За ступенем віддалення від ЦНС і за топографією вегетативні вузли поділяють на: 1) розміщені з боків хребтового стовпа вузли першої черги, або прихребтові вузли (вузли симпатичного стовбура); 2) розміщені спереду хребтового стовпа вузли другої черги, або передхребтові вузли; 3) розміщені поблизу органів або в тканинах внутрішніх органів вузли ІІІ черги (відповідно, поза- та внутрішньоорганні).

Центральна частина симпатичного відділу міститься в бокових рогах сірої речовини спинного мозку — останнього шийного, всіх грудних та перших трьох поперекових сегментів (С8, Th1-Th12, L1-L3).

Білі сполучні гілки (rr. communicantes albi) складаються з мієлінових передвузлових волокон, утворених аксонами нейронів nucleus intermediolateralis бічних рогів тораколюмбального відділу спинного мозку. Ці волокна йдуть у складі передніх корінців відповідних спинномозкових нервів (у межах від І грудного до ІІІ поперекового) і поблизу їх з’єднання із задніми корінцями відокремлюються, прямуючи до найближчого вузла симпатичного стовбура.

Великий нутрощевий нерв (n. splanchnicus major) та малий нутрощевий нерв (n. splanchnicus minor) містять велику кількість передвузлових нервових волокон (neurofibrae preganglionicae), які утворюють синаптичний зв’язок у черевних вузлах черевного сплетення (ganglia coeliaca plexus coeliaci) з тілами других нейронів, що розміщені у вузлах симпатичного стовбура.

До тазової частини центрального відділу парасимпатичної частини (pars pelvica divisionis centralis partis parasympathicae) належать крижові парасимпатичні ядра (nuclei parasympathici sacrales), які залягають у сірій речовині II-IV крижових сегментів спинного мозку

Малий нутрощевий нерв (n. splanchnicus minor) починається корінцями від X–XI грудних вузлів, іде латеральніше попереднього через діафрагму і досягає черевного сплетення.

Нижнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus inferior) утворене симпатичними волокнами підчеревного нерва, крижовими нутрощевими нервами та парасимпатичними волокнами тазових нутрощевих нервів.

До центральних сегментних структур вегетативної нервової системи належать парасимпатичні ядра ІІІ, VІI, IX, X пар черепних нервів, парасимпатичні нейрони крижового відділу спинного мозку, а також симпатичні нейрони, що містяться в бокових рогах тораколюмбального відділу спинного мозку. Всі ці центральні сегментні осередки (центри) внаслідок особливості їх організації та закономірності функціонування є справжніми автономними центрами.

До черевної частини (pars abdominalis) нутрощевих сплетень належать численні сплетення та вузли; найважливішим з них є черевне аортальне сплетення (plexus aorticus abdominalis). Волокна черевного аортального сплетення розповсюджуються з гілками черевної частини аорти, утворюючи разом з гілками блукаючого та нутрощевих нервів інші сплетення черевної порожнини.

Парасимпатична частина блукаючого нерва (pars parasympathica nervi vagi) складається із заднього ядра блукаючого нерва (nucleus posterior nervi vagi), яке розташовується на дні 4 шлуночка, що відноситься до стовбуру мозку.

Шийний відділ симпатичного стовбура вкритий fascia prevertebralis і містить три вузли: верхній, середній і нижній. Верхній шийний вузол (gangion cervicale superius) розташований попереду поперечних відростків С2-С3. Нерви верхнього шийного вузла: n. caroticus internus; nn.carotici externi; plexus caroticus communis; n.jugularis; rr.laryngopharyngei; n.cardiacus cervicalis superior. Середній шийний вузол (gangion cervicale medius) розташований на рівні поперечного відростка С6. Нерви середнього шийного вузла: n.cardiacus cervicalis medius; сірі сполучні гілки до С5-С7 спинномозкових нервів. Нижній шийний вузол (gangion cervicale inferius) розташований на рівні головки першого ребра позаду підключичної артерії. Нерви нижнього шийного вузла: ansa subclavia; n. cardiacus cervicalis inferior; n.vertebralis; сірі сполучні гілки до С7-С8 спинномозкових нервів.

Від поперекових вузлів у медіальному напрямі відходять поперекові нутрощеві нерви (nn. splanchnici lumbales), які лягають на передню поверхню поперекових хребців, утворюючи сплетення, і прямують далі до нутрощевих сплетень черевної порожнини.

Сегментарні центри (парасимпатичні ядра III, VII, IX, X пара черепних нервів, крижові парасимпатичні ядра, що залягають в сегментах спинного мозку S2, - S4, симпатичні ядра - латеральні проміжні ядра в сегментах спинного мозку C8 - L3).

