AUT DISCE, AUT DISCEDE
ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ (від грец. anatome – розтинання) – наука про форму, будову, походження та розвиток органів, систем, апаратів і організму людини в цілому у зв’язку з їхніми функціями у процесі історичного (філогенез – від грец. philon – рід) та індивідуального (онтогенез – від грец. ontos – істота) розвитку (від грец. genesis – розвиток).
Анатомія належить до біологічних наук, об’єднаних загальним терміном “морфологія” (від грец. morpho – форма, logos – вчення).
Завдання анатомії як науки полягає у системному підході до опису форми, будови і положення (топографії) частин та органів тіла в єдності з виконуваними функціями з урахуванням вікових, статевих та індивідуальних особливостей людини. У зв’язку із зазначеним, анатомію поділяють на системну, топографічну (хірургічну), вікову, порівняльну, пластичну, типову, патологічну.
Системна анатомія розглядає форму і будову органів, об’єднаних у системи, тому включає: вчення про кістки (остеологію) та їх з’єднання (артрологію), про м’язи (міологію), нутрощі (спланхнологію), серцево-судинну систему (ангіологію), нервову систему (неврологію), органи внутрішньої секреції (ендокринологію) та органи чуття (естезіологію).
Функціональна анатомія вивчає будову органів і систем органів у зв’язку із їх функцією.
ОРГАН (від грец. organon) – це частина тіла, яка має певну форму і будову, займає певне місце в організмі і виконує специфічну функцію, має васкуляризацію та іннервацію. В утворенні будь-якого органа беруть участь різні тканини, але одна є головною, робочою і обумовлює особливості його будови та функції.
Система органів (systema organorum) – це сукупність органів, які подібні за своєю загальною будовою, мають спільне походження і виконують однакову функцію в організмі. В організмі людини виділяють такі системи: система скелета зі з’єднаннями, м’язова система, травна система, дихальна система, сечова система, статеві системи (чоловіча та жіноча), серцево-судинна система з лімфоїдними органами та ендокринними залозами, нервова система з органами чуття та загальним покривом.
АПАРАТ (apparatus) – це сукупність органів або систем, які мають різну будову і походження, але виконують спільну функцію. Наприклад, класично сечо-статевий апарат об’єднує дві системи органів, анатомічно і фізіологічно різних, але тісно пов’язаних топографічно, за своїм походженням і частково функціонально – сечову систему і статеву систему (чоловічу або жіночу). За сучасною термінологією розрізняють 4 апарати: опорно-руховий, нутрощевий, І та ІІ інтегруючі апарати.
1) Опорно-руховий апарат включає систему скелета зі з’єднаннями і м’язову систему.
2) Нутрощевий апарат включає травну, дихальну, сечову, статеві (чоловічу і жіночу) системи.
3) І інтегруючий апарат включає ендокринні залози, серцево-судинну систему та лімфоїдні органи.
4) ІІ інтегруючий апарат включає нервову систему, органи чуття і загальний покрив (шкіра та грудь).
4 апарати об’єднані в єдине ціле – ОРГАНІЗМ (від лат. organizo; грец. organom).
NOMINA |
TERMINOLOGIA
ANATOMICA
AUDIO
VIDEO
TESTS
467,180 total views, 326 views today