова артерія (a. sublingualis); - Глибока артерія язика (a. profunda linguae).
Question 151

З якою веною існує внутрішньосистемний анастомоз, по якому венозна кров буде відтікати в v. portae hepatis?

 
A
V. colica dextra.
B
V. iliocolica.
C
V. colica media.
D
Vv. lumbales.
E
V. iliacainterna.
Question 151 Explanation: 
Середня ободовокишкова вена (v. colica media), яка має праву і ліву притоки, проходить між листками брижі ободової кишки, супроводжує однойменну артерію та її розгалуження.
Question 152

Притокою якої вени є v. meningea media?

A
V. retromandibularis.
B
V. facialis.
C
V. jugularis interna.
D
V. jugularis anterior.
E
V. jugularis externa.
Question 152 Explanation: 
Занижньощелепна вена (v. retromandibularis), впадає у лицеву вену (v. facialis) або безпосередньо у внутрішню яремну вену (v. jugularis interna).
Question 153

Яка артерія супроводжує променевий нерв у серединній третині плечової кістки?

 
A
A. circumflexa humeri anterior.
B
A. circumflexa humeri posterior.
C
A. profunda brachii.
D
A. collateralis ulnaris inferior.
Question 153 Explanation: 
Глибока артерія плеча (a. profunda brachii), яка є найкрупнішою гілкою плечової артерії, починається від її задньовнутрішньої поверхні у верхній третині плеча, разом з променевим нервом заходить в канал променевого нерва, йде спіралеподібно назад, вниз і вбік між задньою поверхнею плечової кістки та триголовим м’язом плеча.
Question 154

Який венозний утвір повинен перев'язати хірург при розтині поверхневих шарів шиї над ручкою груднини для зупинки венозної кровотечі?

 
A
Arcus venosus jugularis
B
Vv. thoracicae internae
C
Vv. brachiocephalicae
D
Vv. thyroideae inferiores
E
Vv. jugulares internae
Question 154 Explanation: 
У надгруднинному просторі права і ліва передні яремні вени з’єднуються між собою поперечним звивистим анастомозом, який називається яремною венозною дугою (arcus venosus jugularis).
Question 155

Яка судина є джерелом кровопостачання ампули сім'явиносної протоки?

 
A
A. testicularis.
B
A. renalis.
C
A. umbilicalis.
D
A. obturatoria.
Question 155 Explanation: 
Пупкова артерія (a. umbilicalis), що є нутрощевою гілкою від внутрішньої клубової артерії (a. iliaca interna), віддає артерію сім’явиносної протоки (a. ductus deferentis), що кровопостачає ампулу сім’явиносної протоки.
Question 156

Пристінкові гілки від внутрішньої клубової артерії, всі крім:

A
Aa. iliolumbales
B
Aa. gluteales superiores et inferiores
C
Aa. sacrales laterales
D
Aa. lumbales
E
A. obturatoriuae
Question 156 Explanation: 
Поперекові артерії (aa. lumbales), яких буває переважно 4 пари (їх може бути більше і менше), відходять заочеревинно від задньобічного півкола черевної аорти на рівні тіл І–IV поперекових хребців. Праві поперекові артерії дещо довші за ліві, бо черевна частина аорти розташована на лівій половині передньої поверхні тіл поперекових хребців.
Question 157

Яка артерія проходить у гомілково-підколінному каналі?

A
A. poplitea.
B
A. recurrens tibialis anterior.
C
A. tibialis anterior.
D
A. fibularis; Arteria peronea.
E
A. tibialis posterior.
Question 157 Explanation: 
Передня великогомілкова артерія (a. tibialis anterior) у 90 % випадків відходить від підколінної артерії в підколінній ямці на рівні нижнього краю підколінного м’яза, заходить у гомілково-підколінний канал, де відразу повертає вбік і через верхній отвір у міжкістковій перетинці гомілки виходить у передню гомілкову ділянку.
Question 158

Яка артерія має практичне значення як місце найзручнішого дослідження пульсу?

A
A. ulnaris.
B
A. profunda brachii.
C
A. brachialis.
D
A. metacarpea prima.
E
A. radialis.
Question 158 Explanation: 
У нижній третині передпліччя a. radialis лежить поверхнево, вкрита тільки фасцією і шкірою, тому в цьому місці легко пропальпувати її пульсацію і притиснути до променевої кістки.
Question 159

У хворого у наслідок запального процеса  виник тромбоз, лицевої вени. По якій вені тромб міг напряму потрапити в систему внутрішньочерепних пазух і вен?

A
V. transversa faciei
B
V. jugularis externa
C
V. nasalis externa
D
V. angularis
E
V. jugularis interna
Question 160

По відсутності пульсації якої артерії нижньої кінцівки найлегше встановити облітеруючий атеросклероз артерій стопи і гомілки?

 
Question 160 Explanation: 
Тильна артерія стопи (a. dorsalis pedis) є продовженням передньої великогомілкової артерії на тилі стопи. Вона виходить з-під нижнього тримача м’язів-розгиначів і прямує вперед по тилу стопи до першого міжплеснового простору, розташовуючись у власній волокнистій піхві між сухожилком довгого м’яза-розгинача великого пальця і коротким м’язом-розгиначем пальців, де розгалужується на свої кінцеві гілки.
Question 161

Де найкраще вислуховуються тони мітрального клапана?

 
A
II spatium intercostalis sinister
B
V spatium intercostalis - ad 1-1,5 sm medialis linea mediaclavicularis
C
IV costa
D
II spatium intercostalis dexter
Question 161 Explanation: 
Лівий передсердно-шлуночковий клапан; мітральний клапан (valva atrioventricularis sinistra; valva mitralis) вислуховується в ділянці верхівки серця. Верхівка серця проектується в лівому V міжребер’ї на 1-1,5 см присередніше від лівої середньоключичної лінії.
Question 162

Які кінцеві гілки має внутрішня грудна артерія?

A
A. musculophrenica, a. epigastrica superior
B
A.a. mediastinales et pericardiacae
C
A. intercostalis, a. epigastrica superior
D
A. intercostalis, a. phrenica
E
A. pericardiacophrenica, a. epigastrica inferior
Question 162 Explanation: 
М’язово-діафрагмова артерія (a. musculophrenica), відійшовши від внутрішньої грудної артерії на рівні VII ребра, йде вниз і вбік уздовж ребрової дуги по лінії прикріплення ребрової частини діафрагми (над нею) до грудної клітки. Верхня надчеревна артерія (a. epigastrica superior) є ніби продовженням внутрішньої грудної артерії; пройшовши скрізь діафрагму, вона пронизує задню пластинку піхви прямого м’яза живота і заходить в його товщу.
Question 163

Гілки якої артерії перев'язує хірург, при видаленні лівої частки печінки?

 
A
A. cystica.
B
A. hepatica propria.
C
A. gastrica dextra.
D
A. hepatica communis.
E
A. gastrica sinistra.
Question 163 Explanation: 
Ліва гілка (r. sinister) власної печінкової артерії (a. hepatica propria) є розгалуженням першого порядку, що заходить через ворота печінки у її ліву частку, де розгалужуються разом з гілками ворітної печінкової вени (v. portae hepatis) до відділів і сегментів лівої частки печінки, кровопостачаючи її.
Question 164

Визначіть, де лежить більша частина (крім кінцевого відділу) верхньої порожнистої вени?

 
A
Mediastinum posterius.
B
Mediastinum superius.
C
Radix pulmonis sinistri.
D
Mediastinum anterius.
E
Mediastinum medium.
Question 165

Які структури з'єднує артеріальна протока?

 
A
Atrium dexter et sinister
B
Aorta et v. cava superior
C
Aorta et v. cava inferior
D
Truncus pulmonis et aorta
E
Truncus pulmonis et v. cava superior
Question 165 Explanation: 
Артеріальна протока сполучає легеневий стовбур з низхідною аортою та є однією з анатомічних структур, що забезпечують «виключення» малого кола кровообігу у плода.
Question 166

Які артерії є джерелом кровопостачання перикарда?

 
A
Aorta thoracica, a. epigastrica superior.
B
Aorta thoracica, truncus costocervicalis.
C
A. thoracica interna, aorta abdominalis.
D
Aorta thoracica, a. thoracica interna.
E
Aorta thoracica, aorta abdominalis.
Question 166 Explanation: 
Джерелами кровопостачання перикарда є осердні гілки (rr. pericardiaci) грудної аорти (aorta thoracica) та осердно-діафрагмові артерії (aa. pericardiacophrenicae) – гілки внутрішньої грудної артерії (a. thoracica interna).
Question 167

Яка артерія ушкоджена, при остеохондропатії головки стегнової кістки ішемічного походження?

A
A. iliaca externa.
B
A. femoralis.
C
R. acetabularis a. obturatoriae.
D
A. umbilicalis.
E
A. profunda femoris.
Question 167 Explanation: 
Затульна артерія (a. obturatoria), що виходить з таза через затульний канал (canalis obturatorius) на стегно (femur) кровопостачає затульні м’язи (mm. obturatorii interni et externi); кульшовий суглоб (art. coxae); присередні м’язи стегна (musculi mediales femoris): mm. adductores longus, brevis, magnus et minimus; m. pectineus, m.gracilis; шкіру зовнішніх статевих органів (cutis organorum genitalium externorum); головку стегнової кістки (caput femoris)
Question 168

Анастомозом між гілками яких судин формується rete arteriosum acromiale?

A
A. axillaris et a. thoracica interna.
B
A. subclavia et a. thoracica interna.
C
A. subclavia et a. brachialis.
D
A. axillaris et a. subclavia.
E
A. axillaris et a. brachialis.
Question 168 Explanation: 
Надплечова сітка (rete arteriosum acromiale) формується анастомозом гілок надлопаткової артерії (що є гілкою підключичної артерії - а. subclavia) і гілок огинальної артерії лопатки (що є гілкою пахвової артерії - а. axillaris).
Question 169

Між якими м’язами проходить променева артерія на передпліччі?

A
M. flexor ulnaris et m. flexor radialis
B
M. flexor ulnaris et m. flexor digitorum superficialis
C
M. brachioradialis et m. flexor digitorum superficialis
D
M. brachioradialis et m. flexor radialis
E
M. pronator teres et m. flexor digitorum superficialis
Question 169 Explanation: 
Променева артерія доходить до присереднього краю плечо-променевого м’яза і заходить у канал променевого нерва. Так, у ділянці передпліччя артерія залягає між плечо-променевим м’язом (m. brachioradialis) і круглим м’язом-привертачем (m. flexor radialis).
Question 170

Яка артерія має головне значення у відновленні колатерального кровообігу на нижній кінцівці?

A
A. profunda femoris.
B
A. obturatoria.
C
A. circumflexa illium superficialis.
D
A. epigastrica superficialis.
E
A. circumflexa ilium profunda.
Question 170 Explanation: 
Глибока стегнова артерія (a. profunda femoris) відходить від заднього півкола стегнової артерії на 3 — 4 см нижче пахвинної зв'язки, проходить вглиб і вниз у супроводі однойменної вени, утворюючи гілки: присередню артерію, що огинає стегно (a. circumflexa femoris medialis), що несе кров до привідних м'язів стегна і кульшового суглоба; бічну артерію, що огинає стегно (a. circumflexa femoris lateralis), яка живить чотириголовий і кравецький м'язи стегна, м'яз — натягувач широкої фасції і середній сідничний м'яз, стегнову кістку, капсулу кульшового суглоба та відповідні ділянки шкіри.
Question 171

Яка судина може бути травмована при колотій рані в ділянці сонного трикутника, якщо сонна артерія не ушкоджена?

A
V. jugularis externa
B
V. suprascapularis
C
V. subclavia
D
V. jugularis interna
E
V. transversa faciei
Question 172

Яка артерія кровопостачає ділянку передньої поверхні плеча?

A
a. collateralis media
B
a. thoracoacromialis
C
a. subscapularis
Question 172 Explanation: 
Плечова артерія (а. brachialis) кровопостачає м’язи і шкіру плеча, плечову кістку і ліктьовий суглоб.
Question 173

Які артерії проходять попереду козелка вушної раковини?

A
A. auricularis posterior
B
A.temporalis profunda
C
A. occipitalis
D
A. maxillaris
E
A. temporalis superficialis
Question 173 Explanation: 
Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) є продовженням стовбура зовнішньої сонної артерії, беручи початок на рівні шийки нижньої щелепи. Артерія прямує вверх у скроневу ділянку, спочатку проходить крізь привушну слинну залозу, а вище – між зовнішнім слуховим ходом і головкою нижньої щелепи, потім йде під шкірою, де можна промацати її пульсацію.
Question 174

За рахунок яких гілок плечової артерії відновиться кровопостачання передпліччя, плечова артерія перев’язана?

 
A
A. collateralis ulnaris superior et inferior.
B
Rr. musculares, a. collateralis ulnaris inferior.
C
Rr. musculares.
D
A. radialis, a. ulnaris.
E
A. profunda brachii, a. collateralis ulnaris superior.
Question 175

Які вени, крім vena lienalis, утворюють v. portae hepatis?

 
A
V. iliaca interna, v. mesenterica inferior.
B
Vv. lumbales, w. lumbales ascendens.
C
V. mesenterica superior, v. mesenterica inferior.
D
V. mesenterica inferior, v. cava superior.
E
V. renalis, v. mesenterica superior.
Question 175 Explanation: 
Ворітна печінкова вена (vena portae hepatis) розташована у товщі печінково–дванадцятипалокишкової зв’язки (lig. hepatoduodenale) між спільною жовчною протокою (ductus choledochus) та власною печінковою артерією (a. hepatica propria) і формується позаду головки підшлункової залози (caput pancreatis) при злитті верхньої брижової вени (v. mesenterica superior), нижньої брижової вени (v. mesenterica inferior), селезінкової вени (v. splenica).
Question 176

Гілки якої артерії кровопостачають задні ділянки міжребрових просторів, починаючи з III?

 
A
A. musculophrenica.
B
A. basilaris.
C
Aorta thoracica.
D
A. subclavia.
E
A. transversa colli.
Question 177

Які артерії відходять від зовнішньої сонної артерії і утворюють передню групу?

A
A. thyroidea superior, a. maxillaris, a. facialis
B
A. thyroidea superior, a. maxillaris, a. lingualis
C
A. thyroidea superior, a. temporalis superficialis, a. lingualis
D
A. thyroidea superior, a. lingualis, a. facialis
E
A. pharyngea ascendens, a. lingualis, a. facialis
Question 177 Explanation: 
Верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior) відходить від початкової ділянки зовнішньої сонної артерії на рівні великого рога під’язикової кістки. Язикова артерія (a. lingualis) товща за верхню щитоподібну артерію, відходить вище від неї від передньої стінки зовнішньої сонної артерії. Лицева артерія (a. facialis) відходить від передньої поверхні зовнішньої сонної артерії, вище від язикової артерії, на рівні кута нижньої щелепи, проходить вперед і вверх позаду заднього черевця двочеревцевого м’яза та шило-під’язикового м’яза в піднижньощелепному трикутнику.
Question 178

У дитини має місце рідкісний випадок порушення скостеніння груднини з утворенням вродженої щілини (fissura sterni congenata). При цій патології серце пальпують безпосередньо під шкірою грудної клітки. Гілки якої судини, що кровопостачають цю кістку, перев'язує хірург при оперативному втручанні?

 
A
A. pericardiacophrenica.
B
Aorta thoracica interna.
C
Aorta thoracica.
D
A. epigastrica superior.
E
A. musculophrenica.
Question 179

При обробленні різаної рани бічної ділянки лиця виникла кровотеча із кінцевої артерії зовнішньої сонної артерії вище привушної залози. Яка артерія була пошкоджена?

A
A. temporalis superficialis
B
A. auricularis posterior
C
A. auricularis anterior
D
A. occipitalis
E
A. maxillaries
Question 179 Explanation: 
Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) є продовженням стовбура зовнішньої сонної артерії, беручи початок на рівні шийки нижньої щелепи.
Question 180

В яких топографічних утвореннях лежить стегнова артерія?

A
Trigonum femorale, canalis adductorius, canalis femoralis
B
Trigonum femorale, canalis obturatorius
C
Sulcus femoralis anterior, fossa poplitea
D
Trigonum femorale, sulcus femoralis anterior, canalis adductorius
E
Trigonum femorale, canalis inguinalis
Question 181

Яка артерія розгалужується в схрещених зв'язках?

 
A
A. descendens genus.
B
A. media genus.
C
A. inferior medialis genus.
Question 181 Explanation: 
Середня колінна артерія (A. media genus) відходить від передньої поверхні підколінної артерії на рівні середини підколінної ямки, йде вперед, пронизує над косою підколінною зв’язкою суглобову капсулу. Її гілки живлять синовіальну перетинку суглобової капсули, схрещені зв’язки і меніски колінного суглоба.
Question 182

Які артерії беруть участь у кровопостачанні прямої кишки?

A
Pudenda interna, a. glutea inferior
B
A. mesenterica inferior, a. iliaca externa
C
A. mesenterica inferior, a. iliaca interna
D
Pudenda interna, a. iliaca communis
E
A. mesenterica inferior, a. iliaca communis
Question 182 Explanation: 
Нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior) є третьою непарною нутрощевою гілкою черевної частини аорти. Вона починається від лівого півкола черевної аорти на рівні нижнього краю ІІІ поперекового хребця. Внутрішня клубова артерія (a. iliaca interna), відійшовши від загальної клубової артерії, прямує вниз у порожнину малого таза по присередньому краю великого поперекового м’яза, по лінії крижово-клубового суглоба.
Question 183

Від якої судини відходять верхні надниркові артерії?

 
A
A. gastrica dextra.
B
A. lienalis.
C
A. phrenica inferior.
D
A. phrenica superior.
E
A. gastrica sinistra.
Question 183 Explanation: 
Від кожної нижньої діафрагмової артерії відходять 1–5 (інколи навіть до 24) тонких верхніх надниркових артерій (aa. suprarenales superiores), які прямують донизу і заходять переважно у присередній край надниркової залози, кровопостачаючи її.
Question 184

Яка структура не приймає участі в утворенні стегнового кільця?

A
Lig. pectinale.
B
Lig. lacunare.
C
V. femoralis.
D
Lig. inguinale.
Question 184 Explanation: 
Стегнова артерія (a. femoralis) є продовженням зовнішньої клубової артерії, починається під пахвинною зв’язкою на рівні судинної затоки і виходить у передній відділ стегна – в межах стегнового трикутника, розташовуючись збоку від стегнової вени.
Question 185

Які лімфатичні вузли розташовані в ділянці під нижньощелепного трикутника?

 
A
Nodi laterales
B
Nodi profundi
C
Nodi submentale
D
Nodi submandibulares
E
Nodus mandibularis
Question 185 Explanation: 
Піднижньощелепні лімфатичні вузли (nodi lymphatici submandibulares) знаходяться в піднижньощелепному трикутнику і лежать поза капсулою слинної залози у вигляді ланцюжка уздовж краю нижньої щелепи.
Question 186

Скільки стулок має правий передсердно-шлуночковий клапан?

A
4
B
2
C
5
D
1
E
3
Question 187

Які стулки у клапана легеневого стовбура?

A
Anterior, posterior, lateralis
B
Anterior, dextra, sinistra
C
Anterior, posterior
D
Dextra et sinistra
E
Anterior, lateralis, medialis
Question 187 Explanation: 
До краю отвору легеневого стовбура прикріплюється клапан легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis), який складається з трьох півмісяцевих заслінок, утворених складками ендокарду. Заслінки мають вигляд мішечків, вільні краї яких виступають в просвіт легеневого стовбура. Виділяють праву півмісяцеву заслінку (valvula semilunaris dextra), ліву півмісяцеву заслінку (valvula semilunaris sinistra) і передню півмісяцеву заслінку (valvula semilunaris anterior).
Question 188
Яка з перелічених артерій може бути ушкоджена, при травмі м’яких тканин в ділянці передньої верхньої клубової ості, яка супроводжується кровотечею?
A
A. circumflexa femoris lateralis.
Question 188 Explanation: 
Поверхнева огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa iliium superficialis) у більшості випадків починається спільним стовбуром з попередньою артерією, тягнеться паралельно до пахвинної зв'язки назовні і догори розгалужуючись у м’язах та шкірі біля верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior).
Question 189

Які лімфатичні вузли являються регіональними для шкіри першого між пальцевого проміжку на тилі стопи?

A
Nodus iliacus externus.
B
Nodus tibialis anterior.
C
Nodus tibialis posterior.
D
Nodus popliteus.
E
Nodus inguinalis superficialis.
Question 190

В яку вену у плода кров потрапляє з пупкової вени через венозну протоку?

 
A
V. azygos.
B
V. hemiazygos.
C
V. cava superior.
D
V. portae hepatis.
E
V. cava inferior.
Question 191

Місце утворення ворітної печінкової вени?

A
Lig. hepato-duodenalis
B
Corpus pancreas
C
Duodenum
D
Caput pancreas
E
Colon transversus
Question 191 Explanation: 
Ворітна печінкова вена (v. portae hepatis) утворюється позаду головки підшлункової залози при злитті верхньої брижової вени (v. mesenterica superior) і селезінкової вени (v.splenica; v.lienalis)
Question 192

Гілки якої артерії приймає участь в формуванні анастомозів з підошвовими артеріями?

Question 192 Explanation: 
Тильна артерія стопи (a. dorsalis pedis) є продовженням передньої великогомілкової артерії на тилі стопи. Вона виходить з-під нижнього тримача м’язів-розгиначів і прямує вперед по тилу стопи до першого міжплеснового простору, розташовуючись у власній волокнистій піхві між сухожилком довгого м’яза-розгинача великого пальця і коротким м’язом-розгиначем пальців, де розгалужується на свої кінцеві гілки. На тилі стопи цю артерію можна пропальпувати під шкірою.
Question 193

Яка гілка a.lienalis проходить по великій кривині шлунка?

 
A
A. gastrica dextra.
B
A. gastrica sinistra.
C
A. gastroomentalis sinistra.
D
Aa. gastricae breves.
E
A. gastroomentalis dextra.
Question 193 Explanation: 
Ліва шлунково-чепцева артерія (a. gastroomentalis sinistra) відходить від кінцевої ділянки селезінкової артерії, де вона починає розгалужуватися на селезінкові гілки. Вона йде вниз попереду підшлункової залози і доходить до великої кривини шлунка, потім повертає праворуч і проходить по ній між листками великого чепця.
Question 194

Які пристінкові гілки  відходять від черевної частини аорти?

A
A.a. iliacae externae, a.a. lumbales
B
A.a. phrenicae inferiores, a.a epigastricae superiores
C
A.a. epigastricae inferiores, phrenicae inferiores, intercostales posteriores
D
A.a. lumbales, phrenicae inferiores
E
A. a. intercostales, lumbales, phrenicae superiores
Question 194 Explanation: 
До пристінкових гілок належать парні нижні діафрагмові артерії (aa. phrenicae inferiors) і поперекові артерії (aa. lumbales), а також непарна серединна крижова артерія(a.sacralis mediana).
Question 195

Яка артерія розгалужується в схрещених зв'язках?

A
A. media genus.
B
A. descendens genus.
C
A. inferior medialis genus.
Question 195 Explanation: 
Бічна верхня колінна артерія (a. superior lateralis genus) відходить від підколінної артерії на рівні бічного надвиростка стегнової кістки, йде вбік під двоголовим м’язом стегна, огинає бічний надвиросток і галузиться.
Question 196

Яка з перелічених артерій може бути ушкоджена, при порушенні функції m. tensor fastia lata?

A
Aa. pudendae externa.
B
A. circumflexa ilium superficialis.
Question 196 Explanation: 
Бічна огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris lateralis) крупніша за присередню артерію, відходить від бічної поверхні початкової частини глибокої стегнової артерії. Вона прямує вбік попереду дистальної частини клубово-поперекового м’яза і позаду кравецького м’яза та прямого м’яза стегна, біля основи великого вертлюга стегнової кістки артерія розгалужується на три гілки – висхідну, поперечну і низхідну.
Question 197

Яка зв'язка кульшового суглоба містить артерію, що кровопостачає головку стегнової кістки?

 
A
Zona orbicularis
B
Lig. capitis femoris
C
Lig. iliofemorale
D
Lig. ischiofemorale
E
Lig. pubofemorale
Question 197 Explanation: 
Артерія головки стегнової кістки (a. capitis femoris) проходить у зв’язці кульшового суглоба.
Question 198

В якому просторі лікар перев'язує маткову артерію, при видаленні матки?

 
A
Excavatio rectouterina.
B
Myometrium.
C
Perimetrium.
D
Parametrium.
E
Endometrium.
Question 198 Explanation: 
Біля основи широкої зв’язки розташована приматкова клітковина (parametrium),в товщі якої проходять сечовід, оточений власною фасцією, маткова артерія, кардинальна зв’язка (lig. cardinale uteri).
Question 199

В яку вену впадає основна вена?

A
V. brachialis
B
V.cephalica
C
V. axillaris
D
V. subclavia
E
V. ulnaris
Question 199 Explanation: 
Пахвова вена (v. axillaris) проходить у пахвовій ямці, прилягаючи до передньоприсередньої поверхні пахвової артерії. Вона починається на рівні нижнього краю великого грудного м’яза, а на рівні зовнішнього краю І ребра переходить у підключичну вену.
Question 200

Судинами яких артерій є міжреброві гілки, які формують між собою міжсистемний артеріальний анастомоз в ділянці ІХ ребра?