До тазової частини центрального відділу парасимпатичної частини (pars pelvica divisionis centralis partis parasympathicae) належать крижові парасимпатичні неври II-IV крижових сегментів спинного мозку

Великий нутрощевий нерв (n. splanchnicus major) починається від V–IX грудних вузлів корінцями, які, йдучи медіально і донизу по бічній поверхні хребців, з’єднуються один з одним у стовбур. Останній спускається попереду хребтового стовпа і разом з v. azygos проходить через поперекову частину діафрагми у черевну порожнину і входить до складу черевного сплетення. У товщі великого нутрощевого нерва на рівні IX грудного хребця розміщений грудний нутрощевий вузол (ganglion thoracicum splanchnicum).

Нижнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus inferior) утворене симпатичними волокнами підчеревного нерва, крижовими нутрощевими нервами та парасимпатичними волокнами тазових нутрощевих нервів. Гілки нижнього підчеревного сплетення про- довжуються по ходу гілок a. iliaca interna, утворюючи численні періартеріальні та органні сплетення, які за- безпечують вегетативну іннервацію тазових органів. Від крижових вузлів відходять тонкі крижові нутрощеві нерви (nn. splanchnici sacrales), які беруть участь у формуванні нутрощевих сплетень тазової порожнини.

Парасимпатичні волокна спинномозкових нервів мають тільки сегменти S2-S4.

Парасимпатичні волокна спинномозкових нервів мають тільки сегменти S2-S4.

Центри парасимпатичної іннервації органів малого таза знаходяться в medulla spinalis, а саме в nuclei parasympathici sacrales, які залягають у сірій речовині II-IV крижових сегментів спинного мозку.

Через щілини між дугоподібними звязками проходить напівнепарна вена (зліва) v. hemiazygos, з якою проходить малий нутрощевий нерв (n. splanchnicus minor ) і з правого боку разом з непарною веною (v. azygos) проходить великий нутрощевий нерв (n. splanchnicus major).

Вегетативні (автономні) вузли лежать ближче до органа, що ними іннервується. Вони поділяються на вузли 1- 2- 3- порядку (черги). Вузли першого порядку це паравертебральні (біляхребетні), другого порядку – превертебральні (передхребтові), третього порядку – біляоргані і інтрамуральні (в стінці органа).

Великий нутрощевий нерв починається кількома корінцями від 5-9-го грудних вузлів, які, з'єднуючись в один загальний стовбур, проходять між м'язовими пучками ніжок діафрагми, спускаються в очеревинну порожнину, де входять до черевного сплетення (plexus coeliacus).

Верхній шийний вузол віддає - верхній шийний серцевий нерв(n. cardiacus cervicalis superior); від середнього шийного вузла відходе середній шийний серцевий нерв(n. cardiacus cervicalis medius); Нижній шийний вузол віддає нижній шийний серцевий нерв; Грудні вузли віддають грудні серцеві гілки (rr. cardiaci thoracici) утворені завузловими симпатичними та аферентними (больовими) волокнами 1-5 грудних вузлів, приймають участь в утворенні серцевого сплетення.

Центр симпатичного відділу вегетативної нервової системи розташований в бічних рогах спинного мозку (nucleus intermediolateralis) Th1-L3.

Симпатичний корінець (radix sympathica) утворений завузловими симпатичними волокнами, які у вигляді глибокого кам'янистого нерва (n. petrosus profundus), що є гілкою внутрішнього сонного сплетення, досягають крилопіднебінного вузла йдучи до нього у складі нерва крилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei).

N. tympanicus є продовженням вегетативної гілки язико-глоткового нерва, який заходить в барабанну порожнину через барабанний каналець, там утворює сплетення , після виходу називається малий кам'янистий нерв (n. petrosus minor), який закінчується в ganglion oticum.

З гілок plexus caroticus internus відходе п. petrosus profundus, який приєднується до n. petrosus major і разом з ним утворює n. canalis pterygoidei, що підходить через однойменний канал до ganglion pterygopalatinum.

Барабанна струна (chorda tympani) відгалужується від лицевого нерва (nervus facialis) перед його виходом із шило–соскоподібного отвору (foramen stylomastoideum) через каналець барабанної струни (canaliculus chordae tympani) і входить у барабанну порожнину (cavitas tympani). З останньої цей нерв виходить через кам’янисто–барабанну щілину (fissura petrotympanica) і приєднується до язикового нерва – n.lingualis.

