Підпавутинний простір (spatium subarachnoideum) - порожнина між м'якою і павутинною мозковими оболонами головного та спинного мозку, заповнена спинномозковою рідиною (ліквором).

Із забезпеченням регуляції механізму довготривалої пам’яті пов’язаний морський коник (гіпокамп), частинами якого є підставка, амонів ріг, зубчаста звивина.

Драглиста речовина (substantia gelatinosa), або речовина Роланда - знаходиться в задньому розі, утворенf дрібними нейронами, відповідає за проведення больової і температурної інформації.

Нюховий мозок (rhinencephalon)  є  філогенетично найдавнішою  та морфологічно  найменшою  і  найглибшою  структурою кінцевого мозку людини. Разом з усією підкіркою нюховий мозок (rhinencephalon) є джерелом енергії для кори і відповідає за життєво важливі реакції людини, зокрема, за відчуття голоду і спраги, сприйняття звуків і запахів, мотивацію поведінки, також він регулює діяльність внутрішніх органів,там закладені механізми пам’яті, сну, емоцій.

Безіменна речовина (substantia innominata) або базальне ядро Мейнерта, розташоване в передній пронизаній речовині, має багато аферентних зв’язків із сусідніми ділянками нюхового мозку. Це ядро, яке є транслюючим , підсилює і моделює вплив на пов’язані з ним структури, його активність забезпечує покращення навчання, підсилення пам’яті, а його дегенерація призводить до хвороби Альцгеймера.

Спайка склепіння (commissura fornicis) утворена поперечними нервовими волокнами, що натягнуті між ніжками склепіння (crura fornicis) та нагадує паралельно вигнуті краї листків книги або струни музичного інструмента, за що її назвали лірою Давида.

Мозолисте тіло (сorpus callosum) , що з’єднує півкулі  головного  мозку,  має  три  частини: дзьоб (rostrum) – передня частина, стовбур (truncus) – середня, найдовша частина, валик(splenium) - задня, стовщена  частина.

100

Півкулі з’єднані між собою за допомогою мозолистого тіла(corpus callosum), яке утворене нервовими волокнами, що йдуть поперечно із однієї півкулі в іншу, отже, ці зв’язки забезпечують обмін інформацією між півкулями, адже, як відомо, вони відрізняються за функціональною спрямованістю.

Бічний ріг є не у всіх сегментах спинного мозку, а лише у 8 шийному, 1–12 грудних, 1–3 поперекових. Бічний ріг представлений вегетативним симпатичним бічно-проміжним ядром (nucleus intermediolateralis), яке утворене сукупністю вставних нейронів. Аксони нейронів цього ядра виходять зі спинного мозку в складі переднього корінця, направляються до симпатичних вузлів, від яких здійснюється симпатична іннервація всіх органів.

Tractus rubrospinalis (шлях Монакова) - руховий, несвідомий, повністю перехрещений. Проводить несвідомі імпульси від червоного ядра до всіх поперечно-посмугованих м'язів. У червоне ядро збираються волокна від усієї екстрапірамідної системи (смугасте тіло, чорна субстанція, зубчате ядро).

Мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum) є частиною задньої нюхової частки нюхового мозку (rhinencephalon), його також відносять до базальних ядер.

Tractus corticospinalis Перший нейрон становлять гігантські пірамідні клітини Беца (в 5-му шарі кори gyrus precentralis). Аксоны їх утворюють перехрест (decussatio pyramidum) в довгастому мозку, й тривають у спинному мозку в tractus corticospinalis lateralis бічних канатиков; частина аксонів утворюють перехрест лише на рівні всіх сегментів спинного мозку і вони становлять tractus corticospinalis anterior передніх канатиков. Другий нейрон - в ядрах передніх рогів спинного мозку (nucleus proprius cornu anterior).

Променистість  мозолистого   тіла   (radiatio corporis  callosi) – радіальні волокна, що йдуть від мозолистого тіла  до білої речовини  півкуль, з’єднують  між собою усі  відділи  головного  мозку , окрім скроневих  часток, які з’єднує  передня спайка (commissura anterior). Променистість  має  три   частини  -  тім’яну, лобову, яку утворюють малі щипці (forceps  minor), потиличну, яка  утворена великими  щипцями (forceps  major).

Аммонів ріг (cornu Ammonis), що є частиною гіпокампу (hippocampus), утворений сірою речовиною, у якій виділяють декілька шарів. Один із них утворений великими пірамідними клітинами, з якими пов’язують такі складні прояви пам’яті, як реєстрація та відображення переживань.

На рівні першого-другого поперековий хребців закінчується спинний мозок.