A
Aorta thoracica et a. epigastrica inferior.
B
Aorta thoracica et a. musculophrenica.
C
A. epigastrica superior et aorta thoracica.
D
A. thoracica interna et a. thoracica lateralis.
E
Aorta thoracica et a. musculophrenica.
Question 200 Explanation: 
М’язово-діафрагмову артерію (a. musculophrenica) - гілка внутрішньої грудної артерії, проходить вбік та вниз до діафрагми, віддаючи міжреброві гілки (п’ять нижніх передніх міжребрових гілок – rr. intercostales anteriores inferiores) до м’язів VII-IX міжребрових просторів, і забезпечує кровопостачання діафрагми (diaphragma).
Question 201

Яка артерія має головне значення у відновленні колатерального кровообігу на нижній кінцівці?

A
A. obturatoria.
B
A. epigastrica superficialis.
Question 201 Explanation: 
Глибока стегнова артерія (a. profunda femoris) є найкрупнішою гілкою стегнової артерії, вона починається від її задньої поверхні на 3–4 см нижче пахвинної зв’язки. Далі артерія дещо відхиляється вбік і прямує вниз позаду стегнової артерії по передній поверхні клубово-поперекового, короткого і великого привідних м’язів, збоку від артерії міститься присередній широкий м’яз.
Question 202

Що проходить через судину затоку?

A
V. v. iliaca externa et femoralis
B
A. et v. iliaca interna
C
A. et v. iliaca externa
D
V. femoralis, a. iliaca externa
E
A. et v. femoralis
Question 202 Explanation: 
Через судинну затоку проходять: v. femoralis, латерально від неї – a. femoralis, на зовнішньо-передній поверхні якої знаходиться r. femoralis n. genitofemorales.
Question 203

Які гілки пахвинної артерії відходять у ділянці підгрудного трикутника?

A
A. subscapularis, aa. circumflexae humeri anterior et posterior
B
A. subscapularis, a. thpracica lateralis
C
A. subscapularis, a. circumflexa humeri posterior
D
A. subscapularis et thoracica
E
Aa. circumflexae humeri anterior et posterior, a. thoracoacromialis
Question 203 Explanation: 
У межах підгрудного трикутника проходить третій відділ пахвової артерії , від якого відходять наступні судини: - Підлопаткова артерія ( а. subscapularis) - Передня огинальна артерія плеча (a. circumflexae humeri anterior) - Задня огинальна артерія плеча (a. circumflexae humeri posterior)
Question 204

Які судини з’єднує артеріальна протока?

A
Truncus pulmonalis et aorta.
B
A. pulmonalis et v. cava superior.
C
Aorta et v. cava superior.
D
A. pulmonalis et v. cava inferior.
E
Aorta et v. cava inferior.
Question 205

Перерахуйте задні гілки зовнішньої сонної артерії

A
A. auricularis posterior, occipitalis, sternocleidomastoideus
B
A. pharyngea ascendens, occipitalis, auricularis posterior
C
A. temporalis superficialis, occipitalis, maxillaris
D
A. lingualis, occipitalis, auricularis posterior, temporalis superficialis
E
A. auricularis posterior, occipitalis, temporalis superficialis
Question 205 Explanation: 
До задньої групи гілок зовнішньої сонної артерії належать: - Потилична артерія (a. occipitalis) - Задня вушна артерія (a. auricularis posterior)
Question 206

В яку частину аорти кров потрапляє з лівого шлуночка?

 
A
Pars descendens.
B
Isthmus aortae.
C
Arcus aortae
D
Bulbus aortae.
E
Pars ascendens.
Question 207

Які поверхневі вени здійснюють відтік від верхньої кінцівки?

 
A
V. cephalica, v. basilica, v. profunda brachii.
B
V. circumflexa humeri.
C
V. cephalica, v. basilica, v. mediana cubiti.
D
V. cephalica, v. basilica, v. thoracoacromialis.
E
V. brachialis.
Question 208

Які аретрії кровопостачають потиличну частку півкуль мозгу?

A
A. a. cerebri anterior, media et posterior
B
A. ophtalmica, aa. cerebri anterior, media et posterior
C
A. vertebralis, a. basilaris, a. cerebri posterior
D
A. vertebralis, aa. cerebri anterior et posterior
E
Aa. cerebellaris, a. cerebri media
Question 208 Explanation: 
Хребтова артерія (a. vertebralis) є першою судиною, яка відходить від верхньобічного півкола підключичної артерії на рівні поперечного відростка VII шийного хребця. Задня мозкова артерія (a. cerebri posterior) є парною – правою і лівою кінцевими гілками основної артерії.
Question 209

Куди в нормі проектується верхівка серця?

 
Question 210

У новонародженої дитини коса пахвинна кила, вхідний отвір якої лежить в бічній пахвинній ямці. При оперативному втручанні лікар запобігає кровотечі з а. epigastrica inferior. Від якої судини відходить ця а. epigastrica inferior?

 
A
A. iliaca interna.
B
A. uterina.
C
A. pudenda interna.
D
A. iliaca externa.
E
A. umbilicalis.
Question 210 Explanation: 
Від зовнішньої клубової артерії відходять нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) і глибока огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilium profunda).
Question 211

В якому анатомічному просторі проводиться пункція, при катетеризацію підключичної вени?

A
Trigonum caroticum.
B
Trigonum musculare; Trigonum omotracheale
C
Incisura jugularis.
Question 212

Який венозний колектор уражений, при розширенні та запаленні вен на присередній поверхні гомілки?

A
V. tibialis anterior.
B
V. tibialis posterior.
C
V. saphena magna.
D
V. saphena parva.
Question 213

Яка структура серця уражена при ендокардиті?

 
A
Valvae cordis.
B
Systema conducente cordis.
C
Vasa coronoidea.
D
Musculus cardiacus.
E
Pericardium.
Question 214

В якому відділі серця бере початок аорта?

A
Sinus coronarius.
B
Atrium sinistrum.
C
Ventriculus dexter.
D
Ventriculus sinister.
E
Atrium dextrum.
Question 214 Explanation: 
Початкова частина аорти має довжину приблизно 6 см, що виходить з лівого шлуночка серця на рівні третього міжребрового простору.
Question 215

На рівні якого грудного хребця лежить дуга аорти?

 
A
Th II.
B
Th V.
C
Th IV.
D
Th III.
E
Th VI.
Question 215 Explanation: 
Дуга аорти (arcus aortae) починається попереду на рівні правого II ребрового хряща, а позаду прилягає до лівого боку тіла IV грудного хребця, переходячи в низхідну частину аорти.
Question 216

Яка вена розташована спереду від козелка вушної раковини?

A
V. jugularis interna.
B
V. auricularis posterior.
C
V. facialis.
D
V. jugularis externa.
E
V. retromandibularis.
Question 216 Explanation: 
Занижньощелепна вена (v. retromandibularis), впадає у лицеву вену (v. facialis) або безпосередньо у внутрішню яремну вену (v. jugularis interna).
Question 217

Які артерії кровопостачають яєчник?

A
A. ovarica, ramus ovaricus, a. uterinae
B
A. ovarica, a. pudenda interna
C
A. interna, a. vesicales superior
D
A. ovarica, a. iliaca interna
E
A. ovarica, a. vesicalis anterior
Question 217 Explanation: 
Яєчникова артерія (a. ovarica) є лише у жінок, відходить від переднього півкола черевної аорти під гострим кутом на рівні ІІІ поперекового хребця (інколи права і ліва артерії починаються спільним стовбуром).
Question 218

Назвіть артерію, яка має основне значення у розвитку обхідного кровообігу нижньої кінцівки після перев'язки стегнової артерії?

 
A
A. circumflexa femoris lateralis.
B
A. iliaca externa.
C
A. iliaca interna.
D
A. circumflexa femoris medialis.
E
A. profunda femoris.
Question 219

Що кровопостачає хребтова артерія?

A
Glandula thyroidea, larynx, mm. colli profundi
B
M. m. colli profundi, medulla oblongata, cerebellum, meninges
C
Medulla oblongata, mm. infrahyoidei
D
Musculi dorsi, lobus temporalis cerebri, meninges
E
M. m. colli superficiales, medulla oblongata
Question 219 Explanation: 
Гілки хребтової артерії анастомозують між собою, утворюючи густе артеріальне сплетення, гілки якого кровопостачають посегментно спинний мозок, глибокі м’язи шиї, довгастий мозок, півкулі мозочка, мозкові оболони, а також тіла хребців.
Question 220

В яку судину здійснюється відтік венозної крові від матки по матковим венам?

 
A
V. cava inferior.
B
V. iliaca interna.
C
V. vesicalis superior.
D
V. portae hepatis.
E
V. iliaca externa.
Question 220 Explanation: 
Від дна і тіла матки кров відтікає по маткових венах (vv. uterinae) у внутрішні клубові вени (v. iliaca interna).
Question 221

Хірург перев'язує артерії, при пухлині сигмоподібної кишки, які є гілками:

A
A. mesenterica superior.
B
A. gastrica dextra.
C
A. mesenterica superior.
D
A. hepatica propria.
E
A. gastroomentalis dextra.
Question 221 Explanation: 
Нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior) є третьою непарною нутрощевою гілкою черевної частини аорти. Вона починається від лівого півкола черевної аорти на рівні нижнього краю ІІІ поперекового хребця.
Question 222

Від якої судини відходять верхні сечоміхурові артерії?

 
A
A. testicularis.
B
A. uterina.
C
A. ovarica.
D
A. suprarenalis media.
E
A. umbilicalis.
Question 222 Explanation: 
Від пупкової артерії (а. umbilicalis) відходять: - Артерія сім’явиносної протоки (a. ductus deferentis); - Верхні міхурові артерії (aa. vesicales superiores).
Question 223

Яку артерію перев'язав хірург, якщо внаслідок холицестектомії у лігатуру крім міхурової артерії потрапила інша судина, внаслідок чого виник некроз правої частки печінки?

 
A
A. hepatica propria (ramus dexter).
B
A. hepatica propria.
C
A. heparica propria (ramus sinister).
D
A. hepatica communis.
E
A. gastroomentalis dextra.
Question 223 Explanation: 
Права гілка (r. dexter) власної печінкової артерії (a. hepatica propria) є розгалуженням першого порядку, що заходить через ворота печінки у її праву частку, де розгалужуються разом з гілками ворітної печінкової вени (v. portae hepatis) до відділів і сегментів правої частки печінки, кровопостачаючи її.
Question 224

Яка вена має практичне значення як місце найзручнішого проведення венепункції?

A
V. poplitea.
B
V. cephalica.
C
V. basilica.
D
Vv. ulnares.
E
V. mediana cubiti.
Question 224 Explanation: 
Серединна вена ліктя (v. mediana cubiti) – безклапанна, розташована в передній передплічній ділянці під шкірою. Вона відходить від головної вени передпліччя у його верхній третині.
Question 225

Яка вена проходить у задній міжшлуночковій борозні?

A
V. cordis parva
B
V. ventriculi sinistri posterioris
C
V. cava superior
D
V. cordis media
E
V. cordis magna
Question 225 Explanation: 
Середня серцева вена (v. cordis media) формується на діафрагмовій поверхні верхівки серця, піднімається по задній міжшлуночковій борозні і впадає у вінцеву пазуху.
Question 226

Яка парна гілка відходить від черевної аорти до нарниркової залози?

 
A
A. suprarenalis superior.
B
A. suprarenalis inferior.
C
A. lumbalis.
D
A. phrenica superior.
E
A. suprarenalis media.
Question 226 Explanation: 
Середня надниркова артерія(а. suprarenalis media) є парною нутрощевою гілкою черевної частини аорти, яка відходить від бічної поверхні початкового відділу черевної аорти на рівні I поперекового хребця дещо нижче від початку верхньої брижової артерії і прямує вбік попереду ніжки діафрагми до воріт надниркової залози.
Question 227

Який венозний стовбур стиснений пухлиною при розширенні підшкірної венозної сітки і набряку м'яких тканин обличчя, шиї, верхньої половини тулуба і верхніх кінцівок?

 
A
V. jugularis anterior
B
Vena jugularis externa
C
Vena jugularis interna
D
VENA CAVA SUPERIOR
E
Vena subclavia
Question 228

Від якої судини відходить а. uterina?

 
A
A. pudenda externa.
B
A. pudenda interna.
C
A. iliaca interna.
D
A. iliaca externa.
E
A. umbilicalis.
Question 228 Explanation: 
Маткова артерія (a. uterine) відходить від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії (a. iliaca interna), є її нутрощевою гілкою.
Question 229

Які стовбури є коренями грудної протоки?

 
A
Truncus subclavius dexster et sinister.
B
Truncus jugularis dexter et truncus subclavius dexter.
C
Truncus lumbalis dexster et sinister.
D
Truncus jugularis dexster et sinister.
E
Truncus jugularis sinister et truncus subclavius sinister.
Question 229 Explanation: 
Коренями грудної протоки є: правий і лівий поперекові стовбури (truncus lumbalis dexter et sinister) та кишковий стовбур (truncus intestanelis).
Question 230

Які нутрощеві гілки відходять від грудної частини аорти?

A
Pulmonales, cardiaci, mediastinales
B
Aa. phrenici inferiores, intercostales anteriores, cardiaci
C
Aa. pericardiaci, pulmonales, phrenici superiores
D
Aa. bronchiales, intercostales, epigastrici superiores
E
Aa. bronchiales, mediastinales, esophageales, pericardiaca
Question 230 Explanation: 
Нутрощеві гілки (rr.viscerales) грудної частини аорти живлять органи,що розташовані в порожнині грудної клітки. До нутрощевих гілок грудної частини аорти належать: - Бронхові гілки (rr. bronchiales) - Стравохідні гілки (rr. oesophageales) - Осердні гілки (rr. pericardiaci) - Середостінні гілки (rr. mediastinales)
Question 231

Чоловіку, 40 років, за вимогою діагностичних тестів зробили лімфографію органів грудної порожнини. Хірург встановив, що грудна протока стиснута в розтворі діафрагми аневризмою судини, яку супроводжує ductus thoracicus і проходить разом через цей розтвір. Аневризма якої судини виявлена у хворого?

 
A
Arcus aortae
B
V. azygos
C
Pars ascendens aortae
D
Aorta thoracica
E
V. hemiazygos
Question 231 Explanation: 
Від грудної частини аорти, або грудної аорти (pars thoracica aortae; aorta thoracica) відходять нутрощеві та пристінкові гілки. Нутрощеві гілки (rr. viscerales) грудної частини аорти живлять органи, що розташовані в порожнині грудної клітки: трахею, бронхи, легені, осердя, стравохід, лімфатичні вузли середостіння. До нутрощевих гілок грудної частини аорти належать бронхові, стравохідні, осердні і середостінні гілки.
Question 232

Які вени є коренями v.cava superior?

 
A
V. brachiocephalica dexter et v. subclavia sinister.
B
Vv. jugularis sinister et subclavia sinister.
C
Vv. brachiocephalica dexter et sinister.
D
Vv. jugularis dexter el subclavia dexter.
E
Vv. jugularis dexter et sinister.
Question 232 Explanation: 
Права та ліва плечо-головні вени (v. brachiocephalica dextra et sinistra) є коренями верхньої порожнистої вени (v. cava superior).
Question 233

Які лімфатичні вузли можуть бути втягнені в запальний процес при болі у підборідній ділянці і підвищенні температури та запалення реґіонарних лімфатичних вузлів?

 
A
Nodi cervicales anteriores; Nodi colii anteriores
B
Nodi submandibulares
C
Nodi submentales
D
Nodi parotideae
E
Nodi buccales
Question 234

Яке утворення підколінної ямки проходить найглибше?

A
V. poplitea
B
N. tibialis
C
V. saphena parva
D
A. poplitea
E
N. fibularis communis
Question 234 Explanation: 
Підколінна артерія (a. poplitea) є продовженням стегнової артерії, починається на рівні привідного розтвору, йде вниз по дну підколінної ямки, прилягаючи спочатку до підколінної поверхні стегнової кістки, а нижче – до суглобової капсули і підколінного м’яза.
Question 235

За рахунок яких артерій можливе відновлення кровопостачання передпліччя і кисті, при перев’язуванні плечової артерії в нижній третині плеча?

A
a. profunda brachii, aa. collaterales ulnares
B
r.muscularis (a. brachialis)
C
a. subscapularis, a. interossea
D
a. circumflexa humeri anterior et posterior
Question 235 Explanation: 
1) глибока артерія плеча (a. profunda brachii), що починається від верхньої третини плечової артерії (a. brachialis), проходить разом з променевим нервом (n. radialis) через канал променевого нерва (canalis nervi radialis), де розгалужується на гілки: - до задньої групи м’язів плеча (musculi brachii); - до дельтоподібного м’яза (m. deltoideus). 2) верхня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris superior) починається від плечової артерії (a. brachialis) нижче глибокої артерії плеча (a. profunda brachii) і йде до задньоприсередньої поверхні ліктьового суглоба (facies posteromedialis articulationis cubiti), де анастомозує із задньою гілкою ліктьової поворотної артерії (ramus posterior arteriae recurrentis ulnaris); 3) нижня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris inferior) починається від плечової артерії (a. brachialis) в нижній її третині, йде до передньоприсередньої поверхні плечового суглоба (facies anteromedialis articulationis humeri), де анастомозує з передньою гілкою ліктьової поворотної артерії (ramus anterior arteriae recurrentis ulnaris).
Question 236

Із яких джерел кровопостачаються надниркові залози?

A
Truncus coeliacus, a. lienalis
B
A. renalis, a. mesenterica inferior
C
A. suprarenalis media, truncus coeliacus
D
A. phrenica inferior, a. renalis, aorta
E
A. renalis, a. mesenterica superior
Question 236 Explanation: 
Кожну надниркову залозу кровопостачають 25-30 артерій,але найкрупнішими є три артерії: - Верхня надниркова артерія (від нижньої діафрагмової артерії - a. phrenica inferior); - Середня надниркова артерія (від черевної частини аорти - pars abdominalis aortae); - Нижня надниркова артерія (від ниркової артерії - a. renalis).
Question 237

Від якої судини відходить права підключична артерія?

A
Aorta descendens
B
Truncus brachiocephalicus
C
A. brachialis dextra
D
Aorta ascendens
E
A. carotis communis dextra
Question 237 Explanation: 
Плечо-головний стовбур (truncus brachiocephalicus) є крупною артеріальною судиною, яка відходить від початкового відділу дуги аорти на рівні II правого ребрового хряща. На рівні правого груднинно-ключичного суглоба плечо-головний стовбур роздвоюється на: - праву загальну сонну артерію (a. carotis communis dextra) - праву підключичну артерію (a. subclavia dextra)
Question 238

Яка вена розташована присередньо від бічної пахвинної ямки?

 
A
V. iliaca communis.
B
V. epigastrica inferior.
C
V. epigastrica superior.
D
V. uterina.
E
V. umbilicalis.
Question 238 Explanation: 
Від зовнішньої клубової артерії відходить нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior), яка проходить присередньо від бічної пахвинної ямки.
Question 239

Де в нормі проектується верхня границя серця?

 
A
Margo superior partis cartilagineae costae II
B
Margo superior partis cartilagineae costae IV
C
III-V costae (margo dexter sterni)
D
Margo superior partis cartilagineae costae III (dexter et sinister)
E
2,0 sm a sternum (costae III-V)
Question 239 Explanation: 
Верхня границя серця проектується по лінії, що з’єднує верхні краї правого і лівого III ребрових хрящів.
Question 240

Гілки яких артерій кровопостачають грудино-ключично-соскоподібний?

A
A. occipitalis, a. sternocleidomastoideus, a. thyroidea superior
B
A. maxillaris, a. pharyngea ascendens
C
A. thyroidea superior, a. lingualis
D
A. temporalis superficialis, a. lingualis, a. facialis
E
A. auricularis posterior, a. maxillaris, a. facialis
Question 240 Explanation: 
Бічна потилична артерія – сегмент Р3 (a. occipitalis lateralis – segmentum P3) задньої мозкової артерії, проходить назад вздовж нижньоприсереднього краю скроневої частки великого мозку. Присередня потилична артерія – сегмент Р4 (a. occipitalis medialis – segmentum P4), є кінцевою ділянкою задньої мозкової артерії, яка розгалужується переважно на присередній поверхні потиличної частки півкулі великого мозку. Верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior) відходить від початкової ділянки зовнішньої сонної артерії на рівні великого рога під’язикової кістки.
Question 241

Яку судину треба перев'язати для зупинки кровотечі, на виразку шлунку, яка розташована у воротар ній частині на малій кривині?

A
A. gastroomentalis dextra.
B
A. gastrica dextra.
C
A. hepatica.
D
A. gastrica sinistra.
E
A. gastroomentalis sinistra.
Question 241 Explanation: 
Права шлункова артерія (a. gastrica dextra) прямує вниз до малої кривини шлунка, а потім по ній іде ліворуч між листками малого чепця і анастомозує з лівою шлунковою артерією.
Question 242

Які шари має стінка серця?

A
Epicardium, myocardium, endocardium
B
Intima, media, adventitia
C
Externus, medius, mucosus
D
Mucosa, muscularis, serosa
E
Epicardium, myocardium, pericardium
Question 242 Explanation: 
Епікард, або нутрощева пластинка серозного осердя (epicardium; lamina visceralis pericardii serosi) покриває серце ззовні (є його зовнішньою оболонкою), а також початкові відділи легеневого стовбура і аорти, кінцеві відділи порожнистих і легеневих вен. Міокард (myocardium), що є найтовщою середньою оболонкою стінки серця, побудований з посмугованої серцевої м’язової тканини, тому його ще називають серцевим м’язом. Ендокард (endocardium) вистеляє зсередини камери серця, вкриває сосочкоподібні м’язи і м’ясисті перекладки, сухожилкові струни, утворюючи стулки і півмісяцеві заслінки клапанів серця.
Question 243

Підшлункова залоза кровопостачається з артерій, крім:

 
A
A. pancreaticoduodenalis superior anterior.
B
A. pancreaticoduodenalis inferior.
C
A. gastroomentalis dextra.
D
A. lienalis.
E
A. pancreaticoduodenalis superior posterior.
Question 243 Explanation: 
Підшлункова залоза кровопостачається такими артеріями: підшлунковими гілками (rr. pancreatici) селезінкової артерії (a. splenica), верхніми передніми та задніми підшлунково-дванадцятипалокишковими артеріями (aa. pancreaticoduodenales superiores anterior et posterior) та нижньою підшлунково-дванадцятипалокишковою артерією (a. pancreaticoduodenalis inferior).
Question 244

Ушкодження якої з артерій після травми кисті найімовірніше призведе до зниження пульсації, блідість шкіри і зниження температури у ділянці великого пальця правої руки?

A
A. ulnaris.
B
A. digitalis communis.
C
A. radialis.
D
A. digitalis propria.
E
A. princeps pollicis.
Question 244 Explanation: 
Головна артерія великого пальця (а. princeps pollicis) відходить від променевої артерії на долоні в першому міжп’ястковому просторі і розгалужується на власні долонні пальцеві артерії, що кровопостачають всі структури першого пальця.
Question 245

Яка артерія проходить через підгрушоподібний отвір?

A
Aa. et vv. glutae superiores, a. iliolumbalis
B
Aa. sacrales laterales, aa. gluteae superiores et vv. gluteae superiores
C
Aa. et vv. pudendae internae, aa. et vv. sacrales mediae
D
Aa. et vv. obturatoriae, a. pudenda interna
E
Aa. gluteae inferiores, aa. et vv. pudendae internae
Question 246

Які з перелічених вен можуть бути ушкодженні при внутрішньошлуночковому крововиливі, який виник внаслідок стрімких пологів?

A
Vv. durae matris
B
Vv. profundae cerebri
C
V. superficialis inferior
D
V. superficialis superior
E
Vv. piae matris
Question 246 Explanation: 
Глибокі вени великого мозку, vv. profundae cerebri, лежать у товщі мозку і збирають кров від його внутрішніх структур: базальних ядер, судинних сплетень шлуночків мозку, гіпокампа, прозорої оболонки, гіпоталамуса тощо.
Question 247

Яка артерія кровопостачає серце?

A
A. a. pulmonales
B
A. a. coronariae
C
A. a. subclaviae
D
A. a. carotis communes
E
Aortae abdominalis
Question 247 Explanation: 
Серце кровопостачають права і ліва вінцеві артеріі(aa. coronaria dextra et sinistra), які є першими гілками аорти.
Question 248

Які артерії кровопостачають пальці стопи?

A
A. tibialis anterior, a. fibularis
B
A. tibialis posterior, a. plantaris medialis
C
A, plantares lateralis, a. fibularis
D
Aa. plantares mediales et laterales, a. dorsalis pedis
E
A. poplitea, a. profunda femoris
Question 249

На рівні якого хребця знаходиться аортове звуження?

 
A
Th IV.
B
Th VI.
C
Th II.
D
Th III.
E
Th V.
Question 249 Explanation: 
Перешийок аорти (isthmus aortae) - частково звужена ділянка аорти на рівні IV грудного хребця, у місці переходу дуги аорти (arcus aortae) в низхідну частину аорти (pars descendens aortae).
Question 250

Яка вена пронизує вихідне (зовнішнє) кільце стегнового каналу і в ділянці підшкірного розтвору впадає в стегнову вену?