Від черевної частини блукаючого нерва, який представлений переднім (truncus vagalis anterior) та заднім (truncus vagalis posterior) блукаючими стовбурами, відходять гілки до шлунка, печінки, селезінки, підшлункової залози, нирок, тонкої та товстої кишок (включаючи верхній відділ низхідної ободової кишки). При цьому гілки переднього стовбура іннервують шлунково-кишкову трубку до верхнього відділу прямої кишки, а гілки заднього стовбура заходять в черевне сплетення і разом з його волокнами іннервують органи черевної порожнини. У підслизовому прошарку стінки шлунка розташовані внутрішнє (Мейснера) і зовнішнє (Шабадаша) підслизові нервові сплетення, а між шарами м’язової оболонки – м’язове нервове сплетення (Ауербаха). Утворюють ці сплетення чутливі і парасимпатичні волокна блукаючих нервів (Х пара черепних нервів), а також симпатичні післявузлові нервові волокна, що супроводжують артерії шлунка. Передній стовбур (лівий блукаючий нерв) розгалужується в передній стінці шлунка, а задній блукаючий стовбур (правий блукаючий нерв) – у задній стінці шлунка. У нервових сплетеннях шлунка розміщені автономні внутрішньоорганні парасимпатичні вузли. По чутливих волокнах блукаючих нервів (Х пара черепних нервів) передається чутлива інформація від шлунка. По парасимпатичних післявузлових волокнах блукаючих нервів передається команда на посилення перистальтики шлунка та розслаблення воротарного м’яза-замикача, а також на виділення секрету шлунковими залозами. По симпатичних післявузлових волокнах передається протилежна команда, а також команда на звуження кровоносних судин та інформація про відчуття болю.

ПНС сакрального відділу ПСНС представлена волокнами, які в складі передніх корінців SII-IV і далі в складі їх передніх гілок, що утворюють plexus sacralis, входять в малий таз. Тут вони відокремлюються від сплетення і у вигляді nn. splanchnici pelvini направляються до plexus hypogastricus inferior,які іннервують тазові нутрощі. Симпатичні волокна, що відходять від вузлів крижового відділу симпатичного стовбура (постгангліонарні), приєднуються до статевого нерву в порожнині малого тазу і проходять через нижнє підчеревне сплетення до тазових органів.

Іннервація стравоходу (шийного та грудного відділів): а) аферентних шлях іннервації: гілки поворотного горлового нерва блукаючого нерва; гілки грудного відділу блукаючого нерва; чутливі волокна спінальної природи (I нейрон – клітини спінальних гангліїв); б) руховий шлях іннервації: гілки поворотного горлового нерва блукаючого нерва іннервують довільну мускулатуру верхньої 1/3 органу; в) шлях парасимпатичної іннервації: I нейрон - клітини дорзального ядра блукаючого нерва (Х пара), прегангліонарних провідники проходять в складі стовбура нерва, потім переходять до складу його стравохідних гілок; II нейрон - клітини інтрамуральних вузлів стравоходу, постгангліонари яких іннервують залози слизової оболонки протягом всього органу (посилення секреції) і гладку мускулатуру середнього і нижнього відділів (посилення скорочень); г) шлях симпатичноїі інервації: I нейрон - клітини латеральних проміжних ядер спинного мозку; прегангліонарних провідники по білим з'єднувальним гілкам входять в симпатичний стовбур і по міжвузлових гілкам поширюються в його грудний відділ; II нейрон - клітини грудних вузлів симпатичного стовбура, постгангліонари яких іннервують залози слизової оболонки стравоходу (пригнічення секреції), судини і мимовільну мускулатуру середніх і нижніх відділів органу (ослаблення скорочення).

Симпатичні волокна, що складають третій корінець ganglion oticum, представлені постгангліонарними волокнами від верхнього шийного вузла симпатичного ствола, що відійшли від симпатичного сплетення середньої артерії твердої мозкової оболони.

Від додаткового ядра окорухового нерва (nucleus accessorius nervi oculomotorii) – парасимпатичного ядра Якубовича – відходить гілка до війкового вузла (ramus ad ganglion ciliare), вона ще називається парасимпатичним корінцем війкового вузла (radix parasympathica ganglii ciliaris) – це передвузлові парасимпатичні волокна.

Від (n. salivatorius inferior)відходять вегетативні волокна язикоглоткового нева які утворюють n. tympanicus який заходе в багабанну порожнину через барабанний каналець, там утворює сплетення , після виходу називається "малий кам'янистий нерв" (N. petrosus minor) який закінчується в ganglion oticum.

Великий кам’янистий нерв, парасимпатичний корінець крило–піднебінного вузла (n. petrosus major; radix parasympathica ganglii pterygopalatini), що утворений передвузловими парасимпатичними волокнами, які йдуть від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior).