 
A
V. epigastrica superficialis.
B
V. poplitea.
C
V. saphena parva.
D
V. profunda femoris.
E
V. saphena magna.
Question 250 Explanation: 
Велика підшкірна вена (v. saphena magna), що має численні клапани, починається попереду присередньої кісточки (malleolus medialis), де приймає притоки від присередньої частини тилу стопи (pars medialis dorsi pedis). Вона є продовженням присередньої крайової вени (v. marginalis medialis), йде разом з підшкірним нервом (n. saphenus) по присередній поверхні гомілки вгору, проходить по присередній поверхні стегна до підшкірного розтвору (hiatus saphenus), де пронизує дірчасту фасцію (fascia cribrosa) і впадає у стегнову вену (v. femoralis).
Question 251

В якій ділянці серця проходить пучок Гіса?

 
A
Septum interatriale
B
Pars muscularis septi interventricularis
C
Atrium dextrum (inter ostium venae cavae inferioris et septum interatriale)
D
Atrium dextrum (inter ostium venae cavae superioris et auriculum dextrum)
E
Limbus fossae ovalis
Question 251 Explanation: 
Передсердно-шлуночковий пучок (fascicilus atrioventricularis), або пучок Гіса проходить через отвір у правому волокнистому трикутнику і заходить у задньоверхній відділ міжшлуночкової перегородки, де роздвоюється на праву і ліву ніжки.
Question 252

Яка з вен уражена, при набряку та болючістю нижньої кінцівки, припухлості вен та вузлів на передньо-присередній поверхні стегна?

A
v. saphena magna
B
v. femoralis
C
v. poplitea
D
v. saphena parva
Question 252 Explanation: 
Велика підшкірна вена (v. saphena magna), що має численні клапани, починається попереду присередньої кісточки (malleolus medialis), де приймає притоки від присередньої частини тилу стопи (pars medialis dorsi pedis). Вона є продовженням присередньої крайової вени (v. marginalis medialis), йде разом з підшкірним нервом (n. saphenus) по присередній поверхні гомілки вгору, проходить по присередній поверхні стегна до підшкірного розтвору (hiatus saphenus), де пронизує дірчасту фасцію (fascia cribrosa) і впадає у стегнову вену (v. femoralis).
Question 253

Яка артерія відходить від ниркової артерії до надниркової залози?

 
A
A. suprarenalis superior.
B
A. suprarenalis media.
C
A. colica sinistra.
D
A. colica dextra.
E
A. suprarenalis inferior.
Question 253 Explanation: 
Ниркова артерія (a. renalis) віддає нижню надниркову артерію (a. suprarenalis inferior); - парні яєчкові артерії (a. testicularis) у чоловіків та яєчникові артерії (a. ovarica) у жінок.
Question 254

Що входить до складу судино-нервового пучка шиї?

A
A. carotis interna, n. vagus
B
A. carotis communis, v. jugularis anterior, n. vagus
C
A. carotis communis, v. jugularis externa, n. hypoglossus
D
A. carotis externa, v. jugularis interna, n. vagus
E
A. carotis interna, v. jugularis externa, n. hypoglossus
Question 255

Здавлення якої артерії призведе до порушення кровообігу в кінцівці при переломі лівої ключиці та відсутності пульсації в променевій артерії?

A
v. axillaris.
B
a. subclavia.
C
a. vertebralis.
D
a. axillaris.
E
v. subclavia.
Question 255 Explanation: 
Ліва підключична артерія (arteria subclavia sinistra) починається від дуги аорти (arcus aortae), потім лягає під лівою ключицею в однойменну борозну першого ребра (sulcus arteriae subclaviae) і заходить у пахвову ямкку (fossa axillaris), де, починаючи від рівня зовнішнього краю першого ребра, вже називається пахвовою артерією (a. axillarіs)
Question 256

Яка артерія знаходиться в передній плечовій ділянці?

A
a. brachialis.
B
a. axillaris.
C
a. radialis.
D
a. ulnaris.
Question 256 Explanation: 
Плечова артерія (a. brachialis) є безпосереднім продовженням пахвової артерії (a. axillaris) і, починаючись на рівні нижнього краю великого грудного м’яза (m. pectoralis major), проходить в присередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis).
Question 257

За  рахунок якої артерії формується глибока долонна дуга?

A
A, medianus
B
A, radialis
C
A. profunda brachii
D
A. ulnaris
E
A. interossea communis
Question 257 Explanation: 
Променева артерія (a. radialis) відходить від плечової артерії в ліктьовій ямці, дистальніше на 1–3 см від рівня щілини плечо-променевого суглоба. За напрямком вона є продовженням плечової артерії. Прямуючи донизу по передній поверхні круглого м’яза-привертача, променева артерія доходить до присереднього краю плечо-променевого м’яза і заходить у променеву борозну.
Question 258

У хворого у наслідок запального процеса  виник тромбоз, лицевої вени. По якій вені тромб міг напряму потрапити в систему внутрішньочерепних пазух і вен?

A
V. jugularis externa
B
V. nasalis externa
C
V. angularis
D
V. transversa faciei
E
V. jugularis interna
Question 259

Скільки передперикардіальних нервових сплетень має серце ( за В.П Воробйовим)?

A
2
B
6
C
4
D
5
E
3
Question 259 Explanation: 
За В. П. Воробйовим, розрізняють 6 передперикардіальних сплетень серця: два - у стінці шлуночків (праве переднє та ліве переднє) та чотири - у стінці передсердь (переднє, праве заднє, ліве заднє та заднє сплетення лівого передсердя).
Question 260

Де місце проекції клапана легеневого стовбура на передню стінку грудної клітки?

 
A
V spatium intercostalis sinistra
B
III cartilago costae sinistra
C
IV cartilago costae dextrae
D
III spatium intercostalis sinistra
Question 260 Explanation: 
Клапан легеневого стовбура — це півмісяцевий клапан серця, що знаходиться між правим шлуночком і легеневим стовбуром, куди виштовхується кров під час систоли. Функцією клапана легеневого стовбура є запобігання зворотному кровоплину під час діастоли шлуночків.
Question 261

В яку судину здійснюється відтік венозної крові з печінки?

 
A
V. iliaca interna.
B
V. portae hepatis.
C
V. mesenterica superior.
D
V. cava inferior.
E
V. mesenterica inferior.
Question 261 Explanation: 
Нижня порожниста вена (v. cava inferior) проходить в однойменній борозні печінки, де в неї впадають печінкові вени.
Question 262

Патологія якої вени відмічається при збільшенні розмірів вен, утворенні венозних вузлів на присередній поверхні стегна?

A
V. jugularis interna.
B
V. saphena magna.
C
V. cephalica.
D
V. basilica.
E
V. saphena parva.
Question 263

Які пристінкові гілки  відходять від черевної частини аорти?

A
A. a. intercostales, lumbales, phrenicae superiores
B
A.a. iliacae externae, a.a. lumbales
C
A.a. phrenicae inferiores, a.a epigastricae superiores
D
A.a. epigastricae inferiores, phrenicae inferiores, intercostales posteriores
E
A.a. lumbales, phrenicae inferiores
Question 263 Explanation: 
Нижні діафрагмові вени (vv. phrenicae inferiores) – праві і ліві, що збирають кров від діафрагми, є парними судинами, які супроводжують однойменні артерії.
Question 264

Які судини відходять від sinus aortae?

A
A. subclavia sinistra.
B
A. carotis communis dextra.
C
A. coronariae.
D
A. subclavia dextra.
E
Truncus brachiocephalicus.
Question 264 Explanation: 
Між стінкою аорти і кожною пів місяцевою заслінкою є невелика кишеня - пазуха аорти (sinus aortae). Із ділянок правої і лівої пазухи аорти починаються відповідно права і ліва вінцева артерії.
Question 265

Після проведення операції з приводу тромбофлебіту внутрішньої яремної вени, хворий, 60 років, скаржиться на підвищення температури і набряк в ділянці післяопераційного шову. Лікар виявив запалення лімфатичних вузлів. Які з перелічених лімфатичних вузлів втягнуті в процес?

A
Nodus jugulodigastricus.
B
Nodi cervicales anteriores; Nodi colii anteriores.
C
Nodi superficiales; Nodi jugulares anteriores.
D
Nodi cervicales laterales profundae.
Question 266

Яка артерія ушкоджена при порушенні кровообігу слизової оболонки в ділянці малої кривини ближче до кардіальної частини шлунка?

 
A
A. hepatica propria.
B
A. gastrica sinistra.
C
A. gastroomentalis dextra.
D
A. gastrica dextra.
E
A. lienalis.
Question 266 Explanation: 
Ліва шлункова артерія (a. gastrica sinistra) є найтоншою і найкоротшою гілкою черевного стовбура. Вона йде вверх і вліво до правої ділянки кардіальної частини шлунка, де від неї відходять стравохідні гілки (rr. оesophageales), які живлять нижній відділ стравоходу і анастомозують з однойменними гілками грудної аорти.
Question 267

По якій вені може буди відновлений кровоток висхідної ободової кишки при здавленій v. mesenterica superior ( з системи m. portae hepatis) в систему v. cava inferior?

 
A
V. epigastrica inferior.
B
Vv. lumbales dextri.
C
Vv. paraumbilicales.
D
Vv. phrenicae inferiores.
Question 268

Від якої судини бере початок а. rectalis media?

 
A
A. iliaca interna.
B
A. pudenda interna.
C
A. iliaca externa.
D
A. mesenterica superior.
E
A. gluteae superioris.
Question 268 Explanation: 
Середня прямокишкова артерія (а. rectalis media) переважно починається від переднього стовбура внутрішньої клубової артерії (а. iliaca interna), інколи відходить від нижньої міхурової артерії або внутрішньої соромітної артерії. Деколи ця артерія відсутня.
Question 269

Яка артерія знаходиться в товщі печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки?

 
A
A. hepatica propria.
B
A. mesenterica inferior.
C
A. mesenterica superior.
D
Truncus coeliacus.
E
Aa. hepaticae dextra et cinistra.
Question 269 Explanation: 
Власна печінкова артерія (a. hepatica propria), відійшовши від загальної печінкової артерії, проходить вверх до воріт печінки між обидвома листками печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки (частини малого чепця). Праворуч від артерії розташовані спільна жовчна і загальна печінкова протоки, а позаду – ворітна печінкова вена.
Question 270

За рахунок яких судин відновлюється кровоток після розриву сухожилків м’язів та судин на лівій долоні?

A
R. palmaris superficialis.
B
Arcus palmaris superficialis.
C
Arcus palmaris profundus.
D
Aa. digitales palmares communes.
E
Aa. perforantes.
Question 270 Explanation: 
Кінцева гілка променевої артерії повертає до ліктьового краю кисті і анастомозує з глибокою долонною гілкою ліктьової артерії, утворюючи глибоку долонну дугу (arcus palmaris profundus).
Question 271

Як топографічно розміщений стравохід по відношенню до аорти перед входом в стравохідний розтвір діафрагми?

Question 272

В якому каналі проходить малогомілкова артерія?

A
Cruropopliteus
B
Musculoperoneus superior
C
Femoralis
D
Adductorius
E
Musculoperoneus inferior
Question 272 Explanation: 
У середній третині гомілки від гомілково-підколінного каналу відгалужується нижній м’язовомалогомілковий канал (canalis musculoperoneus inferior), що обмежований попереду малогомілковою кісткою і заднім великогомілковим мязом, а позаду – довгим м’язом-згиначем великого пальця.
Question 273

Яка судина розташована за лінією, яка сполучає середину ліктьової ямки з точкою, розташованою на 0,5 см присередньо від шилоподібного відростка цієї кістки?

A
A. radialis.
B
Arcus palmaris superficialis.
C
A. ulnaris.
D
Arcus palmaris profundus.
Question 273 Explanation: 
Променева артерія (a. radialis) відходить від плечової артерії в ліктьовій ямці, дистальніше на 1–3 см від рівня щілини плечо-променевого суглоба. За напрямком вона є продовженням плечової артерії.
Question 274

Який відділ шлунково-кишкового тракту може бути ураженим, при тромбозі нижньої брижової артерії?

 
A
Colon sigmoideum.
B
Ileum.
C
Duodenum.
D
Appendix vermiformis.
E
Gaster.
Question 274 Explanation: 
Нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior) є непарною нутрощевою гілкою черевної частини аорти. Артерія має ряд гілок: ліву ободово-кишкову артерію, 2-3 сигмоподібні артерії і верхню прямокишкову артерію. Ці артерії кровопостачають ліву частину поперечної, низхідну і сигмоподібну ободові кишки, а також верхній і середній відділи прямої кишки.
Question 275

Яка судина кровопостачає нижню частину rectum?

 
A
A. mesenterica superior.
B
A. obturatoria.
C
A. iliaca externa.
D
A. pudenda interna.
E
A. mesenterica inferior.
Question 275 Explanation: 
Відхідниковий канал прямої кишки кровопостачає нижня прямокишкова артерія (a. rectalis inferior), що є однією з кінцевих гілок внутрішньої соромітної артерії (а. pudenda interna)
Question 276

Які вени є коренями верхньої порожнистої вени?

A
V. jugularis interna dextra et v. subclavia dextra.
B
V. jugularis interna dextra et sinistra.
C
V. jugularis interna sinistra et v. subclavia sinistra.
D
V. brachiocephalica dextra et v. subclavia sinistra.
E
V. brachiocephalica dextra et sinistra.
Question 276 Explanation: 
Права та ліва плечо-головні вени (v. brachiocephalica dextra et sinistra) є коренями верхньої порожнистої вени (v. cava superior).
Question 277

У пацієнта діагностовано запальний процес ендокарду (ендокардит). Яка структура серця уражена при цій патології?

A
Arteria coronaria
B
Valva cordis
C
Musculus cardiacus
D
Pericardium
Question 277 Explanation: 
Процес локалізується головним чином на раніше змінених клапанах, нашаровуючись на вже існуючі вади серця: вроджені, ревматичні, або на раніше протезовані клапани. Локалізація (в порядку спадання частоти) - аортальний, мітральний, тристулковий і легеневий.
Question 278

Яку кількість артерій одержує кожен палець верхньої кінцівки?

A
5
B
2
C
4
D
1
E
3
Question 279

На які ніжки поділяється передсердно-шлуночковий пучок?

A
Crus superior et inferior
B
Crus anterior et posterior
C
Crus posterior et sinistrum
D
Crus dextrum et sinistrum
E
Crus lateralis et medialis
Question 279 Explanation: 
Передсердно-шлуночковий пучок (fasciculus artioventricularis), або пучок Гіса, складається з правої ніжки (crus dextrum) і лівої ніжки (crus sinistrum). Кожна з ніжок розгалужується на численні субендокардіальні гілки (rami subendocardiales), або волокна Пуркіньє, що безпосередньо передають імпульси збудження до скоротливих кардіоміоцитів шлуночків.
Question 280

Яка судина уражена, при підшкірних варикозних вузлах на задній гомілковій ділянці?

A
V. tibialis posterior.
B
V. saphena parva.
C
V. saphena magna.
D
V. femoralis.
E
V. poplitea.
Question 280 Explanation: 
Мала підшкірна вена (v. saphena parva) огинає позаду бічну кісточку, йде підшкірно вверх збоку від п’яткового сухожилка, потім посередині поверхневої частини заднього відділу гомілки. В малу підшкірну вену впадають численні вени, що збирають кров від шкіри і підшкірної жирової клітковини заднього та бічного відділів гомілки.
Question 281

Гілки якої судини разом із затульною артерією утворює анастомоз під назвою "корона смерті"?

A
Truncus coeliacus.
B
a. umbilicalis.
C
A. epigastrica inferior.
D
A. epigastrica superficialis.
E
A. epigastrica superior.
Question 281 Explanation: 
Нижня надчеревна вена (v. epigastrica inferior) бере початок в пупковій ділянці, де анастомозує з однойменною веною протилежного боку, а також з верхньою надчеревною веною (притокою внутрішньої грудної вени), поверхневою надчеревною веною (притокою великої підшкірної вени нижньої кінцівки) і припупковими венами (притоками ворітної печінкової вени).
Question 282

Через анастомози яких вен може розповсюдитись інфекція у порожнину черепа?

 
A
venae faciei et v. occipitalis
B
venae faciei et v. retromandibularis.
C
venae faciei et vv. auriculares anteriores
D
venae faciei et v. ophtalmica
Question 282 Explanation: 
Кутова артерія (a. angularis) є кінцевою гілкою лицевої артерії, йде вверх і присередньо до бокової поверхні носа, віддаючи гілочки до крила і спинки носа. Потім артерія підходить до присереднього кута ока, де анастомозує з артерією спинки носа – гілочкою очної артерії (із системи внутрішньої сонної артерії).
Question 283

Які судини проходять вище судинної затоки?

A
A. et v. iliaca interna
B
A. et v. epigastrica superficialis.
C
A. et v. iliaca externa
D
A. et v. femoralis
Question 284

Які гілки не відходять від дуги аорти?

A
A. subclavia dextra
B
Truncus brachiocephalicus
C
A. subclavia sinistra
D
Truncus thyrocervicalis
E
A. carotis communis sinistra
Question 284 Explanation: 
Від дуги аорти відходять три крупні артерії: плечо-головний стовбур (truncus brachiocephalicus), ліва загальна сонна артерія (а. carotis communis sinistra) і ліва підключична артерія (а. subclavia sinistra).
Question 285

Яка вена косо розташована в ділянці ліктьової ямки?

A
V. brachialis.
B
V. mediana antebrachii.
C
V. cephalica.
D
V. basilica.
E
V. mediana cubiti.
Question 285 Explanation: 
Серединна вена ліктя (v. mediana cubiti) проходить косо в ділянці ліктьової ямки (fossa cubitalis) від головної вени (v. cephalica) до основної вени передпліччя (v. basilica antebrachii).
Question 286

У хворого на цукровий діабет гангрена великого пальця стопи. Від якої судини бере початок облітерована судина - a. dorsalis pedis?

 
A
A. tibialis posterior
B
A. tibialis anterior
C
A. fibularis
Question 286 Explanation: 
Тильна артерія стопи(a. dorsalis pedis) є продовженням передньої великогомілкової артерії (а. tibialis anterior) на тилі стопи.
Question 287

Чоловік, 25 років, звернувся до стоматолога зі скаргою на неможливість відкрити рота. Лікар виявив гематому в підскроневій ямці і встановив, що хворому три дні тому видалили третій верхній великий кутній зуб під туберальною анестезією. Лікар зробив висновок, що травмовано:

A
V. facialis.
B
Vv. maxillares.
C
Plexus venosus pterygoideus.
D
V. transversa faciei.
E
V. jugularis externa.
Question 287 Explanation: 
Верхньощелепні вени (vv. maxillares) представлені 2–3 судинами, що містять клапани. Вони збирають венозну кров від крилоподібного сплетення, йдуть майже горизонтально назад позаду шийки нижньої щелепи, супроводжуючи однойменну артерію, і відкриваються у занижньощелепну вену.
Question 288

Яка із названих артерій не відходить від стегнової артерії?

A
A. epigastrica superficialis
B
A. genus descendens
C
A. profunda femoris
D
A. epigastrica inferior
E
A. pudenda externa
Question 288 Explanation: 
Нижня надчеревна артерія (а. epigastrica inferior) відходить від зовнішньої клубової артерії перед її входом у судинну затоку.
Question 289

Які артерії анастомозуються в передній медіальній ліктьовій борозні?

A
A, ulnaris collateralis inferior
B
Ramus posterior a. reccurens ulnaris
C
A.collateralis media, a. interossea reccurens
D
Ramus anterior a. reccurens ulnaris
E
A. ulnaris collateralis superior
Question 290

При гіпертонічній хворобі, досить часто, ліва межа серця зміщена вліво. За рахунок якої камери серця або судин відбувається це зміщення?

A
Atrium dexter
B
Ventriculus sinister
C
Ventriculus dexter
D
Atrium sinister
Question 290 Explanation: 
Зміщення меж відносної серцевої тупості вліво спостерігається при гіпертрофії лівого шлуночка (стеноз аорти, відкрита артеріальна протока, недостатність мітрального клапана), а також в результаті відтиснення лівого шлуночка збільшеним правим шлуночком (тетрада Фалло).
Question 291

Які артерії кровопостачають слизову оболонку носову порожнину?

A
A. facialis, a. maxillaris
B
A. a. dorsalis nasi, aa. palpebrales mediales
C
A. lacrimalis, a. alveolaris posterior
D
A. ethmoidalis anterior et posterior, a. sphenopalatina
E
A. thyroidea superior et lingualis
Question 291 Explanation: 
Передня решітчаста артерія (a. ethmoidalis anterior) відходить від очної артерії на рівні середини очної ямки, проходить через передній решітчастий отвір на присередній стінці очної ямки і заходить у передню черепну ямку в ділянці дірчастої пластинки решітчастої кістки (дуже часто решітчасті отвори відкриваються у верхній відділ носової порожнини), де розгалужується на такі гілки: – передня оболонна гілка (r. meningeus anterior) – передні перегородкові гілки (rr. septales anteriores) Клино-піднебінна артерія (a. sphenopalatina) є другою кінцевою гілкою верхньощелепної артерії, вона заходить у задній відділ носової порожнини через клино-піднебінний отвір, де розгалужується на такі гілки: – задні бічні носові артерії (aa. nasales posteriores laterales) – задні перегородкові гілки (rr. septales posteriores)
Question 292

У яку судину відтікає кров від верхньої частини rectum?

 
A
V. mesenterica inferior.
B
V. iliaca interna.
C
V. iliaca externa.
D
V. mesenterica superior.
E
V. lumbalis.
Question 292 Explanation: 
Нижня брижова вена (V. mesenterica inferior) збирає кров від стінок верхньої частини прямої кишки (rectum), сигмоподібної (colon sigmoideum) і низхідної (colon descendens) ободових кишок.
Question 293

Яку судину планує перев'язати хірург під час оперативного втручання, при тромбозі артерії, внаслідок якого виникла гангрен низхідної ободової кишки, сигмоподібної і верхньої третини прямої кишки?

 
A
A. mesenterica inferior.
B
A. lumblis.
C
A. iliaca interna.
D
A. iliaca externa.
E
A. mesenterica superior.
Question 293 Explanation: 
Вона починається від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae) на рівні ІІІ поперекового хребця (vertebra lumbalis) і розгалужується на такі артерії: ліву ободовокишкову артерію (a. colica sinistra), що кровопостачає низхідну ободову кишку (colon descendens); сигмоподібні артерії (aa. sigmoideae), що кровопостачають сигмоподібну ободову кишку (colon sigmoideum); верхню прямокишкову артерію (a. rectalis superior), що кровопостачає верхній відділ прямої кишки (rectum).
Question 294

Які артерії кровопостачають колінний суглоб?

A
A. poplitea, a. glutea inferior
B
A. femoralis, a. poplitea, a. tibialis anterior
C
A. tibialis posterior, a. poplitea
D
A. tibialis anterior et posterior, a. iliaca externa
E
A. glutea superior, a. femoralis, a. poplitea
Question 294 Explanation: 
Стегнова артерія (a. femoralis) є продовженням зовнішньої клубової артерії, починається під пахвинною зв’язкою на рівні судинної затоки і виходить у передній відділ стегна – в межах стегнового трикутника, розташовуючись збоку від стегнової вени. Підколінна артерія (a. poplitea) є продовженням стегнової артерії, починається на рівні привідного розтвору, йде вниз по дну підколінної ямки, прилягаючи спочатку до підколінної поверхні стегнової кістки, а нижче – до суглобової капсули і підколінного м’яза. Передня великогомілкова артерія (a. tibialis anterior) у 90 % випадків відходить від підколінної артерії в підколінній ямці на рівні нижнього краю підколінного м’яза, заходить у гомілково-підколінний канал, де відразу повертає вбік і через верхній отвір у міжкістковій перетинці гомілки виходить у передню гомілкову ділянку.
Question 295

Які вени впадають у праве передсердя?

A
V. jugularis interna
B
V. cava inferior et v. azygos
C
V. jugularis anterior et externa
D
V. pulmonales, sinus coronarius
E
V. cava superior, inferior, sinus coronarius
Question 295 Explanation: 
У праве передсердя (atrium dextrum) впадають такі вени: верхня порожниста вена (v. сava superior), нижня порожниста вена (v. cava inferior) та вінцева пазуха (sinus coronarius).
Question 296

Де найкраще вислуховують тони клапана аорти?

 
A
II spatium intercostalis dexter.
B
V spatium intercostalis.
C
II spatium intercostalis sinister.
D
IV costa.
Question 296 Explanation: 
Аортальний клапан (valva aortae) — клапан між лівим шлуночком та висхідною аортою та регулює потік крові з лівого шлуночку серця в аорту. TEXT | Comments Closed | Редагувати Share Button TwitterFacebookGoogle PlusPinterestLinkedinTumblrVKontakteOdnoklassnikiEmailPrint Анатомія (від грец. anatome – розтинання, розчленування) – наука про форму, будову, походження та розвиток органів, систем і організму вцілому у зв’язку з їхніми функціями у процесі історичного (філогенез – від грец. philon – рід) та індивідуального (онтогенез – від грец. ontos – істота) розвитку (від грец. genesis – розвиток). Анатомія є наукою в якій аналіз поєднується з синтезом, за детальним описом будови проходить розкриття його причинної обумовленості і внутрішньо необхідних зв’язків. Фактично матеріал узагальнюється, висуваються логічні пояснення, відкриваються об’єктивні закони організації живих систем, що є необхідною умовою для переходу до управління ними. Анатомія належить до біологічних наук, об’єднаних загальним терміном «морфологія» (від грецьк. morpho – форма, logos – вчення). Відповідно анатомія людини або нормальна анатомія є наукою про матеріальний субстрат життя і об’єкт її дослідження – організм живої людини. Завдання анатомії як науки полягає у системному підході до опису форми, будови, положення і топографії частин та органів тіла в єдності з виконуваними функціями з урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей людини. Анатомія спочатку відповідає на питання – що це таке? Далі вона шукає відповідь на питання – чому і яким чином це проходило? Накінець, вона пояснює – як об’єкт існує? Іншими словами, в анатомії пізнання починається від одиничного і слідує до загального, на першому етапі воно йде від кількості до кількості. Анатомія є фундаментом медицини, з неї починається вивчення предметів медичної освіти, вона полегшує перехід від предметів загальнобіологічних до медичних. Високий рівень анатомічної підготовки допоможе лікарю побачити ранні ознаки захворювань, що виражаються у відхиленнях від нормального стану. Анатомічні критерії використовуються для оцінювання ефективності лікування. Анатомії притаманні свої термінологія, визначення, поняття, величезне зібрання фактів. Анатомічні показники відіграють важливу роль в педіатрії, геронтології, профілактиці професійних хвороб та в інших галузях. Досконалі знання будови тіла та пізнання сутності фізіологічних процесів на різних рівнях організації організму в поєднанні з функціями – невід’ємна умова розуміння фізіологічних процесів, які відбуваються у здоровому і хворому організмі, причин розвитку хвороб, заходів щодо їх усунення. Розрізняють системну, функціональну, клінічну, топографічну (хірургічну), вікову, порівняльну, пластичну, типову, екологічну, динамічну, спортивну, патологічну анатомії. Системна анатомія розглядає форму і будову органів, об’єднаних у системи, тому включає: вчення про кістки (остеологію) та їх з’єднання (артрологію), про м’язи (міологію), нутрощі (спланхнологію), серцево-судинну систему (ангіологію), нервову систему (неврологію), органи внутрішньої секреції (ендокринологію) та органи чуття (естезіологію). Функціональна анатомія вивчає будову органів і систем органів у зв’язку із їх функцією. Клінічна анатомія вивчає анатомічні питання, які актуальні для різних напрямів практичної медицини. Топографічна (хірургічна) анатомія (від грецьк. topos – місце, grapho – пишу) вивчає взаємне розміщення тканини, органів, судин і нервів у різних ділянках тіла, що має велике значення для хірургії. Вікова анатомія досліджує вікові аспекти анатомічних особливостей індивідуального розвитку людини – онтогенезу (від грецьк. ontos – особа, genesis – розвиток). Розвиток людини до народження розглядає ембріологія (від грецьк. embryon – зародок), а людей похилого віку вивчає геронтологія (від грецьк. geron – старий). Порівняльна анатомія вивчає особливості та відмінності будови органів тварин та людини, досліджує будову тіла та тварин на різних етапах еволюції, що допомагає з’ясувати історичний розвиток організму людини філогенез (від грецьк. phylon – род). Екологічна анатомія вивчає вплив зовнішнього середовища на будову тіла людини, його органів та систем. Динамічна анатомія вивчає рухи тіла під час фізичної діяльності. Спортивна анатомія вивчає вплив фізичного навантаження та різних видів спорту на будову тіла людини, його органів та систем. Пластична анатомія досліджує статику і динаміку зовнішніх форм тіла, а внутрішню будову розглядає переважно для того, щоб зрозуміти виразність зовнішніх форм тіла людини (її викладають переважно у художніх навчальних закладах при підготовці скульпторів та художників). Патологічна анатомія (від грецьк. pathos – хвороба, страждання) вивчає будову організму, зміненого під впливом різних захворювань та ушкоджень. Анатомію людини розглядають як складову частину антропології (від грецьк. anthropos – людина) – науки про походження та еволюцію людини, утворення людських рас та про нормальні варіанти будови людини. Анатомія людини тісно пов’язана з цілою низкою інших морфологічних дисциплін, зокрема з цитологією (від грецьк. cytos – клітина) – наукою, яка вивчає будову, функціонування та еволюцію клітин. До морфологічних дисциплін належить також гістологія (від грецьк. hystos – тканина) – наука про розвиток, мікроскопічну та ультрамікроскопічну будову, життєдіяльність тканин. Сучасна анатомія людини (як наука ХХІ ст.) синтезує дані багатьох дисциплін і взагалі – біології, антропології та екології. Нині анатомія розглядає форму і будову органів, систем і організму людини в цілому як продукт спадковості, що змінюється залежно від певних умов біологічного і соціального середовища, та виконуваної організмом роботи в часі (філо- та онтогенез) та просторі (в різних регіонах земної кулі). Предметом вивчення анатомії є людина. Організм як єдине ціле Людина з позицій загальної біології відноситься до: типу хордових (Сhordata), – підтипу хребтових (Vertebrata), – класу ссавців (Mammalian); – підкласу приматів (Primathae), – підряду мавп (Antheropoidea), – підсімейства людиноподібних (Haminoidea), – сімейства людини (Hominide), – виду людина розумна (Homo sapiens). У процесі історичного розвитку в організмі людини виникають різні структурні елементи: клітини, тканини, органи. Останні об’єднуються в системи і апарати, а системи і апарати складають одне ціле – організм. При вивченні організму людини, його структури умовно розділяють на клітини, тканини, органи і системи органів, які формують організм. Проте, потрібно розуміти умовність даного поділу, оскільки, організм людини єдиний і може існувати тільки завдяки узгодженій, цілісній роботі всіх компонентів. Клітини – це біологічна основа рослин і тварин, що є одним із доказів єдності живої природи, її загальних коренів. У 1839 р. Теодор Шванн довів, що клітина становить структурну і функціональну одиницю організму. У тілі новонародженого нараховується близько двох більйонів клітин, у дорослої людини – близько 100 трильйонів. Середня маса однієї клітини – 0,1 х 107 г, діаметр досягає 0,02 мм. За формою і розміром клітини можуть мати від 4 – 10 мкм до кількох сантиметрів, вони є характерною видовою ознакою організму. Клітина (сеllиlа) – елементарна жива система, що складається з двох частин – ядра і цитоплазми, наділених властивістю обміну з навколишнім середовищем. Внутрішньоклітинна речовина (цитоплазма) за своїми фізико-хімічними властивостями – це колоїдна система, до складу якої входять нуклеїнові кислоти, білки, ліпіди, вуглеводи, а також вода й неорганічні сполуки. Цитоплазма клітини має спеціальні структури зі специфічними функціями: гіалоплазму, органели та цитоплазматичні включення. У клітині тварини до них належать ядро, мітохондрії, ендоплазматична сітка, рибосоми, пластинчастий комплекс (комплекс Гольджі, внутрішній сітчастий комплекс), клітинний центр (цитоцентр), який складається з центріолей, оточених центросферою, плазматичні мікротрубочки і мікрофібрили. Крім цих структур більшість клітин містять лізосоми, гранули, клітини печінки та нирок – мікротільця (пероксисоми), нервові й чутливі клітини – синаптичні пухирці. Клітинна оболонка (мембрана) складається з білків, ліпідів (переважно фосфоліпідів) і поліцукридів. За структурою мембрана – це тришарове напівпроникне утворення, що регулює склад внутрішнього середовища клітини, забезпечуючи його сталість. Гіалоплазма (матрикс клітини) – основна речовина цитоплазми, в якій відбуваються процеси обміну й підтримується клітинний гомеостаз. Ядро – найважливіша структурна частина клітини, в якій зосереджена основна маса дезоксирибонуклеїнової кислоти – носія генетичної інформації. Воно складається з нуклеолеми (ядерної оболонки), нуклеоплазми (каріоплазми) й одного або кількох ядерець. Більшість клітин мають одне ядро, але трапляються дво- чи багатоядерні (остеокластоцити, мегакаріоцити) клітини. Ядро виконує генетичну та метаболічну функції. В ядерцях відбувається синтез нуклеїнових кислот. Основна частина нуклеоплазми заповнена ядерною речовиною, в ній у вигляді тонких ниток міститься хроматин, який складається з білків, дезоксинуклеопротеїдів і невеликої кількості рибонуклеїнових кислот. У період поділу клітин хроматин концентрується в хромосомах, яких у людини 23 пари. Хромосоми забезпечують передачу спадкової інформації. Нуклеолема (оболонка ядра) відділяє вміст ядра від цитоплазми. Проте вона, як і клітинна мембрана, не є герметичною. Між ядром і цитоплазмою відбувається постійний обмін і транспортування речовин, що здійснюються через пори нуклеолеми та шляхом втягування і випинання оболонки. Енергія, яка необхідна для цього, забезпечується окисним фосфорилуванням у самій оболонці. Нуклеолема утворена зовнішньою та внутрішньою ядерними мембранами, між якими є перинуклеарний простір, що поєднується з канальцями ендоплазматичної сітки. Взаємодія ядра і цитоплазми найяскравіше проявляється в процесі мітозу (каріокінезу) – поділу клітин, суть якого полягає в рівномірному розподілі хромосом між центріолями – центрами двох дочірніх клітин. Завдяки цьому підтримується сталість хромосом у низці поколінь. Мітоз – найбільш поширений і досконалий спосіб поділу клітин. При цьому відбувається подвоєння генетичного апарату клітини. За умов прямого (амітотичного) поділу клітин відбувається перешнурування ядра і цитоплазми на дві частини без формування веретена поділу та спіралізації хромосом. Генетичний матеріал між дочірніми клітинами розподіляється нерівномірно. Такий поділ в організмі людини простежується під час загоювання ран у кістковій і хрящовій тканинах, злоякісного росту клітин. Мітохондрії – органели клітини, обмежені оболонкою з добре вираженими зовнішніми і внутрішніми мембранами. Зовнішня мембрана утворена ферментами синтезу жирних кислот, фосфоліпідів і трикарбонового циклу. Складки внутрішньої мембрани (кристи) входять у внутрішньомітохондріальний простір (матрикс) і розділяють його на сполучені між собою відсіки. У мітохондріях відбувається окисне фосфорилювання, перенесення електронів у ланцюзі реакцій тканинного дихання, утилізація та синтез аміно- і жирних кислот. Мітохондрії через хімічні реакції, які в них відбуваються, забезпечують клітину енергією і є по суті її хімічними генераторами й акумуляторами. Ендоплазматична сітка – система внутрішньоклітинних канальців, трубочок і цистерн, обмежених цитоплазматичними мембранами. Приблизно дві третини цієї системи – мембрани, зв’язані з рибосомами (зерниста ендоплазматична сітка), а інша частина її з рибосомами не зв’язана (незерниста ендоплазматична сітка). Рибосоми – тугі сферичні частинки, які містять білок і РНК. Крім рибосом, прикріплених до мембран ендоплазматичної сітки, у цитоплазмі є вільні рибосоми та системи рибосом (полірибосоми, або полісоми). У рибосомах відбувається синтез клітинних білків. Цю функцію виконують рибосоми, зв’язані з мембранами ендоплазматичної сітки. Під час синтезу останні об’єднуються в полісоми. Лізосоми – органели клітини, обмежені одношаровою мембраною. До них належать первинні і вторинні лізосоми й залишкові тільця. Первинні лізосоми містять кислі гідролази, з якими пов’язані процеси травлення та захисні реакції. Центріолі – хромофільні тільця циліндричної форми, які утворюють цитоцентр (клітинний центр). Центріолі розмножуються шляхом поділу клітин. Пластинчастий комплекс – органела клітини, яка має вигляд складних сітчастих структур, розташованих навколо ядра або цитоцентру. У ньому накопичуються різні параплазматичні утворення (гранули секрету, жовтка, ліпідів), а також синтезуються поліцукриди і глікопротеїди. Клітини можуть існувати як самостійні клітини-організми або бути складниками багатоклітинного організму, елементами, підпорядкованими йому. Разом з тим клітина не є простим набором органел, а має свою внутрішню специфічну організацію. Виникнення в процесі еволюції багатоклітинних організмів привело до спеціалізації окремих клітин, розподілу між ними функцій, формування різних видів клітин (епітеліальних, м’язових, нервових тощо), які об’єднуються в системи – тканини. Тканини Тканина – система клітин і неклітинних структур, об’єднаних загальною функцією, будовою і походженням, яка становить морфологічне підґрунтя забезпечення життєдіяльності організму. Враховуючи механізм забезпечення функціонування і самовідтворення організму (обмін і зв’язок клітин з навколишнім середовищем, збереження і передачу генетичної інформації, забезпечення енергією), а також функціональну спеціалізацію диференційованих клітин (подразливість, збудливість, скоротливість, провідність тощо), розрізняють чотири основні типи тканин: епітеліальну, сполучну, м’язову, нервову. Епітеліальна тканина (епітелій) складається із шарів епітеліальних клітин, які утворюють зовнішнє покриття тіла, вистилають його порожнини, вкривають слизові оболонки внутрішніх органів, серозні оболонки, а також утворюють паренхіму більшості залоз організму; виконує захисну, секреторну та інші функції. Епітеліальні тканини вирізняються своєю високою «спеціалізацією». У процесі еволюції в них сформувалася здатність виробляти специфічні речовини (секрети), які харчові речовини перетворюють на поживні і роблять їх придатними для всмоктування. В епітеліальних тканинах постійно відбувається фізіологічна регенерація – поновлення відмерлих у процесі нормальної життєдіяльності організму клітин (наприклад, регенерація епідермісу, слизової оболонки кишок тощо). В епітеліальних тканинах розрізняють дві поверхні: базальну, яка прилягає до сполучної тканини і відокремлена від неї базальною мембраною, та вільну (апікальну). На базальну поверхню переважно впливає внутрішнє середовище організму, а на вільну – зовнішнє. Остання пов’язана із захисною, всмоктувальною і видільною функціями епітелію. Поверхневий епітелій захищає організм від зовнішніх впливів (проникнення мікроорганізмів, токсичних речовин тощо), забезпечує зв’язок і обмін речовин між організмом і зовнішнім середовищем. Через спеціальні утворення епітелію, який вкриває ворсинки кишок та інші структури внутрішніх органів, відбувається всмоктування поживних речовин, виділення остаточних продуктів обміну, сприймання подразнень тощо. Епітеліальній тканині значною мірою властива й репаративна регенерація, яка настає після ушкодження. Найбільш помітно вона простежується в разі ушкодження поверхневого епітелію та розташованих під ним тканин (ранове ушкодження). При цьому відновлення епітелію відбувається за рахунок інтенсивного розмноження (непрямого поділу) клітин базального прошарку по краях рани. Заново утворені клітини «насуваються» на грануляцію, що розростається, – багату на судини сполучну тканину, яка заповнює тканинний дефект. Відбувається загоєння рани, або її епітелізація. Захисна епітеліальна тканина (багатошаровий плоский зроговілий епітелій шкіри) вищих хребетних утворює рогові придатки (волосся, нігті). Розрізняють два види епітелію: поверхневий і залозистий. Поверхневий епітелій, залежно від кількості шарів, поділяють на одношаровий і багатошаровий. Залежно від органа, до складу якого входить епітеліальна тканина, а також функції і форми епітеліоцитів, виділяють: епідерміс (багатошаровий плоский зроговілий епітелій шкіри, багатошаровий плоский незроговілий епітелій рогівки та кон’юнктиви ока тощо); циліндричний епітелій – епітелій внутрішніх органів, клітини якого мають призматичну або циліндричну форму; війчастий епітелій – псевдобагатошаровий епітелій, на зовнішній поверхні якого розміщені цитоплазматичні вирости – війки (епітелій трахеї, бронхів, матки, маткових труб); мезодермальний епітелій, який виник із мезодерми (наприклад, мезотелій, сперматогенний і фолікулярний епітелій); залозистий епітелій – епітелій, що входить до складу залоз і складається з клітин, здатних виробляти різні секрети. Такі клітини називаються залозистими, а властивість їх продукувати специфічні речовини носить назву секреції. Залози (glandulae) можна визначити як органи, спеціалізовані на виробленні і виділенні (секреції) характерних речовин (секретів), які мають значення для діяльності різних систем організму. Продукти залоз можуть виділятися або в зовнішнє середовище (зовнішня секреція), або в кров (внутрішня секреція). У зв’язку з цим розрізняють залози зовнішньої секреції, або екзокринні, і залози внутрішньої секреції, або ендокринні. Секреторні продукти за значенням для організму можна поділити на екскрети й секрети. Екскретами називають речовини, що утворюються в організмі як остаточні продукти дисиміляції. Такі продукти повинні виводитися з організму, оскільки є отруйними, і в разі їх накопичення може статися загальне отруєння організму. До залоз, що здатні виводити з крові отруйні речовини, концентрувати їх і виводити з організму, належать нирки, потові залози тощо. Продукти залоз, необхідні для нормальної життєдіяльності організму, називають секретами. Одні з таких продуктів виділяються на зовнішню поверхню шкіри, захищають організм від шкідливих впливів зовнішнього середовища (наприклад, слиз, шкірне сало), інші, виділяючись на слизові оболонки, діють на середовище хімічно, зумовлюючи деякі життєво важливі реакції (наприклад, ферменти, що продукуються залозами травного каналу), впливають на функціонування та розвиток окремих органів і систем або на весь організм (гормони ендокринних залоз). Ще інші самі по собі є поживними речовинами (наприклад, молоко). Секрети ендокринних залоз називають інкретами, або гормонами. Термін «секрет» нерідко вживають для визначення секреторного продукту, незалежно від його фізіологічного значення. Залози внутрішньої секреції не мають вивідних проток, їхні продукти (гормони) надходять безпосередньо в кров, лімфу, внутрішньоклітинну рідину. Гормони або стимулюють, або пригнічують функції клітин. Вони не є джерелом енергії, діють на значних відстанях, за найменших концентрацій (від 10-8 до 10-12). Залози внутрішньої секреції разом з нервовою системою регулюють і координують роботу органів усього організму. Ендокринні залози виконують різні функції залежно від того, до складу яких органів і систем вони входять. Наприклад, залози травної системи виробляють секрети, необхідні для травлення. Ці залози різні за будовою, типом секреції та складом. Більшість із них багатоклітинні. Якщо ж клітини не утворюють комплексів, а містяться серед інших клітин поодиноко, то їх називають одноклітинними залозами. Прикладом таких залоз можуть бути бокалоподібні клітини, що продукують слиз на поверхні слизових оболонок (наприклад, тонкої і товстої кишок, бронхів, гортані тощо). За хімічною природою секреторних продуктів (характером секрету) залози поділяють на білкові (серозні), слизові, змішані (білково-слизові) і сальні. Залежно від того, як утворюється секрет і яким шляхом він виділяється з клітин, розрізняють мерокринові, апокринові й голокринові залози. Мерокринові залози виділяють секрет у вивідну протоку без руйнування цитоплазми секреторних клітин. Апокринові залози характеризуються руйнуванням і відновленням поверхневої частини секреторних клітин. Такий тип секреції характерний для молочних і деяких потових залоз. Щодо голокринних залоз, то в них виділення секрету супроводжується загибеллю клітин. Секретом цих залоз є зруйновані клітини. В організмі людини до них належать сальні залози. Сполучна тканина – тканина внутрішнього середовища, яка складається з різних клітин (фібробластоцитів, фіброцитів, ретикулоцитів, перицитів, макрофагоцитів тощо) і великої кількості міжклітинної речовини. Міжклітинна речовина представлена волокнистими структурами (колагенові, еластичні, ретикулярні волокна) та основною речовиною консистенції напіврідкого гелю, що складається з тканинної рідини та комплексних сполук білків і полісахаридів. Розрізняють власне сполучну, хрящову й кісткову тканини. У власне сполучій тканині виділяють волокнисту сполучну тканину (пухку та щільну) і сполучну тканину зі спеціальними властивостями (ретикулярну, жирову, пігментну тощо). Сполучна тканина утворює строму органів, сухожилки, зв’язки, фасції, кістки (опорно-механічна функція), бере участь в обміні речовин і забезпечує живлення клітин (трофічна функція), виконує неспецифічний захист організму (фагоцитна активність макрофагоцитів, фібробластоцитів), головну роль у процесах відновлення тканин у разі різних ушкоджень і загоювання ран (пластична функція), забезпечує імунологічну відповідь (захисна функція). Пухка волокниста сполучна тканина утворює строму паренхіматозних органів, входить до складу підшкірної жирової клітковини, оточує судини й нерви. Вона представлена різновидами клітин і міжклітинної речовини. Клітинам пухкої волокнистої сполучної тканини (фібробластам, макрофагоцитам, плазмоцитам, тканинним базофілам, ендотеліоцитам, перицитам тощо) належить важлива роль у здійсненні життєво важливих фізіологічних функцій. Макрофагоцити здатні захоплювати (фагоцитувати) мікроорганізми і перетравлювати їх. Це явище має назву фагоцитозу і вперше було описано І.