Від ganglion cervicale superior відходить внутрішній сонний нерв (n. caroticus internus) який направляється до однойменної артерії вздовж неї утворює сплетення яке входить в порожнину черепа через сонний канал. Після виходу із сонного каналу від (plexus caroticus internus) відходить симпатичний корінець крило–піднебінного вузла (radix sympathica ganglii pterygopalatini) – глибокий кам’янистий нерв (n. petrosus profundus), який з’єднується з (n. petrosus major), утворюючи нерв крилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei).

Симпатичний корінець g. oticum отримує від симпатичного сплетення середньої оболонкової артерії

Передній блукаючий стовбур (truncus vagalis anterior) переходить з передньої поверхні стравоходу на передню стінку шлунка, розташовуючись вздовж його малої кривизни. Від переднього блукаючого стовбура до шлунку відходять передні шлункові гілки (rr.gastricianteriores) і печінкові гілки (rr. hepatici), які між листками малого чепця (omentum minus) ідуть до печінки.

Симпатичний корінець (radix sympathica) ganglion pterygopalatinum утворений завузловими симпатичними волокнами, які у вигляді глибокого кам’янистого нерва (n. petrosus profundus), що є гілкою внутрішнього сонного сплетення, досягають вузла, йдучи до нього у складі нерва крилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei) або нерва Відія (n. Vidianus).

Великий кам'янистий нерв, n. petrosus major бере початок в ділянці колінця, виходить через hiatus canalis n. petrosi majoris; потім прямує по sulcus n. petrosi majoris, проходить в canalis pterygoideus із симпатичним нервом n. petrosus profundus, утворює з ним спільний n. canalis pterygoidei, і досягає ganglion pterygopalatinum.

Барабанна струна (chorda tympani) відгалужується від лицевого нерва (nervus facialis) перед його виходом із шило–соскоподібного отвору (foramen stylomastoideum) через каналець барабанної струни (canaliculus chordae tympani) і входить у барабанну порожнину (cavitas tympani). З останньої цей нерв виходить через кам’янисто–барабанну щілину (fissura petrotympanica) і приєднується до язикового нерва – n.lingualis.

Симпатичні волокна, що виникають з нижнього брижових і аортального сплетень, досягають прямої кишки в основному двома шляхами: 1. У складі верхнього ректального сплетення, розташованого навколо однойменної артерії; 2. У складі правого і лівого nn.hypogastrici, що беруть участь в утворенні підчеревних (тазових) сплетінь. Які утворенні і за рахунок парасимпатичних волокон, що виникають з 2-4 крижових нервів nn.pelvici. Підчеревне сплетення дають гілки до прямої кишки переважно за ходом середніх ректальних артерій. У зазначених спинномозкових нервах містяться, крім парасимпатичних, і чутливі волокна; вони досягають прямої кишки, минаючи підчеревне сплетення, і передають імпульси, що виникають при наповненні прямої кишки. Промежинний відділ прямої кишки іннервується соромітним нервом, що містить і рухові і чутливі волокна.

Променевий нерв (n.radialis) проходить у каналі променевого нерва та іннервує усі м’язи задньої групи плеча і шкіру над ними. Променевий нерв віддає такі гілки: м’язові гілки,які іннервують усі задні м’язи плеча; задній шкірний нерв плеча;нижній бічний шкірний нерв плеча; задній шкірний нерв передпліччя; глибоку гілку,що розгалужується на м’язові гілки,які іннервують усі задні м’язи передпліччя, та короткий променевий м’яз-розгинач зап’ястка

При ураженні променевого нерва порушується чутливість великого та частково вказівного та середнього пальців з тильної сторони.

Пахвовий нерв (n. axillaris, C5-C7) змішаний; іннервує дельтоподібний м'яз (m.deltoideus), який при скороченні відводить плече до горизонтального рівня і відводить його назад або вперед, а також малий круглий м'яз (m. teres minor), що обертає плече назовні. Чутлива його гілка - верхній зовнішній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis superior) - іннервує шкіру над дельтоподібним м'язом, а також шкіру зовнішньої і частково задньої поверхні верхньої частини плеча. При ураженні пахвового нерва рука висить, як батіг, відведення плеча убік, вперед або назад виявляється неможливим.