І. Мечниковим. Макрофагоцити також нейтралізують токсичні речовини і виробляють антитіла. Плазмоцити (плазматичні клітини) беруть участь в обміні білка і виробляють імуноглобуліни. Тканинні базофіли перешкоджають зсіданню крові, виробляють гепарин та інші біологічно активні речовини – гістамін, серотонін, гіалуронову і хондроїтинсірчану кислоти. Ендотеліоцити формують внутрішній шар кровоносних і лімфатичних судин – ендотелій, через який відбуваються процеси обміну між кров’ю та тканинами (ендотелій капілярів) і підтримується відносна сталість складу і властивостей внутрішнього середовища організму (гомеостаз). Перицити (адвентиційні клітини) розміщені зовні за ходом кровоносних капілярів, артеріол і венул і є малодиференційованими клітинами, здатними виконувати фагоцитну функцію. Міжклітинна речовина пухкої волокнистої сполучної тканини містить колагенові й еластичні волокна, розташовані в різних напрямках, і основну речовину, яка складається переважно з глікозаміногліканів (мукополісахаридів). Вона насичена тканинною рідиною, що містить речовини, необхідні для життєдіяльності клітин, а також продукти їх обміну, які виводяться з тканинної рідини в кров’яне русло. Міжклітинна речовина щільної волокнистої сполучної тканини утворена щільно розміщеними колагеновими волокнами. Вона виконує опорну функцію, формує дерму шкіри, сухожилки, зв’язки, щільні фасції, капсули внутрішніх органів, суглобів, хрящову і кісткову тканини, клапани серця, апоневрози тощо. Ретикулярна сполучна тканина складається з ретикулярних клітин, з’єднаних між собою відростками, і ретикулярних волокон. Вона утворює остов кровотворних органів (кісткового мозку, селезінки, лімфатичних вузлів), її виявляють у слизовій оболонці кишок, нирках тощо. Хрящова тканина утворена хондроцитами, хондробластами і великою кількістю міжклітинної речовини. Залежно від особливостей щільної міжклітинної речовини і волокон у ній розрізняють гіалінову, еластичну і волокнисту хрящову тканину. Міжклітинна речовина гіалінової хрящової тканини має колагенові (тверді, пружні) волокна і хондромукопротеїди. Ця тканина вкриває суглобові поверхні кісток, утворює реброві хрящі й остов дихальних шляхів. Міжклітинна речовина еластичної хрящової тканини містить велику кількість еластичних волокон. Еластична хрящова тканина входить до складу вушних раковин, надгортанника і хрящів гортані. Волокниста хрящова тканина містить колагенові й еластичні волокна. Колагенові волокна розміщені між рядами хондроцитів. Частина волокон орієнтована в одному напрямку. Таку тканину можна виявити у міжхребцевих дисках, лобковому симфізі, груднинно-ключичному суглобі тощо. Кісткова тканина – сполучна тканина, що містить звапнену міжклітинну речовину. Розрізняють кісткову тканину грубоволокнисту і пластинчасту. Пластинчаста кісткова тканина наділена особливою міцністю і є основним компонентом кісток скелета. Клітини кісткової тканини (остеоцити, остеобластоцити й остеокластоцити) мають відростки, розміщені в товщі міжклітинної речовини, що складається з колагенових волокон, насичених мінеральними солями (переважно, кальцію фосфатом), та основної речовини – осеомукоїду. Органічну основу міжклітинної речовини становлять колагенові волокна (осеїн), які надають кістці гнучкості й еластичності. Міцність кістки забезпечують мінеральні солі. В онтогенезі кістка перебудовується, у ній постійно відбувається заміна попередніх структур новоутвореними. Кісткова тканина бере активну участь в обміні речовин, кровотворенні, підтриманні іонної рівноваги внутрішнього середовища організму, виконує функцію депо для мінеральних солей і деякою мірою білків, звідки організм бере їх у разі потреби. Сполучній тканині належить виняткова роль у деструктивно-регенеративних процесах, які відбуваються в організмі постійно як за нормальних, так і за патологічних умов. В останньому випадку анатомічні ушкодження, дефекти тканини (розриви, рани, переломи тощо) не завжди відновлюються за рахунок специфічної функціональної тканини. Частіше утворений дефект заповнюється сполучною тканиною, що здатна до репаративної регенерації, швидко розростається і перетворюється згодом у рубець. Відновлення ушкодженої ділянки тканини, що не супроводжується запальним процесом, закінчується переважно на 5–7-му добу. Цілість зламаних кісток відновлюється відповідно до основних законів загоювання ран (регенерації кісткової тканини), але зі значною різницею в часі. Уже протягом першої доби спостерігають утворення грануляційної тканини, що складається з великої кількості новоутворених кровоносних судин, сегментоядерних гранулоцитів і фібробластів, які диференціюють в остеобластоцити. Через 4 – 5 тижнів починається звапнення утвореної тканини. Інтенсивність і досконалість регенеративних процесів у рані залежать від реактивних властивостей організму, трофічної функції нервової системи і впливу на організм факторів навколишнього середовища, зокрема повноцінного харчування, збалансованого за білками, вітамінами, мікроелементами та іншими харчовими речовинами. На регенерацію сприятливо впливають оптимальна температура повітря, променева енергія та інші кліматичні фактори. М’язова тканина – група тканин організму тварин і людини, яким притаманна скоротливість. Розрізняють м’язову тканину непосмуговану (гладку) і посмуговану. Остання, своєю чергою, поділяється на тканину скелетну і серцеву. Непосмуговані м’язові клітини мають видовжену (від 15 до 500 мкм) веретеноподібну форму. У цитоплазмі цих клітин є спеціальні скоротливі нитки, або міофібрили. Між клітинами розміщені колагенові й еластичні волокна, які утворюють строму непосмугованої м’язової тканини. Остання формує м’язові оболонки внутрішніх органів, стінки жовчо- і сечовивідних шляхів, кровоносних судин тощо. Вона здатна протягом тривалого часу, не втомлюючись, перебувати в стані скорочення. Посмугована м’язова тканина складається з багатоядерних м’язових волокон, які мають циліндричну форму із заокругленими або загостреними кінцями. Середні розміри цих волокон досягають приблизно 12 см завдовжки і 80 мкм у діаметрі. Посмугована м’язова тканина міститься в скелетних м’язах, серцевому м’язі тощо. М’язи сприяють скороченню внутрішніх органів, кровоносних судин, переміщенню організму та окремих його частин у просторі, підтримують рівновагу. Посмуговані м’язи скорочуються за бажанням людини, непосмуговані – незалежно від нього. Під впливом грубої сили, яка перевищує здатність скелетних м’язів до розтягнення, можуть виникати поздовжні або поперечні розриви їх, а також розриви фасцій. Під час скорочення через дефекти у фасціальних футлярах може випинатися тканина м’яза, утворюючи м’язову грижу. У разі розслаблення м’яза утворене випинання тканини (грижа) зникає. Анатомічні ушкодження часто виникають після оперативних втручань, вогнепальних поранень тощо. М’язи, затиснені уламками зруйнованих будівель, землею, породою під час обвалів у шахтах, не лише механічно ушкоджені (стиснення, роздавлення), а й знекровлені на тривалий час (ішемія) як у ділянці здавлення, так і навколо неї (частіше нижніх кінцівок). Такі ушкодження спричинюють травматичний токсикоз – синдром тривалого роздавлювання тканин, зумовлений усмоктуванням токсичних продуктів розпаду затиснених або роздавлених тканин (білкових продуктів – поліпептидів, міоглобіну тощо) та розвитку гострої ниркової недостатності. Після ушкоджень м’язова тканина заміщується сполучною тканиною, що утворює рубець. Нервова тканина є основним структурним компонентом нервової системи. Вона складається з різних за формою, кількістю відростків і функціями нервових клітин, здатних сприймати подразнення та у вигляді нервових імпульсів передавати їх іншим тканинам. Проходження нервового імпульсу реєструється спеціальними приладами – шляхом швидкої зміни електричного потенціалу на поверхні клітини. Жирова тканина містить жирові клітини; розташована в підшкірній жировій клітковині, чепцях і прошарках між органами. Вона є місцем накопичення поживних речовин – депо. Органи Орган (від грец. organon) – це частина тіла, яка має певну форму і будову, займає певне місце в організмі і виконує специфічну функцію. В утворенні будь-якого органа беруть участь різні тканини, але одна є головною, робочою і обумовлює особливості його будови та функції. Для кісток – це кісткова тканина, для м’язів – м’язова, для мозку – нервова, для залоз – епітеліальна. Інші тканини, що входять до органа, виконують допоміжну функцію. Так, сполучна тканина утворює сполучнотканинний каркас органа, який називається стромою; епітеліальна тканина вистилає слизові оболонки органів дихальної і травної системи, м’язова тканина бере участь в утворенні стінок порожнистих органів. Структурними елементами внутрішніх органів є паренхіма і строма. Паренхіма органа характеризується основними функціональними елементами, строма (остов) – сполучною тканиною, що пронизує органи в різних напрямках й обмежує паренхіму. Між тяжами сполучної тканини розміщено елементи паренхіми, судини й нерви, наприклад частки печінки, нефрони тощо. До паренхіматозних органів відносять печінку, нирки, селезінку, легені. Для виконання ряду функцій одного органа буває недостатньо. Тому виникають комплекси органів – системи. Система органів (systema organorum) – це сукупність органів, які подібні за своєю загальною будовою, мають спільне походження і виконують однакову функцію в організмі. Виділення систем органів в організмі умовне. Наприклад, кісткова система – це сукупність кісток, що мають однорідну будову, подібну функцію і спільне походження. Теж саме можна сказати про м’язову чи нервову системи. В організмі людини виділяють такі системи: кісткову, м’язову, травну, дихальну, сечову, статеву, кровоносну, лімфатичну, імунну, ендокринну і систему органів чуття. Апарат – це сукупність органів або систем, які мають різну будову і походження, але виконують спільну функцію. Наприклад, опорно-руховий апарат включає кісткову і м’язову системи, сечово-статевий апарат об’єднує дві системи органів, анатомічно і фізіологічно різних, але тісно пов’язаних топографічно, за своїм походженням і частково функціонально – систему органів сечовиділення і систему органів розмноження. Системи органів об’єднані в єдине ціле – організм (від лат. organizo; грец. organom). Функція (functio) – специфічна діяльність або особливість диференційованих клітин, тканин, систем організму, що проявляється як фізіологічний процес. Розрізняють соматичні (від грец. soma – тіло) та вегетативні (від лат. vegeto – рости, проростати) функції. Соматичні функції здійснюються за рахунок роботи скелетних м’язів, вегетативні – за рахунок діяльності внутрішніх органів, що забезпечують ріст і живлення організму. Крім того, ці функції пов’язані з обміном речовин, кровообігом, диханням, виділенням, розмноженням. У цілісному організмі людини і тварин взаємопов’язана узгоджена робота всіх органів і фізіологічних систем забезпечується за рахунок нейрогуморальної регуляції, що координує вплив нервової системи та біологічно активних речовин, які містяться в крові, лімфі, тканинній рідині, на процеси життєдіяльності. Організм може існувати тільки в тому разі, якщо він пристосовується до змін, що відбуваються в навколишньому середовищі. Адекватність взаємодії організму з навколишнім середовищем забезпечується нервовою регуляцією. Нервова система об’єднує (інтегрує) діяльність окремих органів і систем організму (серед них і гуморальну регуляцію) в одне ціле. Вона забезпечує швидку перебудову всіх функцій організму відповідно до умов існування. Живий організм – це складний динамічний механізм, який об’єднує в єдине ціле клітини, тканини, рідини, органи та системи і здатний до відтворення, розвитку та саморегуляції. Йому притаманні такі ознаки: обмін речовин, рух, реактивність, саморегуляція, спадковість, мінливість, пристосовність, які характеризують живий організм як біологічну систему. Розвиток організму людини – онтогенез – поділяється на два періоди: пренатальний (внутрішньоутробний) та постнатальний (позаутробний). Пренатальний період триває від моменту запліднення яйцеклітини до наро­дження дитини і складається з двох фаз: ембріональної (перших 2 місяці) і феталь­ної (плідної), яка триває від 3-го до 9-го місяця. У момент запліднення виникає зигота, яка має властивості обох статевих клітин. У подальшому протягом першого тижня, зигота ділиться, внаслідок чого утворюється багато клітин – бластомерів, які формують багатоклітинну бластулу. З неї утворюється міхурець – бластоциста, яка складається з внутрішньої групи клітин – ембріобласта та із периферичної групи клітин – трофобласта. Між ембріобластом і трофобластом є порожнина, яка заповнена позазародковою мезенхімою. При цьому зародок починає укорінюватися в слизову оболонку матки (імплантація). Клітини трофобласта дають вирости – ворсинки, які перетворюються у ворсинчасту оболонку – хоріон. З хоріона та слизової оболонки матки, що прилягає до нього, розвивається плацента (дитяче місце). З ембріобласта формується ембріон. На 2-му тижні життя зародка клітини ембріобласта розділяються на два шари, з яких формуються два пухирці: ектобластичний, або амніотичний (із зовнішнього шару клітин), та ентобластичний, або жовтковий (із внутрішнього шару клітин). 3-й тиждень життя зародка – це період гаструляції (процес утворення тришарового зародка), при якому утворюється мезодерма (середній зародковий листок), ектодерма (зовнішній зародковий листок), ентодерма (внутрішній зарод­ковий листок) та хорда (спинна струна). Остання є похідним мезодерми, тягнеться від головного до хвостового кінця зародка і знаходиться між зовнішнім та внутрішнім його листками. У кінці 3-го тижня зародок вже має осьовий комплекс зачатків (нервову трубку, хорду, мезодерму, а справа і зліва від них – ентодерму та ектодерму), а також позаембріональні органи (хоріон, амніон, алантоїс, жовтковий мішок). Алантоїс – це пальцеподібної форми випинання між ентодермою і позазародковою мезенхімою. По ходу алантоїса від зародка до ворсинок хоріона проростають кровоносні пупкові судини, оточені пупковим канатиком. На 4-му тижні життя зародка починається формування зачатків органів. Ентодермальний листок зародка утворює трубку – первинну кишку, замкнену в передньому і задньому відділах. Поза зародком залишається жовтковий мішок, з’єднанийий з первинною кишкою. Первинна кишка спереду закрита ротогорловою мембраною, яка відділяє просвіт кишки від ектодермальної ротової бухти. Ззаду первинна кишка закрита клоакальною мембраною, яка відділяє просвіт кишки від ектодермальної клоакальної бухти (клоаки). В мезодермі розрізняють вентральну (несегментовану), дорсальну (сегменто­вану) і проміжну мезодермальні ніжки. З вентральної мезодерми розвиваються епітелій серозних оболонок та мезенхіма. З мезенхіми розвиваються стінки органів травної та дихальної систем. Дорсальна мезодерма розташована справа і зліва від хорди і поділена на такі соміти: склеротом (з нього розвиваються кістки осьового скелета), міотом (з нього розвиваються скелетні м’язи) та дерматом (з нього розвивається основа шкіри – дерма). З проміжної мезодерми розвиваються сечові та статеві органи. На 8-му тижні закінчується закладка органів і з 9-го тижня (початок 3-го місяця) зародок набуває вигляду людини і називається плодом. Плідний період триває аж до моменту народження дитини. Він характеризується формуванням органів (органогенез). Постнатальний період триває від народження до смерті індивідуума і поділяється на періоди: – новонародженості (1–10 днів); – грудний (10 днів – 1 рік); – раннє дитинство (1–3 роки); – перше дитинство (4–7 років); – друге дитинство (8–12 років); – підростковий (пубертатний) (13–16 років); – юнацький (17–21 рік); – зрілий – I період (22–35 років), II період (36–60 років); – літній (61–74 роки); – старечий (75–90 років); – довголіття (90 років і більше). КІСТКИ (ossa) СИСТЕМА СКЕЛЕТА (systema skeletale) ОСТЕОЛОГІЯ (osteologia) Кістки утворюють скелет (sceleton), який поділяється на: осьовий скелет (sceleton axiale), кістки тулуба (ossa trunci) та кістки черепа (ossa cranii) та додатковий скелет (sceleton appendiculare), кістки кінцівок (ossa membrorum). Скелет, skeleton (від грец. skeletos – висохлий, висушений), представлений сукупністю кісток, які утворюють в тілі людини твердий остов, що забезпечує виконання таких функцій: – опори; є депо макро- і мікроелементів; – пересування; обміну речовин; – захисту; кровотворноїї. Кістка (os) є органом, який побудований з кісткової тканини (textus osseus), хрящової тканини (textus cartilagineus), вкрита ззовні окістям (periosteum) і містить кістковий мозок (medulla ossium). Кожна кістка має певну форму, величину і положення в тілі. На формоутворення кісток впливають умови, в яких кістки розвиваються; якщо умови однакові або подібні, то кістки мають певну схожість (наприклад, хребці). Найважливішими з таких факторів є прикріплення до кісток м’язів, а також прилеглість кісток, судин, нервів та інших органів. На поверхні кісток є різноманітні підвищення, заглибини і отвори. Поверхня кісток в місцях прикріплення м’язів нерівна: вгнута або (частіше) опукла. При описі зовнішньої форми кістки звертають увагу на характер її поверхонь; вони можуть бути плоскі, вгнуті або опуклі, гладкі або шорсткі. Суглобові поверхні найгладші, вони переважно розміщені на кінцях довгих кісток і з’єднують їх між собою. Кістка складається з органічної та неорганічної речовини. Органічна речовина має назву осеїну, це різновидність колагену. З’єднання осеїну з неорганічною речовиною дає важливі фізичні властивості: пружність, міцність. Окрім того, кістка є депо хімічних елементів. Кістки поділяються на такі групи: – довга кістка (os longum), має трубчасту будову; – коротка кістка (os breve), має губчасту будову; – плоска кістка (os planum), виконує захисну функцію; – повітроносна кістка (os pneumaticum), містить повітроносні комірки; – атипова (мішана) кістка (os irregulare), складається з частин, які належать до вищевказаних груп або різні за розвитком; – сесамоподібна кістка (os sesamoideum), належить до допоміжного апарату м’язів. Більшість кісток людини у своєму розвитку тричі видозмінюються і проходять такі стадії розвитку: перетинчасту, хрящову, кісткову. Якщо кістки у своєму розвитку не проходять хрящової стадії, вони називається первинними кістками (кістки склепіння черепа, кістки лиця тощо) із утворенням точок окостеніння, а якщо кістки розвиваються на місці хряща, вони називаються вторинними кістками (кістки тулуба, кінцівок, основи черепа тощо). Кістки тулуба (ossa trunci) До кісток тулуба належать: – хребці (vertebrae); – груднина (sternum); – ребра (costae). Хребці (vertebrae) Хребці утворюють хребтовий стовп, хребет (columna vertebralis), який складається із: – 7 шийних хребців; – 12 грудних хребців; – 5 крижових хребців; – 5 поперекових хребців; – 3-5 куприкових хребців. Шийні хребці (vertebrae cervicales), грудні хребці (vertebrae thoracicae) і поперекові хребці (vertebrae lumbales) є справжніми хребцями (vertebrae verae) Крижові хребці (vertebrae sacrales) та куприкові хребці (vertebrae coccygeae) зростаються відповідно у крижову кістку (os sacrum) і куприкову кістку (os coccygis). Це несправжні хребці (vertebrae spuriae). Функція хребців: Опорна і амортизаційна. Захисна. Рухова. Метаболічна. Кровотворна. Кожний хребець складається з: – тіла хребця (corpus vertebrae); – дуги хребця (arcus vertebrae). Вони оточують хребцевий отвір (foramen vertebrale);отвори, накладаючись один на один, утворюють хребтовий канал (canalis vertebralis). На дузі є 7 відростків: – непарний остистий відросток (processus spinosus); – парні поперечні відростки (processus transversi) – для з’єднання з ребрами (costae); – парні верхні суглобові відростки (processus articulares superiores); – парні нижні суглобові відростки (processus articulares inferiores) – для з’єднання між собою. Шийні хребці [C I – C VII] – vertebrae cervicales [C I – C VII]. Шийні хребці мають такі особливості: На поперечних відростках (processus transversi) є поперечні отвори (foramina transversaria). Остисті відростки (processus spinosi) роздвоєні (крім VII хребця). Поперечні відростки (processus transversi) мають: – передні горбки (tubercula anteriora); – задні горбки (tubercula posteriora), які розташовані відповідно на ребровому відростку – processus costalis (передньому відростку – processus anterior) і власне поперечному відростку – processus transversus (задньому відростку – processus posterior); – борозну спинномозкового нерва (sulcus nervi spinalis). Суглобові поверхні (facies articulares) лежать майже у горизонтальній площині. Тіло хребця (corpus vertebrae) вгорі скошене в поперечній площині, а знизу – в стріловій площині. Особливості атланта [C I], першого шийного хребця (atlas [C I]): Відсутнє тіло хребця (corpus vertebrae). Замість тіла хребця (corpus vertebrae) є дві бічні маси атланта (massae laterales atlantis) Бічні маси атланта (massae laterales atlantis) з’єднані передньою дугою атланта (arcus anterior atlantis) і задньою дугою атланта (arcus posterior atlantis). На передній дузі атланта (arcus anterior atlantis) є передній горбок (tuberculum anterius), а на задній дузі атланта (arcus posterior atlantis) – задній горбок (tuberculum posterius). На бічних масах є відповідні верхні суглобові поверхні (facies articulares superiores) і нижні суглобові поверхні (facies articulares inferiores). На задній поверхні (facies posterior) передньої дуги атланта (arcus anterior atlantis) є ямка зуба (fovea dentis) для з’єднання із зубом осьового хребця (axis). Осьовий хребець [C II], другий шийний хребець (axis [C II]), має на тілі зуб осьового хребця (dens axis), який складається з верхівки зуба (apex dentis) і основи зуба (basis dentis). На зубі розташовані передня суглобова поверхня (facies articularis anterior) та задня суглобова поверхня (facies articularis posterior). На хребці вже є нижній суглобовий відросток (processus articularis inferior) та остистий відросток (processus spinosus). III-VI шийні хребці [C III – C VI] – типові. Передній горбок (tuberculum anterius) на поперечному відростку VI шийного хребця добре виражений і називається сонним горбком (tuberculum caroticum), тому що до нього можна притиснути загальну сонну артерію (arteria carotis communis) для зупинки кровотечі з її гілок. VII шийний хребець [C VII] називається виступним хребцем (vertebra prominens), тому що він має довгий нероздвоєний остистий відросток (processus spinosus). Він є орієнтиром для лікарів при відрахуванні хребців (vertebrae). Особливості грудних хребців [T I – T XII] (vertebrae thoracicae [T I – T XII]) Мають на тілі верхні реброві ямки або напів’ямки (foveae costales superiores) та нижні реброві ямки або напів’ямки (foveae costales inferiores) для з’єднання з головками ребер (capita costarum). На поперечних відростках (processus transversi) знаходяться реброві ямки поперечних відростків (foveae costales processuum transversorum) для з’єднання з горбками ребер (tubercula costarum), окрім T XI – T XII. Остисті відростки (processus spinosi) довгі, спрямовані вниз, черепицеподібно накривають один одного. Суглобові поверхні (facies articulares) верхніх суглобових відростків (processus articulares superiores) і нижніх суглобових відростків (processus articulares inferiores) лежать у лобовій площині. Перший грудний хребець (vertebra thoracica I): на бічній поверхні тіла хребця (corpus vertebrae) має повну верхню реброву ямку (fovea costalis superior) і нижню реброву ямку або напів’ямку (fovea costalis inferior). Х грудний хребець (vertebra thoracica X): на тілі (corpus vertebrae) має тільки верхню реброву ямку або напів’ямку (fovea costalis superior). ХІ-ХІI грудні хребці (vertebrae thoracicae ХІ-ХІI): на тілі хребців (corpus vertebrae) є повна реброва ямка (fovea costalis), а на їх поперечних відростках (processus transversus) реброві ямки (foveae costales) відсутні. Верхні суглобові відростки (processus articulares superiores) XII грудного хребця (vertebrae thoracicae ХІI) розміщені у лобовій площині, а нижні суглобові відростки (processus articulares inferiores) – у стріловій площині. Особливості поперекових хребців [L I – L V] (vertebrae lumbales [L I – L V]) Мають соскоподібний відросток (processus mamillaris) та додатковий відросток (processus accessorius). Масивне тіло (corpus). Заокруглений короткий остистий відросток (processus spinosus). Довгі поперечні відростки (processus transversi), які є рудиментами ребер (costae) і називаються реброподібними відростками; ребровими відростками (processus costiformes; processus costales). Суглобові поверхні (facies articulares) лежать у стріловій площині, при цьому верхні суглобові поверхні (facies articulares superiores) обернені всередину, а нижні суглобові поверхні (facies articulares inferiores) – назовні. Крижова кістка [крижові хребці I – V] – os sacrum [vertebrae sacrales I – V] Крижова кістка (os sacrum) утворена п’ятьма крижовими хребцями (vertebrae sacrales), які між собою зрослися. Вона має трикутну форму. Вгорі на ній розташована основа крижової кістки (basis ossis sacri), а внизу – верхівка крижової кістки (apex ossis sacri). На кістці є тазова поверхня (facies pelvica), або передня поверхня (facies anterior), та спинна поверхня (facies dorsalis), або задня поверхня (facies posterior). На тазовій поверхні (facies pelvica) є чотири поперечні лінії (lineae transversae), які утворилися внаслідок зрощення тіл хребців (corpora vertebrarum). Є чотири пари передніх крижових отворів (foramina sacralia anteriora) і чотири пари задніх крижових отворів (foramina sacralia posteriora). На спинній поверхні (facies dorsalis) внаслідок зрощення відростків (processus) утворилося п’ять гребенів (cristae): – серединний крижовий гребінь (crista sacralis mediana) – непарний; – присередній крижовий гребінь (crista sacralis medialis) – парні; – бічний крижовий гребінь (crista sacralis lateralis) – парні. Всередині кістки проходить крижовий канал (canalis sacralis), який внизу на верхівці закінчується крижовим розтвором (hiatus sacralis). Останній обмежений двома крижовими рогами (cornua sacralia). На бічних частинах (partes laterales) крижової кістки (os sacrum) знаходяться вушкоподібні поверхні (facies auriculares) для з’єднання з аналогічними поверхнями клубових кісток (ossa iliae). Позаду вушкоподібної поверхні (facies auricularis) добре помітна горбистість крижової кістки (tuberositas ossis sacri). Тіло V поперекового хребця (corpus vertebrae lumbalis V) з тілом I крижового хребця (corpus vertebrae sacralis I) утворюють кут (angulus), спрямований уперед, – мис (promontorium). Куприкова кістка; куприк (os coccygis; coccyx) [Куприкові хребці I – IV; vertebrae coccygeae I – IV] Куприкова кістка утворена 3-5 куприковими хребцями (vertebrae coccygeae), які зрослися, має тіло куприкової кістки (corpus ossis coccygis) і спрямовані угору куприкові роги (cornua coccygea). Усі хребці утворюють хребтовий стовп (columna vertebralis). Він має: – первинну кривину (curvatura primaria). Первинні скривлення хребта є наслідком черевного згинання ембріона і зберігаються в грудній і тазовій ділянках. До них належать грудний кіфоз (kyphosis thoracica) і крижовий кіфоз (kyphosis sacralis) – це вигини, які обернені назад: – вторинну кривину (curvatura secundaria). Вторинні скривлення хребта є дорсально увігнутими, спричиненими дією м’язів плода, і на початковій стадіїї скоріше функціональні, ніж структурні. До них належать шийний лордоз (lordosis cervicis) і поперековий лордоз (lordosis lumbalis), які повернуті вперед. При неправильній поставі може розвинутись сколіоз (scoliosis) – бічний вигин хребтового стовпа (частіше в грудному відділі). Груднина (sternum) Груднина складається з ручки груднини (manubrium sterni), тіла груднини (corpus sterni) і мечоподібного відростка (processus xiphoideus). Між тілом груднини (corpus sterni) і ручкою груднини (manubrium sterni) утворюється кут груднини (angulus sterni), який добре пальпується під шкірою (cutis). На ручці груднини (manubrium sterni) зверху розташована яремна вирізка (incisura jugularis), а по боках – ключичні вирізки (incisurae clavicularеs). На бічних поверхнях груднини є реброві вирізки (incisurae costales) для з’єднання з хрящами семи пар верхніх ребер (costae). Ребра (costaе) Кожне ребро (costa) складається з кісткової частини (реброва кістка – os costale) і хрящової частини (ребровий хрящ – cartilago costalis). Верхні сім ребер (costae) – справжні ребра (costae verae), тому що вони самостійно з’єднуються з грудниною (sternum). VIII-ХII ребра (costae) з грудниною не з’єднуються і називаються несправжніми ребрами (costae spuriae). VIII-Х ребра (costae) сполучаються з хрящовим ребром вищого ребра. XI-XII ребра мають короткий ребровий хрящ (cartilago costalis), який закінчується у м’язах черевної стінки, їх ще називають коливними ребрами (costae fluctuantes). Кісткова частина ребра (реброва кістка – os costale) має передній кінець- груднинний кінець (extremitas sternalis) і задній кінець – хребтовий кінець (extremitas vertebralis). На хребтовому кінці (extremitas vertebralis) розрізняють голівку ребра (caput costae), на якій міститься суглобова поверхня голівки ребра (facies articularis capitis costae). Вона у II – X ребер розділена на верхню і нижню частини гребенем голівки ребра (crista capitis costae). I, XI, XII ребра такого гребеня не мають. За головкою ребра (caput costae) розташована шийка ребра (collum costae), перед якою знаходиться горбок ребра (tuberculum costae). На горбку ребра (tuberculum costae) є суглобова поверхня горбка ребра (facies articularis tuberculi costae) для з’єднання із ямкою поперечного відростка хребця (fovea costalis processus transversi). Хребтовий кінець ребра (extremitas vertebralis costae), переходячи в тіло ребра (corpus costae), утворює кут ребра (angulus costae). Тіло ребра (corpus costae) має внутрішню і зовнішню поверхні (facies interna et externa), верхній і нижній краї (margo superior et margo inferior). На внутрішній поверхні нижнього краю ребра розташована борозна ребра (sulcus costae), де проходять судини і нерви. Перше ребро [I] (costa prima [I]) має верхню і нижню поверхні, зовнішній і внутрішній краї. Кут ребра (angulus costae) сходиться з горбком ребра (tuberculum costae). На верхній поверхні першого ребра (costa prima) міститься горбок переднього драбинчастого м’яза (tuberculum musculi scaleni anterioris), попереду якого проходить борозна підключичної вени (sulcus venae subclaviae), а позаду – борозна підключичної артерії (sulcus arteriae subclaviae). На зовнішній поверхні другого ребра [II] (costa secunda [II]) розташована горбистість переднього зубчастого м’яза (tuberositas musculi serrati anterioris). КІСТКИ ЧЕРЕПА (ossa cranii) череп (cranium) скелет голови (caput skeletale) Скелет голови поділяється на такі кістки: – мозкового черепа (neurocranium); – лицевого черепа; вісцерального черепа (viscerocranium). Кістки мозкового черепа (ossa neurocranii; ossa cranii cerebralis) Вони утворюють: – основу черепа (basis cranii); – склепіння черепа (calvaria). Основа черепа (basis cranii) поділяється на: – внутрішню основу черепа (basis cranii interna); – зовнішню основу черепа (basis cranii externa). Основа черепа утворена: – лобовою кісткою (os frontale); – решітчастою кісткою (os ethmoidale); – клиноподібною кісткою (os sphenoidale); – скроневою кісткою (os temporale); – потиличною кісткою (os occipitale). На внутрішній основі черепа (basis cranii interna) знаходяться: – передня черепна ямка (fossa cranii anterior); – середня черепна ямка (fossa cranii media); – задня черепна ямка (fossa cranii posterior). Склепіння черепа (calvaria) утворене: – потиличною лускою (squama occipitalis); – лусковою частиною скроневої кістки (pars squamosa ossis temporalis); – лобовою лускою (squama frontalis); – тім’яною кісткою (os parietale). Потилична кістка (os occipitale) Потилична кістка складається із: – потиличної луски (squama occipitalis); – парної бічної частини (pars lateralis); – основної частини (pars basilaris). Потилична луска (squama occipitalis) на зовнішній поверхні (facies externа) має зовнішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis externa), від якого донизу відходить зовнішній потиличний гребінь (crista occipitalis externa). Вправо і вліво від потиличного виступу проходять верхня каркова лінія (linea nuchalis superior), а трохи нижче – нижня каркова лінія (linea nuchalis inferior), може бути найвища каркова лінія (linea nuchalis suprema). На внутрішній поверхні потиличної луски (facies interna squamae occipitalis), або мозковій поверхні (facies cerebralis), розташоване хрестоподібне підвищення (eminentia cruciformis), в центрі якого є внутрішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis interna). Від внутрішнього потиличного виступу (protuberantia occipitalis interna): – униз ідуть внутрішній потиличний гребінь (crista occipitalis interna) та борозна потиличної пазухи (sulcus sinus occipitalis); – угору іде борозна верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris); – вправо і вліво іде борозна поперечної пазухи (sulcus sinus transversi). Борозни хрестоподібного підвищення (eminentia cruciformis) поділяють внутрішню поверхню потиличної луски (facies interna squamae occipitalis) на чотири ямки: – дві верхні мозкові ямки (fossae cerebrales), до яких прилягають потиличні частки півкуль великого мозку (lobi occipitales hemispheriorum cerebri); – дві нижні мозочкові ямки (fossae cerebellares), до яких прилягають півкулі мозочка (hemispheria cerebelli). На зовнішній поверхні бічних частин (facies externa partium lateralium ossis occipitalis) знаходяться потиличні виростки (condyli occipitales), позаду від яких розташовані виросткова ямка (fossa condylaris) та виростковий канал (canalis condylaris). Біля основи потиличних виростків (basis condylorum occipitalium) проходить канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi). На зовнішньому краї бічної частини потиличної кістки (margo externus partis lateralis ossis occipitalis) є яремна вирізка (incisura jugularis), яка обмежена ззаду яремним відростком (processus jugularis). На внутрішній поверхні бічної частини потиличної кістки (facies interna partis lateralis ossis occipitalis) розташовані: – борозна сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei); – яремні горбки (tubercula jugularia); – яремні відростки (processus jugulares). На основній частині потиличної кістки (pars basilaris) ззовні розташований глотковий горбок (tuberculum pharyngeum), а внутрішня поверхня (мозкова поверхня) утворює схил (clivus), з боків від якого розташовані борозни нижньої кам’янистої пазухи (sulci sinus petrosi inferioris). Основна частина і бічні частини потиличної кістки (pars basilaris et partes laterales ossis occipitalis) обмежують великий отвір (foramen magnum). Тім’яна кістка (os parietale) Це парна плоска кістка (os planum), яка має: – лобовий кут (angulus frontalis); – потиличний кут (angulus occipitalis); – соскоподібний кут (angulus mastoideus); – клиноподібний кут (angulus sphenoidalis); – потиличний край (margo occipitalis); – лусковий край (margo squamosus); – стріловий край (margo sagittalis); – лобовий край (margo frontalis). На зовнішній поверхні тім’яної кістки (facies externa ossis parietalis) розташовані: – тім’яний горб; тім’яне підвищення (tuber parietale; eminentia parietalis); – верхня скронева лінія (linea temporalis superior); – нижня скронева лінія (linea temporalis inferior); – тім’яний отвір (foramen parietale), який розташований біля стрілового краю (margo sagittalis) ближче до потиличного кута (angulus occipitalis). На внутрішній поверхні тім’яної кістки (facies interna ossis parietalis) є: – борозна верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris), уздовж якої розташовані зернисті ямочки (foveolae granulares) і знаходяться артеріальні борозни (sulci arteriosi); – борозна середньої оболонної артерії (sulcus arteriae meningeae mediae). На внутрішній поверхні соскоподібного кута (facies interna anguli mastoidei) проходить борозна сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei). Лобова кістка (os frontale) Лобова кістка належить до повітроносних кісток (ossa pneumatica) і складається з трьох частин: – лобової луски (squama frontalis); – парної очноямкової частини (pars orbitalis); – носової частини (pars nasalis). На зовнішній поверхні лобової луски (facies externa squamae frontalis) добре помітні лобові горби; лобові підвищення (tubera frontalia; eminentiae frontales), нижче проходять надбрівні дуги (arcus superciliares), між якими розташоване надперенісся (glabella). На внутрішній поверхні лобової луски (facies interna squamae frontalis) посередині проходить лобовий гребінь (crista frontalis), який закінчується знизу сліпим отвором (foramen caecum). Догори лобовий гребінь (crista frontalis) продовжується в борозну верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris). На скроневій поверхні лобової луски (facies temporalis squamae frontalis) розташований: – тім’яний край (margo parietalis); – скронева лінія (linea temporalis); – виличний відросток (processus zygomaticus). Очноямкова частина лобової кістки (pars orbitalis ossis frontalis) своєю очноямковою поверхнею (facies orbitalis) утворює верхню стінку очної ямки (paries superior orbitae). Із бічної сторони очноямкової поверхні розташована ямка сльозової залози (fossa glandulae lacrimalis). Із присереднього боку очноямкової поверхні розташовані; – блокова ость (spina trochlearis); – блокова ямка (fovea trochlearis). Очноямкова частина лобової кістки (pars orbitalis ossis frontalis) відокремлюється від лобової луски (squama frontalis) надочноямковим краєм (margo supraorbitalis), на якому розташована надочноямкова вирізка (incisura supraorbitalis), іноді надочноямковий отвір (foramen supraorbitale), ще медіальніше від цього утвору міститься лобова вирізка (incisura frontalis), іноді лобовий отвір (foramen frontale). Очноямкові частини лобової кістки (partes orbitales ossis frontalis) відокремлені решітчастою вирізкою (incisura ethmoidalis). Носова частина лобової кістки (pars nasalis ossis frontalis) оточує решітчасту вирізку (incisura ethmoidalis), в передній частині якої розташований парний отвір лобової пазухи (apertura sinus frontalis), по одному з кожного боку носової ості (spina nasalis). Спереду носової частини лобової кістки (pars nasalis ossis frontalis) виступає носова ость (spina nasalis), яка бере участь в утворенні кісткової носової перегородки (septum nasi osseum). Лобова кістка (os frontale) належить до повітроносних кісток (ossa pneumatica), тому що вона має порожнину – лобову пазуху (sinus frontalis), яка заповнена повітрям. Вона проектується на передню поверхню лобової кістки (facies anterior ossis frontalis) в ділянці надперенісся (glabella) і прилягає до верхньої стінки очної ямки (paries superior orbitae). Лобова пазуха (sinus frontalis) сполучається з носовою порожниною (cavitas nasi) за допомогою отворів лобової пазухи (aperturae sinus frontalis) і відкривається у середній носовий хід (meatus nasi medius). Права лобова пазуха (sinus frontalis dexter) та ліва лобова пазуха (sinus frontalis sinister) розділяються перегородкою лобових пазух (septum sinuum frontalium). Клиноподібна кістка (os sphenoidale) Клиноподібна кістка належить до повітроносних кісток (ossa pneumatica) і має: – тіло (corpus); – великі крила (alae majores); – малі крила (alae minores); – крилоподібні відростки (processus pterygoidei). На верхній поверхні тіла клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis) розташоване турецьке сідло (sella turcica), яке ззаду оточене спинкою сідла (dorsum sellae), що має: – зверху – парний задній нахилений відросток (processus clinoideus posterior); – спереду – горбок сідла (tuberculum sellae). Дно турецького сідла займає гіпофізна ямка (fossa hypophysialis). Перед горбком сідла (tuberculum sellae) проходить передперехресна борозна (sulcus prechiasmaticus), яка переходить у зорові канали (canales optici). Попереду передперехресної борозни (sulcus prechiasmaticus) розташований клиноподібний випин (jugum sphenoidale). З обох боків від турецького сідла (sella turcica) розташована парна сонна борозна (sulcus caroticus), яка оточена збоку клиноподібним язичком (lingula sphenoidalis). На передній поверхні тіла клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis) розташований клиноподібний гребінь (crista sphenoidalis), який: – спереду з’єднується з перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки (lamina perpendicularis ossis ethmoidalis); – донизу переходить у клиноподібний дзьоб (rostrum sphenoidale). У середині тіла клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis) розташована клиноподібна пазуха (sinus sphenoidalis), яка розділена перегородкою клиноподібних пазух (septum sinuum sphenoidalium) і яка через отвір клиноподібної пазухи (apertura sinus sphenoidalis) відкривається у верхній носовий хід (meatus nasi superior). Отвір клиноподібної пазухи (apertura sinus sphenoidalis) оточений клиноподібною раковиною (concha sphenoidalis). В основі великих крил (alae majores) спереду назад містяться: – круглий отвір (foramen rotundum); – овальний отвір (foramen ovale); – остистий отвір (foramen spinosum). Велике крило (ala major) має такі поверхні: – мозкову поверхню (facies cerebralis); – скроневу поверхню (facies temporalis); – підскроневу поверхню (facies infratemporalis); – верхньощелепну поверхню (facies maxillaris); – очноямкову поверхню (facies orbitalis). Велике крило (ala major) має такі краї: – виличний край (margo zygomaticus); – лобовий край (margo frontalis); – тім’яний край (margo parietalis); – лусковий край (margo squamosus). На скроневій поверхні великого крила (facies temporalis alae majoris) добре помітний підскроневий гребінь (crista infratemporalis). Збоку від основи крилоподібного відростка (processus pterygoideus) на великому крилі (ala major) розташована борозна слухової труби (sulcus tubae auditivae; sulcus tubae auditoriae). Велике крило (ala major) закінчується внизу остю клиноподібної кістки (spina ossis sphenoidalis). Малі крила (alae minores) закінчуються ззаду передніми нахиленими відростками (processus clinoidei anteriores), в основі яких знаходяться зорові канали (canales optici). Між малими крилами (alae minores) і великими крилами (alae majores) утворюється верхня очноямкова щілина (fissura orbitalis superior). Крилоподібні відростки (processus pterygoidei) складаються з: – присередньої пластинки (lamina medialis); – бічної пластинки (lamina lateralis), між якими в нижній частині проходить крилоподібна вирізка (incisura pterygoidea), яка у верхній частині переходить в крилоподібну ямку (fossa pterygoidea). Присередня пластинка (lamina medialis) знизу переходить в крилоподібний гачок (hamulus pterygoideus), згин якого формує борозну крилоподібного гачка (sulcus hamuli pterygoidei). В основі крилоподібних відростків (processus pterygoidei) проходить крилоподібний канал (canalis pterygoideus) та розташована човноподібна ямка (fossa scaphoidea). З внутрішнього боку основи присередньої пластинки крилоподібного відростка (lamina medialis processus pterygoidei) розташований піхвовий відросток (processus vaginalis). Скронева кістка (os temporale) Скронева кістка має три частини: – лускову частину (pars squamosa); – кам’янисту частину (pars petrosa); – барабанну частину (pars tympanica). Лускова частина скроневої кістки (pars squamosa ossis temporalis) має: – тім’яний край (margo parietalis), на якому ззаду розташована тім’яна вирізка (incisura parietalis); – клиноподібний край (margo sphenoidalis); – скроневу поверхню (facies temporalis); – мозкову поверхню (facies cerebralis). На скроневій поверхні лускової частини скроневої кістки (facies temporalis partis squamosae ossis temporalis) розташований виличний відросток (processus zygomaticus), в основі якого міститься нижньощелепна ямка (fossa mandibularis) із суглобовою поверхнею (facies articularis) для з’єднання з голівкою нижньої щелепи (caput mandibulae). Дозаду виличний відросток (processus zygomaticus) продовжується у надсоскоподібний гребінь (crista supra-mastoidea). Спереду нижньощелепну ямку (fossa mandibularis) оточує суглобовий горбок (tuberculum articulare). Спереду від зовнішнього слухового отвору (meatus acusticus externus) під нижньощелепною ямкою (fossa mandibularis) розташована барабанно-лускова щілина (fissura tympanosquamosa), в яку виступає вузька кісткова пластинка (lamina ossea) покриття барабанної порожнини (tegmen tympani). Унаслідок цього барабанно-лускова щілина (fissura tympanosquamosa) розділяється на дві: – кам’янисто-лускову щілину (fissura petrosquamosa), яка розміщена ближче до нижньощелепної ямки (fossa mandibularis); – кам’янисто-барабанну щілину (fissura petrotympanica), яка розташованa ближче до кам’янистої частини (pars petrosa). Частина нижньощелепної ямки (fossa mandibularis), що розташована попереду вищеназваних щілин (fissurae), називається суглобовою поверхнею (facies articularis), яка вкрита суглобовим хрящем (cartilago articularis), вона бере участь в утворенні скронево-нижньощелепного суглоба (articulatio temporomandibularis). На зовнішній поверхні лускової частини скроневої кістки (facies externa partis squamosae ossis temporalis) вище від виличного відростка (processus zygomaticus) вертикально спрямована борозна середньої скроневої артерії (sulcus arteriae temporalis mediae). Дещо вище від зовнішнього слухового отвору (meatus acusticus externus) на лусковій частині (pars squamosa) знаходяться: – надходова ямочка (fovea suprameatica; foveola suprameatalis); – надходова ость (spina suprameatica; spina suprameatalis). Мозкова поверхня лускової частини (facies cerebralis partis squamosae) відокремлюється від кам’янистої частини (pars petrosa) кам’янисто-лусковою щілиною (fissura petrosquamosa) і на ній знаходяться: – втиснення звивин; пальцеподібні втиснення; мозкові випини (impressiones gyrorum; impressiones digitatae; juga cerebralia); – артеріальні борозни (sulci arteriosi). Барабанна частина скроневої кістки (pars tympanica ossis temporalis) оточує зовнішній слуховий отвір (porus acusticus externus), який веде у зовнішній слуховий хід (meatus acusticus externus). Попереду зовнішнього слухового отвору (porus acusticus externus) розташована велика барабанна ость (spina tympanica major), позаду – мала барабанна ость (spina tympanica minor), а зверху між ними розташована барабанна вирізка (incisura tympanica). Барабанна частина (pars tympanica) відокремлюється від кам’янистої частини кам’янисто-барабанною щілиною (fissura petrotympanica). Кам’яниста частина скроневої кістки (pars petrosa ossis temporalis) має вигляд та назву піраміди (pyramis). Верхівка кам’янистої частини (apex partis petrosae) спрямована вперед, униз і присередньо, а основа кам’янистої частини (basis partis petrosae) – в протилежний бік. Кам’яниста частина (pars petrosa) має: – передню поверхню кам’янистої частини (facies anterior partis petrosae); – задню поверхню кам’янистої частини (facies posterior partis petrosae); – нижню поверхню кам’янистої частини (facies inferior partis petrosae); – передній край кам’янистої частини (margo anterior partis petrosae); – верхній край кам’янистої частини (margo superior partis petrosae); – задній край кам’янистої частини (margo posterior partis petrosae). В основі кам’янистої частини (pars petrosa) між лабіринтом (labyrinthus) та зовнішнім слуховим ходом (meatus acusticus externus) розташованa барабанна порожнина (cavitas tympani), яка заповнена повітрям, вистелена слизовою оболонкою (tunica mucosa) і містить слухові кісточки (ossicula auditus). На передній поверхні кам’янистої частини (facies anterior partis petrosae) розташовані такі анатомічні утвори: – трійчасте втиснення (impressio trigeminalis); – розтвір каналу великого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi majoris) і борозна великого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi majoris); – розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris) і борозна малого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi minoris); – дугове підвищення (eminentia arcuata); – покриття барабанної порожнини (tegmen tympani). Задня поверхня кам’янистої частини (facies posterior partis petrosae) відокремлена від передньої поверхні кам’янистої частини (facies anterior partis petrosae) верхнім краєм кам’янистої частини, на якому розміщується борозна верхньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi superioris). На цій поверхні знаходяться такі анатомічні утвори: – внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus), який веде у внутрішній слуховий хід (meatus acusticus internus); – піддугова ямка (fossa subarcuata); – каналець присінка (canaliculus vestibuli); – отвір канальця присінка (apertura canaliculi vestibuli). Нижня поверхня кам’янистої частини (facies inferior partis petrosae) відмежована від задньої поверхні кам’янистої частини (facies posterior partis petrosae) заднім краєм, на якому є борозна нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris). На цій поверхні містяться такі структури: – шилососкоподібний отвір (foramen stylomastoideum); – шилоподібний відросток (processus styloideus), основу якого охоплює піхва шилоподібного відростка (vagina processus styloidei); – яремна ямка (fossa jugularis); – яремна вирізка (incisura jugularis); – внутрішньояремний відросток (processus intrajugula-ris); – каналець завитка (canaliculus cochleae); – зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici); – отвір канальця завитка (apertura canaliculi cochleae); – кам’яниста ямочка (fossula petrosa); – соскоподібний каналець (canaliculus mastoideus); – барабанний каналець (canaliculus tympanicus). На верхівці кам’янистої частини (apex partis petrosae) розташований внутрішній отвір сонного каналу (apertura interna canalis carotici), а на межі з лусковою частиною (pars squamosa) – м’язово-трубний канал (canalis musculotubarius). До кам’янистої частини (pars petrosa) належить соскоподібний відросток (processus mastoideus), присередньо він оточений соскоподібною вирізкою (incisura mastoidea), ззаду від якої розташованa борозна потиличної артерії (sulcus arteriae occipitalis). На мозковій поверхні соскоподібного відростка (facies cerebralis processus mastoidei) проходить борозна сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei). Усередині соскоподібний відросток (processus mastoideus) складається із соскоподібних комірок (cellulae mastoideae), які відкриваються у печеру (antrum), а остання – в барабанну порожнину (cavitas tympani). Позаду соскоподібного відростка (processus mastoideus) є непостійний соскоподібний отвір (foramen mastoideum). Соскоподібний відросток (processus mastoideus) відмежовується від барабанної частини (pars tympanica) барабанно-соскоподібною щілиною (fissura tympanomastoi-dea). Канали скроневої кістки (canales ossis temporalis) 1 Сонний канал (canalis caroticus): – починається зовнішнім отвором сонного каналу (apertura externa canalis carotici) на нижній поверхні кам’янистої частини (facies inferior partis petrosae); – закінчується внутрішнім отвором сонного каналу (apertura interna canalis carotici) на верхівці кам’янистої частини (apex partis petrosae). 2 Сонно-барабанні канальці (canaliculi carotici tympanici) – парні: – починаються на присередній стінці (paries medialis) сонного каналу біля його зовнішнього отвору (apertura externa canalis carotici); – закінчуються в барабанній порожнині (cavitas tympanica). 3 Канал лицевого нерва (canalis nervi facialis): – починається на дні внутрішнього слухового ходу (meatus acusticus internus), іде горизонтально ззаду наперед перпендикулярно до oсі кам’янистої частини (pars petrosa), утворює колінце каналу лицевого нерва (geniculum canalis nervi facialis), повертає в бік і назад, проходячи паралельно до осі кам’янистої частини, а потім повертає донизу; – закінчується шилососкоподібним отвором (foramen stylomastoideum). 4 Каналець барабанної струни (canaliculus chordae tympani): – починається в каналі лицевого нерва (canalis nervi facialis) в ділянці шило-соскоподібного отвору (foramen stylomastoideum), проходить через барабанну порожнину (cavitas tympanica); – закінчується в кам’янисто-барабанній щілині (fissura petrotympanica). 5 Барабанний каналець (canaliculus tympanicus): – починається на дні кам’янистої ямочки (fossula petrosa), проходить через барабанну порожнину (cavitas tympanica); – закінчується розтвором каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris). 6 Соскоподібний каналець (canaliculus mastoideus): – починається на дні яремної ямки (fossa jugularis); – закінчується в барабанно-соскоподібній щілині (fissura tympanomastoidea). 7 М’язово-трубний канал (canalis musculotubarius) перегородкою м’язово-трубного каналу (septum canalis musculotubarii) поділений на (верхній) півканал м’яза-натягувача барабанної перетинки (semicanalis musculi tensoris tympani) і (нижній) півканал слухової труби (semicanalis tubae auditivae; semicanalis tubae auditoriae). Він: – починається на межі між лусковою частиною (pars squamosa) та переднім краєм кам’янистої частини (margo anterior partis petrosae); – закінчується у барабанній порожнині (cavitas tympanica). Решітчаста кістка (os ethmoidale) Решітчаста кістка є кісткою мозкового черепа (neurocranium), бере участь у формуванні лицевого черепа (viscerocranium) і належить до повітроносних кісток (ossa pneumatica). Вона складається з: – перпендикулярної пластинки (lamina perpendicularis); – дірчастої пластинки (lamina cribrosa), раніше її називали горизонтальною пластинкою (lamina horizontalis); – решітчастого лабіринта (labyrinthus ethmoidalis). Перпендикулярна пластинка (lamina perpendicularis) дірчастою пластинкою поділяється на дві частини: верхня в порожнині черепа утворює півнячий гребінь (crista galli), а нижня спускається в носову порожнину (cavitas nasi) і бере участь в утворенні носової перегородки (septum nasi). Крила півнячого гребеня (alae cristae galli) оточують сліпий отвір (foramen caecum). Дірчаста пластинка (lamina cribrosa) містить 15-20 дірчастих отворів (foramina cribrosa). З боків до неї прикріплюється решітчастий лабіринт решітчастої кістки (labyrinthus ethmoidalis ossis ethmoidalis). Бічна поверхня лабіринтів гладка і називається очноямковими пластинками (laminae orbitales). Решітчастий лабіринт (labyrinthus ethmoidalis) складається з: – передніх решітчастих комірок (cellulae ethmoidales anteriores); – середніх решітчастих комірок (cellulae ethmoidales mediae); – задніх решітчастих комірок (cellulae ethmoidales posteriores). До решітчастого лабіринту (labyrinthus ethmoidalis) прикріплюються: – верхня носова раковина (concha nasalis superior); – середня носова раковина (concha nasalis media), між якими проходить верхній носовий хід (meatus nasi superior). Інколи буває найвища носова раковина (concha nasalis suprema). Найбільша комірка решітчастого лабіринту (labyrinthus ethmoidalis) має назву решітчастий пухир (bulla ethmoidalis). Від решітчастого лабіринту (labyrinthus ethmoidalis) латерально від середньої носової раковини (concha nasalis media) простягається гачкуватий відросток (processus uncinatus). Поміж гачкуватим відростком та решітчастим пухирем знаходиться решітчаста лійка (infundibulum ethmoidale), яка переходить у півмісяцеву щілину (hiatus semilunaris). Завдяки решітчастій лійці (infundibulum ethmoidale) та півмісяцевій щілині (hiatus semilunaris) порожнини решітчастої кістки (os ethmoidale) сполучаються з лобовою пазухою (sinus frontalis) та середнім носовим ходом (meatus nasi medius). КІСТКИ ЛИЦЕВОГО ЧЕРЕПА (ossa viscerocranii або ossa cranii facialis) До кісток лицевого черепа належать: – верхня щелепа (maxilla); – вилична кістка (os zygomaticum); – носова кістка (os nasale); – піднебінна кістка (os palatinum); – сльозова кістка (os lacrimale); – леміш (vomer); – більша частина решітчастої кістки (os ethmoidale); – нижня щелепа (mandibula); – нижня носова раковина (concha nasalis inferior); – під’язикова кістка (os hyoideum). Верхня щелепа (maxilla) Це парна кістка, належить до повітроносних кісток (ossa pneumatica), має тіло верхньої щелепи (corpus maxillae) і чотири відростки. Лобовий відросток (processus frontalis) досягає носової частини лобової кістки (pars nasalis ossis frontalis), на його присередній поверхні (facies medialis) розташований: – решітчастий гребінь (crista ethmoidalis), до якого прикріплюється середня носова раковина (concha nasalis media); – передній сльозовий гребінь (crista lacrimalis anterior); – сльозова вирізка (incisura lacrimalis). Виличний відросток (processus zygomaticus) з’єднується із виличною кісткою (os zygomaticum). Комірковий відросток (processus alveolaris) має коміркову дугу (arcus alveolaris), у якій розміщені зубні комірки (alveoli dentales) для коренів зубів (radices dentium). Зубні комірки (alveoli dentales) відокремлені одна від одної міжкомірковими перегородками (septa interalveolaria). Задні (три) зубні комірки мають міжкореневі перегородки (septa interradicularia). На зовнішній поверхні коміркового відростка (processus alveolaris) помітні коміркові випини (juga alveolaria). Піднебінний відросток (processus palatinus) – це горизонтальна пластинка, яка бере участь в утворенні більшої частини твердого піднебіння (palatum durum). Піднебінні відростки (processus palatini) обох верхніх щелеп (maxillae), зростаючись по серединній лінії (linea mediana), утворюють серединне піднебінне шво (sutura palatina mediana). Передній кінець цього шва містить різцевий отвір (foramen incisivum), який переходить у різцевий канал (canalis incisivus). Іноді у цій ділянці є окрема різцева кістка або передверхньощелепна кістка (os incisivum; premaxilla). На нижній поверхні піднебінних відростків (facies inferior processuum palatinorum) знаходяться піднебінні борозни (sulci palatini), між якими розміщені піднебінні ості (spinae palatinae). На тілі верхньої щелепи розрізняють чотири поверхні: – передню поверхню (facies anterior); – очноямкову поверхню (facies orbitalis); – підскроневу поверхню (facies infratemporalis); – носову поверхню (facies nasalis). Очноямкова поверхня (facies orbitalis) утворює нижню стінку очної ямки (paries inferior orbitae). На цій поверхні (facies orbitalis) розташована підочноямкова борозна (sulcus infraorbitalis), яка продовжується у підочноямковий канал (canalis infraorbitalis) і відкривається на передній поверхні (facies anterior) підочноямковим отвором (foramen infraorbitale). Передня поверхня (facies anterior) від очноямкової поверхні (facies orbitalis) відмежовується підочноямковим краєм (margo infraorbitalis), під яким розташований підочноямковий отвір (foramen infraorbitale), який частіше розміщений на рівні 5-го зуба. Під цим отвором (foramen infraorbitale) розташована іклова ямка (fossa canina). На присередньому краї передньої поверхні (margo medialis faciei anterioris) розташована носова вирізка (incisura nasalis), яка переходить у передню носову ость (spina nasalis anterior). Підскронева поверхня (facies infratemporalis) розташована позаду виличного відростка верхньої щелепи (processus zygomaticus maxillae). На підскроневій поверхні (facies infratemporalis) розташований горб верхньої щелепи; підвищення верхньої щелепи (tuber maxillae; eminentia maxillae). На ньому (tuber maxillae) знаходяться коміркові отвори (foramina alveolaria), що ведуть у коміркові канали (canales alveolares). На носовій поверхні (facies nasalis) розташований верхньощелепний розтвір (hiatus maxillaris), що веде у верхньощелепну (гайморову) пазуху (sinus maxillaris), яка вистелена слизовою оболонкою (tunica mucosa) і заповнена повітрям. Остання відкривається у середній носовий хід (meatus nasi medius). Позаду і нижче верхньощелепного розтвору (hiatus maxillaris) по носовій поверхні (facies nasalis) проходить велика піднебінна борозна (sulcus palatinus major). Попереду верхньощелепного розтвору (hiatus maxillaris) на носовій поверхні (facies nasalis) розташована сльозова борозна (sulcus lacrimalis), яка разом з нижньою носовою раковиною (concha nasalis inferior) утворює носо-сльозовий канал (canalis nasolacrimalis). Перед сльозовою борозною (sulcus lacrimalis) розташований раковинний гребінь (crista conchalis), до якого прикріплюється нижня носова раковина (concha nasalis inferior). Вилична кістка (os zygomaticum) Вилична кістка є парною і має: – лобовий відросток (processus frontalis); – скроневий відросток (processus temporalis); – бічну поверхню (facies lateralis); – скроневу поверхню (facies temporalis); – очноямкову поверхню (facies orbitalis). На очноямковій поверхні (facies orbitalis) розташований вилично-очноямковий отвір (foramen zygomaticoorbitale), що веде у канал (canalis), який всередині виличної кістки (os zygomaticum) розгалужується на два канали, які відкриваються: – на бічній поверхні (facies lateralis) – вилично-лицевим отвором (foramen zygomaticofaciale); – на скроневій поверхні (facies temporalis) – вилично-скроневим отвором (foramen zygomaticotemporale). Носова кістка (os nasale) Це парні кістки, які присередніми краями (margines mediales) з’єднуються між собою і утворюють кісткову частину спинки носа (pars ossea dorsi nasi). Верхній край носової кістки (margo superior ossis nasalis) з’єднується з носовою частиною лобової кістки (pars nasalis ossis frontalis). Бічний край носової кістки (margo lateralis ossis nasalis) з’єднується з переднім краєм лобового відростка верхньої щелепи (margo anterior processus frontalis maxillae). Нижній (вільний) край носової кістки (margo inferior ossis nasalis) разом із переднім краєм основи лобового відростка верхньої щелепи (margo anterior processus frontalis maxillae) оточує носові отвори (foramina nasalia) – грушоподібний отвір (apertura piriformis). Передня поверхня носової кістки (facies anterior ossis nasalis) гладка. Задня поверхня (facies posterior), яка повернута до носової порожнини (cavitas nasi), містить решітчасту борозну (sulcus ethmoidalis). Піднебінна кістка (os palatinum) Піднебінна кістка є парною кісткою і бере участь в утворенні стінок: – носової порожнини (cavitas nasi); – ротової порожнини (cavitas oris); – очної ямки (orbita); – крилопіднебінної ямки (fossa pterygopalatina). Піднебінна кістка (os palatinum) має: – горизонтальну пластинку (lamina horizontalis); – перпендикулярну пластинку (lamina perpendicularis). Горизонтальна пластинка (lamina horizontalis), з’єднуючись із однойменною пластинкою протилежної піднебінної кістки (os palatinum), бере участь в утворенні кісткового піднебіння (palatum osseum). У місці з’єднання горизонтальної пластинки (lamina horizontalis) з піднебінним відростком верхньої щелепи (processus palatinus maxillae) утворюється поперечне піднебінне шво (sutura palatina transversa). На піднебінній поверхні; нижній поверхні (facies palatina; facies inferior) горизонтальної пластинки (lamina horizontalis) позаду поперечного піднебінного шва (sutura palatina transversa) розташований піднебінний гребінь (crista palatina). Носова поверхня; верхня поверхня горизонтальної пластинки (facies nasalis; facies superior laminae horizontalis) гладка, уздовж присереднього її краю (margo medialis), як і на піднебінному відростку верхньої щелепи (processus palatinus maxillae), виражений носовий гребінь (crista nasalis), який переходить в задню носову ость (spina nasalis posterior). Перпендикулярна пластинка піднебінної кістки (lamina perpendicularis ossis palatini) відходить від горизонтальної пластинки (lamina horizontalis) угору під прямим кутом і входить до складу бічної стінки носової порожнини (paries lateralis cavitatis nasi) як носова поверхня перпендикулярної пластинки (facies nasalis laminae perpendicularis). На носовій поверхні перпендикулярної пластинки (facies nasalis laminae perpendicularis) розташований: – угорі – решітчастий гребінь (crista ethmoidalis); – унизу – раковинний гребінь (crista conchalis), до яких прикріплюються середня носова раковина решітчастої кістки (concha nasalis media ossis ethmoidalis) та нижня носова раковина (concha nasalis inferior). На верхньощелепній поверхні; бічній поверхні перпендикулярної пластинки (facies maxillaris; facies lateralis laminae perpendicularis) проходить велика піднебінна борозна (sulcus palatinus major), яка разом із однойменними борознами верхньої щелепи (maxilla) та крилоподібного відростка клиноподібної кістки (processus pterygoideus ossis sphenoidalis) утворює великий піднебінний канал (canalis palatinus major), що закінчується великим піднебінним отвором (foramen palatinum majus) на твердому піднебінні (palatum durum). У піднебінній кістці (os palatinum) розрізняють три відростки: – пірамідний відросток (processus pyramidalis); – очноямковий відросток (processus orbitalis); – клиноподібний відросток (processus sphenoidalis). Пірамідний відросток піднебінної кістки (processus pyramidalis ossis palatini) відходить в задньому відділі з’єднання горизонтальної пластинки (lamina horizontalis) з перпендикулярною пластинкою (lamina perpendicularis). Цей відросток (processus pyramidalis) входить у крилоподібну вирізку (incisura pterygoidea) між бічною пластинкою (lamina lateralis) та присередньою пластинкою клиноподібної кістки (lamina medialis ossis sphenoidalis), доповнюючи крилоподібну ямку (fossa pterygoidea). Через пірамідний відросток піднебінної кістки (processus pyramidalis ossis palatini) проходять малі піднебінні канали (canales palatini minores), які відкриваються малими піднебінними отворами (foramina palatina minora) на піднебінній поверхні пірамідного відростка (facies palatina processus pyramidalis). Очноямковий відросток (processus orbitalis) бере участь в утворенні нижньої стінки очної ямки (paries inferior orbitae) та частково закриває комірки решітчастої кістки (cellulae ossis ethmoidalis). Клиноподібний відросток (processus sphenoidalis) приєднується до нижньої поверхні тіла клиноподібної кістки (facies inferior corporis ossis sphenoidalis). Очноямковий відросток (processus orbitalis) та клиноподібний відросток (processus sphenoidalis) оточують клинопіднебінну вирізку (incisura sphenopalatina), яка при з’єднанні з тілом клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis) утворює клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum). Сльозова кістка (os lacrimale) Це парна кістка, яка утворює передню частину присередньої стінки очної ямки (pars anterior pariеtis medialis orbitae). Спереду та знизу сльозова кістка (os lacrimale) межує з лобовим відростком верхньої щелепи (processus frontalis maxillae). Ззаду межує з очноямковою пластинкою решітчастої кістки (lamina orbitalis ossis ethmoidalis). Угорі з’єднується з присереднім краєм очноямкової частини лобової кістки (margo medialis partis orbitalis ossis frontalis). Присередня поверхня сльозової кістки (facies medialis ossis lacrimalis) прикриває збоку передні решітчасті комірки решітчастої кістки (cellulae ethmoidales anteriores ossis ethmoidalis). На бічній поверхні сльозової кістки (facies lateralis ossis lacrimalis) розташований задній сльозовий гребінь (crista lacrimalis posterior), який закінчується унизу сльозовим гачком (hamulus lacrimalis). Попереду від заднього сльозового гребеня (crista lacrimalis posterior) розміщена сльозова борозна (sulcus lacrimalis), яка з такою ж борозною верхньої щелепи (sulcus lacrimalis maxillae) утворює ямку сльозового мішка (fossa sacci lacrimalis). Леміш (vomer) Це непарна кістка, яка розташована у носовій порожнині (cavitas nasi) і разом із перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки (lamina perpendicularis ossis ethmoidalis) утворює кісткову носову перегородку (septum nasi osseum). На верхньозадньому краю лемеша (vomer) знаходяться два крила лемеша (alae vomeris). Між крилами лемеша (alae vomeris) розташовується клиноподібний гребінь (crista sphenoidalis) та клиноподібний дзьоб тіла клиноподібної кістки (rostrum sphenoidale corporis ossis sphenoidalis). На поверхні лемеша (facies vomeris) розташована борозна лемеша (sulcus vomeris). Задній край лемеша (margo posterior vomeris) називається хоанним гребенем лемеша (crista choanalis vomeris), він гладкий і розмежовує хоани; задні носові отвори (choanae; aperturae nasales posteriores). Нижній край лемеша (margo inferior vomeris) зростається з носовим гребенем піднебінного відростка верхньої щелепи (crista nasalis processus palatini maxillae). Передній край лемеша (margo anterior vomeris) називається клиноподібною частиною лемеша (pars sphenoidalis vomeris) і: – у верхній частині з’єднується з перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки (lamina perpendicularis ossis ethmoidalis); – а в нижній – з хрящовою частиною носової перегородки (pars cartilaginea septi nasi). Нижня щелепа (mandibula) Це непарна кістка, що має: – тіло нижньої щелепи (corpus mandibulae); – дві гілки нижньої щелепи (rami mandibulae). Тіло нижньої щелепи (corpus mandibulae) складається з: – основи нижньої щелепи (basis mandibulae); – коміркової частини (pars alveolaris). Коміркова частина тіла нижньої щелепи (pars alveolaris corporis mandibulae) має коміркову дугу (arcus alveolaris) із зубними комірками (alveoli dentales), між якими знаходяться міжкоміркові перегородки (septa interalveolaria), а в комірках великих кутніх зубів – міжкореневі перегородки (septa interradicularia). На зовнішній поверхні коміркової дуги (facies externа arcus alveolaris) є коміркові випини (juga alveolaria). Позаду від зубних комірок третіх великих кутніх зубів (alveoli dentales dentium molarium tertiorum) біля основи переднього краю гілки нижньої щелепи (margo anterior rami mandibulae) розташований замолярний трикутник (trigonum retromolare), а в ньому – замолярна ямка (fossa retromolaris). Основа нижньої щелепи (basis mandibulae) спереду на зовнішній поверхні (facies externa) має підборідний виступ (protuberantia mentalis), нижче від якого є парний підборідний горбок (tuberculum mentale). Дозаду та вище від підборідного горбка (tuberculum mentale), на рівні другого малого кутнього зуба (dens premolaris secundus), розташований підборідний отвір (foramen mentale), а позаду нього починається і йде до гілки нижньої щелепи коса лінія (linea obliqua). По середині внутрішньої поверхні основи нижньої щелепи (facies interna basis mandibulae) виступає підборідна ость (spina mentalis; spina geni), яка складається з: – верхньої підборідної ості (spina mentalis superior); – нижньої підборідної ості (spina mentalis inferior). По боках від підборідної ості (spina mentalis) на основі нижньої щелепи (basis mandibulae) справа та зліва розташована двочеревцева ямка (fossa digastrica). На верхньому краї підборідної ості (margo superior spinae mentalis), ближче до зубних комірок (alveoli dentales), з двох боків розташовується під’язикова ямка (fovea sublingualis). Під під’язиковою ямкою (fovea sublingualis) починається і спрямована косо догори щелепно-під’язикова лінія (linea mylohyoidea), яка закінчується на задньому кінці тіла нижньої щелепи (corpus mandibulae). Під щелепно-під’язиковою лінією (linea mylohyoidea), на рівні кутніх зубів (dens molaris, dens premolaris) розташована піднижньощелепна ямка (fovea submandibularis). Гілка нижньої щелепи (ramus mandibulae) – парна, відходить від тіла нижньої щелепи (corpus mandibulae) під тупим кутом і називається кутом нижньої щелепи (angulus mandibulae). На куті нижньої щелепи (angulus mandibulae) ззовні (на зовнішній поверхні) розташовані жувальна горбистість (tuberositas masseterica), а зсередини (на внутрішній поверхні) – крилоподібна горбистість (tuberositas pterygoidea) для прикріплення жувальних м’язів. Дещо вище від крилоподібної горбистості (tuberositas pterygoidea) розташований отвір нижньої щелепи (foramen mandibulae), який присередньо оточений язичком нижньої щелепи (lingula mandibulae). Отвір нижньої щелепи (foramen mandibulae) веде до каналу нижньої щелепи (canalis mandibulae), який знаходиться всередині уздовж тіла нижньої щелепи (corpus mandibulae) та закінчується на його зовнішній поверхні (facies externa) підборідним отвором (foramen mentale). На внутрішній поверхні гілки нижньої щелепи (facies interna rami mandibulae), дещо позаду від язичка нижньої щелепи (lingula mandibulae) спускається косо униз та вперед щелепно-під’язикова борозна (sulcus mylohyoideus). Гілка нижньої щелепи (ramus mandibulae) містить: – передній вінцевий відросток (processus coronoideus); – задній виростковий відросток (processus condylaris), які спрямовані догори. Між вінцевим відростком (processus coronoideus) і виростковим відростком (processus condylaris) розташованa вирізка нижньої щелепи (incisura mandibulae). Вінцевий відросток (processus coronoideus) має загострену верхівку (apex). Від основи верхівки (basis apicis) на внутрішній поверхні до останнього великого кутнього зуба (dens molaris) іде скроневий гребінь (crista temporalis). Виростковий відросток (processus condylaris) закінчується голівкою нижньої щелепи; відростком нижньої щелепи (caput mandibulae; condylus mandibulae), яка продовжується в шийку нижньої щелепи (collum mandibulae). На передній поверхні (facies anterior) розташованa крилоподібна ямка (fovea pterygoidea). Нижня щелепа (mandibula) – єдина кістка черепа (os cranii), яка з’єднується з черепом за допомогою суглоба (articulatio). Нижня носова раковина (concha nasalis inferior) Ця кістка є парною тонкою шорсткою пластинкою і має: – тіло (corpus); – три відростки (processus) і відмежовує середній носовий хід (meatus nasi medius) від нижнього носового ходу (meatus nasi inferior). Присередня поверхня нижньої носової раковини (facies medialis conchae nasalis inferioris) – випукла. Бічна поверхня нижньої носової раковини (facies lateralis conchae nasalis inferioris) ввігнута і своїм верхнім краєм (margo superior) зростається спереду з раковинним гребенем верхньої щелепи (crista conchalis maxillae) та із раковинним гребенем перпендикулярної пластинки піднебінної кістки (crista conchalis laminae perpendicularis ossis palatini) ззаду. Нижній край нижньої носової раковини (margo inferior conchae nasalis inferioris) вільний і загинається убік. Від верхнього краю тіла нижньої носової раковини (margo superior corporis conchae nasalis inferioris) відходять такі три відростки (processus): – сльозовий відросток (processus lacrimalis), який розташований спереду від інших відростків (processus) нижньої носової раковини (concha nasalis inferior) і піднімається догори, досягаючи сльозової кістки (os lacrimale); – верхньощелепний відросток (processus maxillaris), що відходить збоку від верхнього краю нижньої носової раковини (margo superior conchae nasalis inferioris), спрямований донизу і частково закриває верхньощелепний розтвір верхньої щелепи (hiatus maxillaris maxillae); – решітчастий відросток (processus ethmoidalis), який розташований на задньому краї тіла нижньої носової раковини (margo posterior corporis conchae nasalis inferioris) і спрямований догори, де з’єднується з гачкуватим відростком решітчастої кістки (processus uncinatus ossis ethmoidalis). Під’язикова кістка (os hyoideum) Під’язикова кістка відокремлена від інших кісток черепа. Розміщена в передній шийній ділянці (regio cervicalis anterior) на рівні IV шийного хребця (vertebrae cervicalis IV). До під’язикової кістки (os hyoideum) кріпляться деякі м’язи шиї (musculi colli), язика (musculi linguae), глотки (musculi pharyngis), а також фіксується гортань (larynx). За функцією – це сесамоподібна кістка, що за своїм розвитком є похідним зябрового апарату, з якого розвиваються кістки черепа (ossa cranii). Під’язикова кістка (os hyoideum) має: – тіло під’язикової кістки (corpus ossis hyoidei); – дві пари відростків (processus). Тіло під’язикової кістки (corpus ossis hyoidei) має вигляд зігнутої пластинки: – задня поверхня (facies posterior) ввігнута; – передня поверхня (facies anterior) – випукла. Від тіла під’язикової кістки (corpus ossis hyoidei) справа та зліва відходять потовщені на кінцях великі роги (cornua majora), які спрямовані назад, дещо догори, та малі роги (cornua minora), які коротші та спрямовані догори, назад і латерально. Під’язикова кістка (os hyoideum) за допомогою м’язів (musculi) та зв’язок (ligamenta) підвішена до черепа (cranium) і з’єднується з гортанню (larynx). ЧЕРЕП У ЦІЛОМУ (cranium totale) Очна ямка; орбіта (orbita) Очна ямка має: – верхню стінку (paries superior); – нижню стінку (paries inferior); – бічну стінку (paries lateralis); – присередню стінку (paries medialis); – очноямковий край (margo orbitalis); – надочноямковий край (margo supraorbitalis); – підочноямковий край (margo infraorbitalis); – бічний край (margo lateralis); – присередній край (margo medialis). Верхня стінка (paries superior) утворена: – лобовою кісткою (os frontale); – малими крилами клиноподібної кістки (alae minores ossis sphenoidalis). У передній частині верхньої стінки на межі з бічною стінкою (paries lateralis) розміщена ямка сльозової залози (fossa gladulae lacrimalis), в ділянці присередньої стінки – блокова ямка (fovea trochlearis), або блокова ость (spina trochlearis). Нижня стінка (paries inferior) утворена: – верхньою щелепою (maxilla); – виличною кісткою (os zygomaticum); – піднебінною кісткою (os palatinum). На цій стінці (paries inferior) проходить підочноямкова борозна (sulcus infraorbitalis), яка переходить в підочноямковий канал (canalis infraorbitalis). Останній відкривається підочноямковим отвором (foramen infraorbitale) на лицевій поверхні черепа (cranium) в ікловій ямці (fossa canina). Бічна стінка (paries lateralis) утворена: – очноямковою поверхнею великого крила клиноподібної кістки (facies orbitalis alae majoris ossis sphenoidalis); – очноямковою поверхнею виличної кістки (facies orbitalis ossis zygomatici); – виличним відростком лобової кістки (processus zygomaticus ossis frontalis). На цій стінці (paries lateralis) розташований вилично-очноямковий отвір (foramen zygomaticoorbitale). Присередня стінка (paries medialis) утворена: – лобовим відростком верхньої щелепи (processus frontalis maxillae); – сльозовою кісткою (os lacrimale); – очноямковою пластинкою решітчастої кістки (lamina orbitalis ossis ethmoidalis); – ззаду – тілом клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis); – угорі – присередньою ділянкою очноямкової частини лобової кістки (regio medialis partis orbitalis ossis frontalis). На цій стінці (paries medialis) у верхній частині в шві (sutura) між лобовою кісткою (os frontale) і решітчастою кісткою (os ethmoidale) знаходяться: – передній решітчастий отвір (foramen ethmoidale anterius); – задній решітчастий отвір (foramen ethmoidale posterius). У передній частині присередньої стінки (paries medialis) розташована: – слізна борозна (sulcus lacrimalis); – ямка слізного мішка (fossa sacci lacrimalis), яка переходить у носо-слізний канал (canalis nasolacrimalis). Очна ямка (orbita) відкривається назовні очноямковим входом (aditus orbitalis), який обмежений: – підочноямковим краєм (margo infraorbitalis); – надочноямковим краєм (margo supraorbitalis). Між бічною стінкою (paries lateralis) і верхньою стінкою (paries superior) розташована верхня очноямкова щілина (fissura orbitalis superior). Між бічною стінкою (paries lateralis) і нижньою стінкою (paries inferior) знаходиться нижня очноямкова щілина (fissura orbitalis inferior). Сполучення очної ямки (orbita): – назовні через очноямковий вхід (aditus orbitalis); – із середньою черепною ямкою (fossa cranii media) внутрішньої основи черепа (basis cranii interna) через зоровий канал (canalis opticus) та верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior); – із крилопіднебінною ямкою (fossa pterygopalatina) та підскроневою ямкою (fossa infratemporalis) через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior); – із нижнім носовим ходом носової порожнини (meatus nasi inferior cavitatis nasi) через носослізний канал (canalis nasolacrimalis); – із передньою черепною ямкою (fossa cranii anterior) внутрішньої основи черепа (basis cranii interna) через передній решітчастий отвір (foramen ethmoidale anterius); – із задніми решітчастими комірками решітчастої кістки (cellulae ethmoidales posteriores ossis ethmoidalis) через задній решітчастий отвір (foramen ethmoidale posterius). Кісткова носова порожнина (cavitas nasalis ossea) Вона відкривається спереду грушоподібним отвором (apertura piriformis), а ззаду через хоани (choanae) сполучається з носоглоткою. Кісткова носова порожнина (cavitas nasalis ossea) розділена кістковою носовою перегородкою (septum nasi osseum) на праву та ліву половини, і кожна половина має: – верхню стінку (paries superior); – нижню стінку (paries inferior); – бічну стінку (paries lateralis); – присередню стінку (paries medialis). Бічна стінка (paries lateralis) утворена: – носовою кісткою (os nasale); – лобовим відростком верхньої щелепи (processus frontalis maxillae); – сльозовою кісткою (os lacrimale); – решітчастим лабіринтом (labyrinthus ethmoidalis); – перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки (lamina perpendicularis ossis palatini); – присередньою пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки (lamina medialis processus pterygoidei ossis sphenoidalis); – нижньою носовою раковиною (concha nasalis inferior). Верхня стінка (paries superior) утворена: – лобовою кісткою (os frontale); – дірчастою пластинкою решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis). Присередня стінка утворена: – кістковою носовою перегородкою (septum nasi osseum), яка складається з: – перпендикулярної пластинки решітчастої кістки (lamina perpendicularis ossis ethmoidalis); – лемeша (vomer). Нижня стінка (paries inferior) утворена кістковим піднебінням (palatum osseum), яке складається з піднебінного відростка верхньої щелепи (processus palatinus maxillae) і горизонтальної пластинки піднебінної кістки (lamina horizontalis ossis palatini). Кісткове піднебіння (palatum osseum) має шви (suturae), що проходять по серединній лінії, між піднебінними відростками (processus palatini) правої та лівої верхніх щелеп (maxilla dextra et sinistra) та горизонтальними пластинками правої і лівої піднебінних кісток – серединне піднебінне шво (sutura palatina mediana), а також між передніми краями горизонтальних пластинок піднебінних кісток (laminae horizontales ossium palatinorum) та задніми краями піднебінних відростків верхніх щелеп – поперечне піднебінне шво (sutura palatina transversa). Спереду і з боків кісткове піднебіння (palatum osseum) оточене комірковими відростками верхньої щелепи (processus alveolares maxillae), які разом утворюють коміркову дугу (arcus alveolaris). Біля переднього кінця серединного піднебінного шва (extremitas anterior suturae palatinae medianae) знаходяться різцеві канали (canales incisivi). У латеральному відділі поперечного піднебінного шва (sutura palatina transversa) в основі кожної горизонтальної пластинки розташовуються ліві і праві: – великі піднебінні отвори (foramina palatina majora); – 2-3 малих піднебінних отвори (foramina palatina minora). Між верхньою носовою раковиною (concha nasalis superior) і середньою носовою раковиною (concha nasalis media) проходить верхній носовий хід (meatus nasi superior), куди, за посередництва клинорешітчастого закутка (recessus sphenoethmoidalis) відкриваються: – клиноподібна пазуха (sinus sphenoidalis); – задні решітчасті комірки решітчастої кістки (cellulae ethmoidales posteriores ossis еthmoidalis). Між середньою носовою раковиною (concha nasalis media) і нижньою носовою раковиною (concha nasalis inferior) проходить середній носовий хід (meatus nasi medius), куди через решітчасту лійку (infundibulum ethmoidale) та півмісяцеву щілину (hiatus semilunaris) відкриваються: – лобова пазуха (sinus frontalis); – верхньощелепна пазуха (sinus maxillaris); – передні решітчасті комірки (cellulae ethmoidales anteriores); – середні решітчасті комірки (cellulae ethmoidales mediae). Між нижньою носовою раковиною (concha nasalis inferior) і кістковим піднебінням (palatum osseum) розташований нижній носовий хід (meatus nasi inferior), куди відкриваються: – носослізний канал (canalis nasolacrimalis); – різцевий канал (canalis incisivus). Спільний носовий хід (meatus nasi communis) є частиною носової порожнини (cavitas nasi) між носовими раковинами (conchae nasales) і носовою перегородкою (septum nasi). Носоглотковий хід (meatus nasopharyngeus) розташований між заднім краєм носових раковин (margo posterior concharum nasalium) та хоанами (choanae). На бічній стінці (paries lateralis) цього ходу позаду середньої носової раковини (concha nasalis media) розташований клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum). Позаду і дещо вище верхньої носової раковини (concha nasalis superior) розташований клинорешітчастий закуток (recessus sphenoethmoidalis), куди відкривається клиноподібна пазуха (sinus sphenoidalis) через отвір клиноподібної пазухи (apertura sinus sphenoidalis). Кісткова носова порожнина (cavitas nasalis ossea) сполучається через: – грушоподібний отвір (apertura piriformis) із зовнішнім середовищем; – дірчасті отвори дірчастої пластинки решітчастої кістки (foramina cribrosa laminae cribrosae ossis ethmoidalis) – з передньою черепною ямкою (fossa cranii anterior) внутрішньої основи черепа (basis cranii interna); – різцевий канал (canalis incisivus) – з ротовою порожниною (cavitas oris); – хоани (choanae); задні носові отвори (aperturae nasales posteriores) – із зовнішньою основою черепа (basis cranii externa), або, за наявності м’яких тканин, з носовою частиною глотки (pars nasalis pharyngis); – клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum) – з крилопіднебінною ямкою (fossa pterygopalatina). Хоани (choanae); задні носові отвори (aperturae nasales posteriores) обмежені: – знизу – горизонтальними пластинками піднебінних кісток (laminae horizontales ossium palatinorum); – присередньо – лемешем (vomer); – збоку – присередніми пластинками крилоподібних відростків клиноподібної кістки (laminae mediales processuum pterygoideorum ossis sphenoidalis); – угорі – тілом (corpus) та піхвовими відростками клиноподібної кістки (processus vaginales ossis sphenoidalis) і крилами лемеша (alae vomeris). Основа черепа (basis cranii) Основа черепа поділяється на: – внутрішню основу черепа (basis cranii interna); – зовнішню основу черепа (basis cranii externa). У внутрішній основі черепа (basis cranii interna) виділяють три черепні ямки: передню, середню і задню. Задній край малих крил і горбок сідла клиноподібної кістки відокремлюють передню черепну ямку від середньої черепної ямки. Границею між середньою і задньою черепними ямками є верхній край кам’янистої частини скроневих кісток і спинка сідла клиноподібної кістки. Передня черепна ямка (fossa cranii anterior) утворена очноямковими частинами лобових кісток і містить: – пальцеподібні втиснення (impressiones digitatae); – мозкові випини (juga cerebralia); – дірчасту пластинку решітчастої кістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis); – півнячий гребінь (crista gali); – сліпий отвір (foramen caecum); – лобовий гребінь лобової кістки (crista frontalis ossis frontalis). Середня черепна ямка (fossa cranii media) утворена тілом і великими крилами клиноподібної кістки, передньою поверхнею кам’янистої частини і лусковою частиною скроневих кісток. Ця ямка містить: – турецьке сідло (sella turcica); – гіпофізну ямку (fossa hypophysialis); – передперехресну борозну (sulcus prechiasmaticus), що веде до правого і лівого зорових каналів (canalis opticus dexter et sinister); – сонну борозну (sulcus caroticus); – рваний отвір (foramen lacerum); – верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior); – круглий отвір (foramen rotundum); – овальний отвір (foramen ovale); – остистий отвір (foramen spinosum); – трійчасте втиснення (impressio trigeminalis); – розтвір каналу великого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi majoris); – борозну великого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi majoris); – розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris); – борозну малого кам’янистого нерва (sulcus nervi petrosi minoris); – покриття барабанної порожнини (tegmen tympani); – дугове підвищення (eminentia arcuata). Задня черепна ямка (fossa cranii posterior) утворена потиличною кісткою, задньою поверхнею кам’янистих частин, внутрішньою поверхнею соскоподібних відростків правої і лівої скроневих кісток, задньою частиною тіла клиноподібної кістки і соскоподібними кутами тім’яних кісток. Ця ямка містить: – великий отвір (foramen magnum); – схил (clivus); – внутрішній потиличний гребінь (crista occipitalis interna); внутрішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis interna); – хрестоподібне підвищення (eminentia cruciformis); – внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus), що веде у внутрішній слуховий хід (meatus acusticus internus), у глибині цього ходу бере початок канал лицевого нерва (canalis nervi facialis); – яремний отвір (foramen jugulare); – борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei); – борозну верхньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi superioris); – борозу нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris); – канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi); – клинокам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa); – кам’янисто-потиличну щілину (fissura petrooccipitalis). Межею між склепінням черепа (calvaria) і внутрішньою основою черепа (basis cranii interna) в ділянці задньої черепної ямки (fossa cranii posterior) є борозна поперечної пазухи (sulcus sinus transversi), що переходить із кожної сторони в борозну сигмоподібної пазухи (sulcus sinus sigmoidei). Зовнішня основа черепа (basis cranii externa) в передньому відділі прикрита кістками лицевого черепа (viscerocranium). Задній відділ зовнішньої основи черепа утворений зовнішніми поверхнями потиличної, скроневих і клиноподібної кісток і містить: – потиличні виростки (condyli occipitales); – виросткову ямку (fossa condylaris); – виростковий канал (canalis condylaris), який є непостійним; – канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi); – зовнішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis externa); – глотковий горбок (tuberculum pharyngeum); – тіло клиноподібної кістки (corpus ossis sphenoidalis); – нижню поверхню кам’янистої частини скроневої кістки (facies inferior partis petrosae ossis temporalis); – зовнішній отвір сонного каналу (apertura externa canalis carotici); – зовнішній отвір м’язово-трубного каналу (foramen externum canalis musculotubarii); – яремну ямку (fossa jugularis); – яремний отвір (foramen jugulare); – шилоподібний відросток (processus styloideus); – соскоподібний відросток (processus mastoideus); – шилососкоподібний отвір (foramen stylomastoideum); – барабанну частину скроневої кістки (pars tympanica ossis temporalis); – зовнішній слуховий отвір (porus acusticus externus); – барабанно-соскоподібну щілину (fissura tympano-mastoidea); – соскоподібну вирізку (incisura mastoidea); – борозну потиличної артерії (sulcus arteriae occipitalis); – нижньощелепну ямку (fossa mandibularis); – суглобовий горбок (tuberculum articulare); – остистий отвір (foramen spinosum); – овальний отвір (foramen ovale); – кам’янисто-потиличну щілину (fissura petrooccipitalis); – клинокам’янисту щілину (fissura sphenopetrosa); – рваний отвір (foramen lacerum); – кісткове піднебіння (palatum osseum); – великий піднебінний канал (canalis palatinus major); – великий піднебінний отвір (foramen palatinum majus); – малі піднебінні отвори (foramina palatina minora); – різцеву ямку (fossa incisiva); – різцевий канал (canalis incisivus); – різцевий отвір (foramen incisivum); – піднебінний валик (torus palatinus); – піднебінно-піхвовий канал (canalis palatovaginalis); – лемешево-піхвовий канал (canalis vomerovaginalis); – лемешево-дзьобовий канал (canalis vomerorostralis). Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina) Вона є парна і оточена: – спереду – горбом верхньої щелепи (tuber maxillae); – ззаду – основою крилоподібного відростка клиноподібної кістки (basis processus pterygoidei ossis sphenoidalis); – присередньо – перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки (lamina perpendicularis ossis palatini). Збоку ця ямка (fossa pterygopalatina) кісткової стінки не має і сполучається з підскроневою ямкою (fossa infratemporalis) через крило-верхньощелепну щілину (fissura pterygomaxillaris). Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina) донизу поступово звужується і переходить у великий піднебінний канал (canalis palatinus major). Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina) має шість отворів, через які сполучається: – присередньо – з носовою порожниною (cavitas nasi) через клинопіднебінний отвір (foramen sphenopalatinum); – угорі та ззаду – із середньою черепною ямкою (fossa cranii media) через круглий отвір (foramen rotundum); – ззаду – із зовнішньою основою черепа (basis cranii externa) в ділянці рваного отвору (foramen lacerum) через крилоподібний канал (canalis pterygoideus); – унизу – з ротовою порожниною (cavitas oris) через великий піднебінний канал (canalis palatinus major); – допереду – через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior) з очною ямкою (orbita); – збоку – з підскроневою ямкою (fossa infratemporalis). Скронева ямка (fossa temporalis) Скронева ямка утворена: – лобовою лускою (squama frontalis); – тім’яною кісткою (os parietale). Угорі вона (fossa temporalis) оточена верхньою скроневою лінією (linea temporalis superior), а знизу підскроневим гребенем (crista infratemporalis) і верхнім краєм виличної дуги (margo superior arcus zygomatici). Донизу скронева ямка (fossa temporalis) переходить в підскроневу ямку (fossa infratemporalis). Присередньою стінкою скроневої ямки (paries medialis fossae temporalis) є: – скроневі поверхні лобової луски (facies temporales squamae frontalis) та великого крила клиноподібної кістки (ala major ossis sphenoidalis); – зовнішні поверхні лускової частини скроневої кістки (facies externae partis squamosae ossis temporalis) та нижньої частини тім’яної кістки (pars inferior ossis parietalis). Зовні ця ямка (fossa temporalis) відмежована виличною дугою (arcus zygomaticus), а спереду – виличною кісткою (os zygomaticum) та виличним відростком лобової кістки (processus zygomaticus ossis frontalis). Скронева ямка (fossa temporalis) заповнена скроневим м’язом, фасцією, судинами і нервами, жировою тканиною. Підскронева ямка (fossa infratemporalis) Підскронева ямка угорі відмежована від скроневої ямки (fossa temporalis) підскроневим гребенем великого крила клиноподібної кістки (crista infratemporalis alae majoris ossis sphenoidalis). Верхньою стінкою (paries superior) цієї ямки (fossa infratemporalis) є: – скронева кістка (os temporale); – велике крило клиноподібної кістки (ala major ossis sphenoidalis). Присередня стінка (paries medialis) утворена бічною пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки (lamina lateralis processus pterygoidei ossis sphenoidalis). Передньою стінкою підскроневої ямки (paries anterior fossae infratemporalis) служить горб верхньої щелепи (tuber maxillae) і частково – вилична кістка (os zygomaticum). Нижньої стінки підскронева ямка (fossa infratemporalis) не має. Із бічної сторони підскронева ямка (fossa infratemporalis) не має кісткової стінки, лише частково прикрита гілкою нижньої щелепи (ramus mandibulae). Спереду підскронева ямка (fossa infratemporalis) сполучається через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior) з очною ямкою (orbita). Присередньо вона з’єднується через крило-верхньощелепну щілину (fissura pterygomaxillaris) з крило-піднебінною ямкою (fossa pterygopalatina). Особливості черепа новонародженого Череп новонародженого (cranium neonati) має такі особливості: – мозковий череп (neurocranium) за об’ємом у 8 разів більший за лицевий череп (viscerocranium), а у дорослої людини – у 2 рази більший за лицевий череп (viscerocranium); – у новонародженого очні ямки (orbitae) широкі; – основа черепа (basis cranii) у порівнянні із склепінням черепа (calvaria) значно менша; – кістки черепа (ossa cranii) з’єднані між собою за допомогою широких хрящових і волокнистих (фіброзних) прошарків, тобто склепіння черепа (calvaria) не має швів; – тім’яний горб (tuber parietale) та лобовий горб (tuber frontale) добре виражені; – лобова кістка (os frontale) складається із двох частин, надбрівні дуги (arcus superciliares) відсутні, лобових пазух (sinus frontales) ще немає, з усіх пазух ледве намічені гайморові порожнини; – великі крила клиноподібної кістки (alae majore ossis sphenoidalis) ще не зрослися з її тілом (corpus) – нижня щелепа (maxilla) має дві частини – дві половини; – частини скроневої кістки (os temporale) відокремлені одна від одної добре вираженими щілинами, які заповнені хрящовими або волокнистими (фіброзними) прошарками; – соскоподібний відросток скроневої кістки (processus mastoideus ossis temporalis) не виражений, як і потиличні відростки (condyli occipitales); – на кістках черепа (ossa cranii) не виражені горби та лінії – місця прикріплення м’язів; – відсутні коміркові (альвеолярні) відростки (processus alveolares); – верхні щелепи (maxillae) недорозвинені. Найхарактерніша ознака черепа новонародженого – це наявність тім’ячoк черепа (fonticuli cranii). Між незрослими половинами луски лобової кістки (os frontale) і тім’яними кістками (ossa parietalia) розташоване переднє тім’ячко (fonticulus anterior), яке покрите сполучною тканиною. Воно заростає в кінці 1-го року життя або на початку 2-го року життя. Між тім’яними кістками (ossa parietalia) і лускою потиличної кістки (os occipitale) розташоване заднє тім’ячко (fonticulus posterior), яке заростає на 2-3-му місяці життя. Між тім’яною кісткою (os parietale), потиличною кісткою (os occipitale) і скроневою кісткою (os temporale) розташоване парне соскоподібне тім’ячко (fonticulus mastoideus) або задньобічне тім’ячко (fonticulus posterolateralis), яке заростає наприкінці внутрішньоутробного розвитку або упродовж перших 2-3 місяців життя. Між лобовою кісткою (os frontale), тім’яною кісткою (os parietale), клиноподібною кісткою (os sphenoidale) і скроневою кісткою (os temporale) розміщене парне клиноподібне тім’ячко (fonticulus sphenoidalis) або передньобічне тім’ячко (fonticulus anterolateralis), яке теж заростає переважно перед народженням дитини або упродовж перших 2-3 місяців життя. Аномалії кісток черепа Аномалії кісток черепа численні й різноманітні, найчастіше трапляються такі вади розвитку. 1 Потилична кістка (os occipitale): – верхня частина луски відокремлюється від решти кістки у вигляді окремої кістки трикутної форми, що відповідає міжтім’яній кістці (os interparietale) тварин; – глибока щілина по краю луски з одного або обох боків – сліди неповного зрощення; – зовнішній потиличний виступ (protuberantia occipitalis externa) може досягати дуже великих розмірів; – площадка вище верхньої каркової лінії (linea nuchalis superior) підноситься як поперечний валик (torus occipitalis), він відповідає зовнішньому потиличному гребеню (crista occipitalis externa) мавп; – від нижньої поверхні яремного відростка (processus jugularis) відходить присоскоподібний (колосоподібний) відросток (processus paramastoideus), він може досягати великої довжини і навіть зчленовуватися з поперечно-ребровим відростком (processus costotransversarius) атланта (atlas); – на передньому краї великого отвору (foramen magnum) потиличної кістки (os occipitale) спостерігається горбок із суглобовою поверхнею – третій відросток (condylus tertius), який зчленовується з передньою дугою атланта (arcus anterior atlantis). – перший шийний хребець (atlas [I]) може більшою або меншою мірою асимілюватись потиличною кісткою (os occipitale). 2 Клиноподібна кістка (os sphenoidale): – тіло кістки (corpus os sphenoidale) в ділянці гіпофізної ямки турецького сідла (fossa hypophysialis sella turcica) пронизане наскрізним каналом (canalis craniopharyngeus), який містить протоку мозкового придатка (hypophysis cerebri), що не заросла (затримка розвитку); – може бути відсутнім остистий отвір (foramen spinosum). 3 Лобова кістка (os frontale): – обидві половини лобної кістки не зростаються, і утворюється по серединній лінії лобове шво (sutura frontalis); – величина лобових пазух варіює, надзвичайно рідко їх немає зовсім. 4 Решітчаста кістка (os ethmoidale): – розвиток комірок дуже варіює; – часто зустрічається найвища носова раковина (concha nasalis suprema). 5 Тім’яна кістка (os parietale): – поділ кістки стріловим швом на верхню і нижню половини – подвійна тім’яна кістка або двочасткова тім’яна кістка (os parietale bipartitum). 6 Скронева кістка (os temporale): – яремна ямка (fossa jugularis) поділяється відростком (processus intrajugularis) на дві ямки, якщо цей відросток великий, то утворюється поділений яремний отвір (foramen jugulare bipartitum); – шилоподібний відросток (processus styloideus) може бути відсутнім або він майже досягає під’язикової кістки (os hyoideum). 7 Верхня щелепа (maxilla): – різцеве шво (sutura incisiva) може бути добре вираженим, його може бути видно на лицевій поверхні (facies facialis); – на нижній поверхні піднебінних відростків (processus palatinus) по серединній лінії (переходячи і на піднебінни кістки) розвивається іноді валик (torus palatinus); – різцеві канали (canales incisivi) варіюють, як і верхньощелепна пазуха (sinus maxillaris). 8 Вилична кістка (os zygomaticum): – кістка може ділитись горизонтальним швом наполовину, утворивши подвійну виличну кістку (os zygomaticum bipartitum); – в рідких випадках вилична кістка розвинута рудиментарно, так що вилична дуга (arcus zygomaticus) переривається. 9 Носова кістка (os nasale): – величина і форма носових кісток дуже варіюють; – носова кістка не досягає лобної кістки; – може зовсім не бути носової кістки, тоді вона замінюється добре розвинутим лобовим відростком верхніх щелеп; – носові кістки можуть мати великі розміри, які часто асиметричні; – зрідка носові кістки зливаються в одну кістку, як у мавп. 10 Сльозова кістка (os lacrimale): – численні варіації величини; – відсутність сльозової кістки, її замінює лобовий відросток (processus frontalis) верхньої щелепи (maxilla) або очноямкова пластинка (lamina orbitalis) решітчастої кістки (os ethmoidale). 11 Нижня носова раковина (concha nasalis inferior): – варіює верхньощелепний відросток (processus maxillaris); – варіює решітчастий відросток (processus ethmoidalis). 12 Леміш (vomer): – викривлення леміша в той або інший бік. 13 Нижня щелепа (mandibula): – обидві половини часто асиметричні; – величина кута і форма суглобового відростка дуже варіюють; – трапляються подвійні отвір нижньої щелепи (foramen mandibulae) та підборідний отвір (foramen mentale). 14 Під’язикова кістка (os hyoideum): – малі роги (cornu manus) можуть виростати в довгі гострі відростки; – великі роги іноді (cornu majus) суглобом іноді з’єднуються з тілом під’язикової кістки. КІСТКИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ (ossa membri superioris) Вони поділяються на: – грудний пояс (cingulum pectorale), або пояс верхньої кінцівки (cingulum membri superioris); – вільну частину верхньої кінцівки (pars libera membri superioris). Грудний пояс; пояс верхньої кінцівки (cingulum pectorale; cingulum membri superioris) Грудний пояс складається з: – ключиці (clavicula); – лопатки (scapula). Ключиця (clavicula) Ключиця є парною (трубчастою) короткою кісткою (os breve) S-подібної форми, яка має: – груднинний кінець (extremitas sternalis); – надплечовий кінець (extremitas acromialis); – тіло ключиці (corpus claviculae); – верхню поверхню (facies superior); – нижню поверхню (facies inferior). На нижній поверхні грудниного кінця (facies inferior extremitatis sternalis) розташоване втиснення реброво-ключичної зв’язки (impressio ligamenti costoclavicularis). На нижній поверхні надплечового кінця (facies inferior extremitatis acromialis) розташовані: – конусоподібний горбок (tuberculum conoideum); – трапецієподібна лінія (linea trapezoidea). Груднинний кінець (extremitas sternalis) має вигин допереду і закінчується грудниною суглобовою поверхнею (facies articularis sternalis) для з’єднання з ключичною вирізкою груднини (incisura clavicularis sterni). Надплечовий кінець (extremitas acromialis) має вигин дозаду і закінчується надплечовою суглобовою поверхнею (facies articularis acromialis) для з’єднання з надплечовим відростком лопатки (acromion). Лопатка (scapula) Лопатка є парною плоскою кісткою (os planum) трикутної форми, що має: – реброву поверхню; передню поверхню (facies costalis; facies anterior); – задню поверхню (facies posterior); – верхній край (margo superior); – присередній край (margo medialis); – бічний край (margo lateralis); – верхній кут (angulus superior); – нижній кут (angulus inferior); – бічний кут (angulus lateralis); – шийку лопатки (collum scapulae). На задній поверхні лопатки (facies posterior scapulae) вгорі проходить горизонтально ость лопатки (spina scapulae), яка поділяє її на надостьову ямку (fossa supraspinata) і підостьову ямку (fossa infraspinata). Ость лопатки (spina scapulae) збоку переходить у надплечовий відросток (acromion), на якому розташована ключична суглобова поверхня (facies articularis clavicularis) для з’єднання з ключицею (clavicula). На верхньому краї лопатки (margo superior scapulae) міститься вирізка лопатки (incisura scapulae). Реброва поверхня лопатки (facies costalis scapulae) зайнята підлопатковою ямкою (fossa subscapularis), в якій розташовується однойменний м’яз. На бічному куті лопатки (angulus lateralis scapulae) розташована суглобова западина (cavitas glenoidalis) для з’єднання з головкою плечової кістки (caput humeri). Над та під суглобовою западиною розташовані: – надсуглобовий горбок (tuberculum supraglenoidale); – підсуглобовий горбок (tuberculum infraglenoidale). Над суглобовою западиною (cavitas glenoidalis) нав