При ураженні серединного нерва, виникають порушення чутливості в зоні іннервації, рухові порушення: порушення пронації, долонне згинання кисті та перших трьох пальців і розгинання дистальних фаланг другого та третього пальців. При цьому втрачається можливість згинати 1,2 та частково 3 пальці при стисканні пальців в кулак. В наслідок атрофії тенора 1 і 2 пальці встановлюються в одній площині і кисть набуває вигляду "мавпячої лапи"

При ушкодженні серединного нерва пронація кисті і згинання перших трьох пальців неможлива. Відмічається гіпестезія або анестезія I–III пальців і латеральної поверхні IV пальця, латеральної поверхні долоні. Кисть набуває вигляду «мавпячої лапи» через те, що великий палець не згинається і, відповідно, не може бути протиставлений. При невропатії серединного нерва: не згинаються частково І, II пальці в кулак (рука акушера); неможливе згинання кінцевих фаланг І, ІІ пальців при щільно лежачій на столі долоні ("подряпини"); неможливо утримати аркуш паперу між І й II пальцями (палець І випрямлений), атрофія м'язів підвищення І пальця.

Найчастіше неврит ліктьового нерва розвивається внаслідок компресії нерва в області ліктьового суглоба, що виникає у осіб, які в процесі роботи спираються ліктями на верстат, стіл, на підлокітники крісла при тривалому сидінні. Клінічна картина: кисть звисає, відсутня супінація передпліччя, порушується функція міжкісткових м'язів кисті, у зв'язку з чим пальці кігтеподібно зігнуті, хворий не може брати й утримувати предмети. Наступає швидка атрофія міжкісткових м'язів пальців і м'язів долоні з боку мізинця; визначається перерозгибання основних фаланг пальців, згинання середніх і нігтьових фаланг; неможливе відведення і притиснення пальців.

N. musculocutaneus бере свій початок від сегментів С5-С7. Далі рухається в складі верхнього стовбура плечового сплетення разом з пахвовим нервом (n. axillaris). Потім нерв проходить у складі зовнішнього пучка плечового сплетення разом з волокнами серединного нерва. На рівні пахвової западини м'язово-шкірний нерв інервує клювовидно-плечовий м'яз (m. coracobrachialis). У нижній частині плеча нерв має назву зовнішній шкірний нерв передпліччя. М'язова інервація: m.biceps brachii, m.coracobrachialis. Чутлива іннервація n.cutaneus antebrachii lateralis r.anterior et r.posterior.

Плечо-м'язовий канал (сanalis humeromuscularis) – щілина в задній області плеча, обмежена спереду – спіральною борозною плечової кістки, ззаду - головками триголового м'яза плеча; містить променевий нерв, глибоку артерію плеча з супутніми венами. Вхідний отвір каналу утворюється між внутрішніми краями медіальної і латеральної головок триголового м'яза плеча; Вихідний отвір каналу розташовується в латеральній міжм'язововій перегородці плеча, між плечовим м'язом і початковим відділом плечо-радіального м'яза. Стінки каналу утворені: борозною променевого нерва на діафізі плечової кістки; латеральною та медіальною головкою триголового м'яза плеча.

Метод виявлення парезу м'язів, що іннервуються серединним нервом, заснований на тому, що при спробі хворого взяти аркуш паперу I і II пальцями спостерігається мимовільне приведення I пальця.

Ліктьовий нерв (n. ulnaris) складається з чутливих і рухових волокон і забезпечує чутливість в області кисті (присередня тильна і долонна поверхні кисті, в т.ч тильна і долонна поверхня V пальця і IV пальця), здійснює іннервацію м'язів кисті - м'язів гіпотенара (короткого долонного м'яза, м'яза, що відводить мізинець, короткого згинача мізинця та м'яза, протиставляє мізинець)

Пахвовий нерв (n. axillaris, C5-C7) змішаний; іннервує дельтоподібний м'яз (m.deltoideus), який при скороченні відводить плече до горизонтального рівня і відводить його назад або вперед, а також малий круглий м'яз (m. teres minor), що обертає плече назовні. Чутлива його гілка - верхній зовнішній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis superior) - іннервує шкіру над дельтоподібним м'язом, а також шкіру зовнішньої і частково задньої поверхні верхньої частини плеча. При ураженні пахвового нерва рука висить, як батіг, відведення плеча убік, вперед або назад виявляється неможливим.

Когтиста (пазуриста) лапа - при ураженні ліктьового нерва порушується згинання в п'ястно-фалангових суглобах і розвивається атрофія м'язів підвищень великого пальця і мізинця. Надалі деформація кисті може посилитися за рахунок м'язових контрактур. При цьому спостерігається випадання чутливості в зоні іннервації ліктьового нерва. Симптомами недуги є слабкість під час стиснення руки в кулак і утримування предметів пензлем, розлад чутливості шкірних покривів безіменного пальця і мізинця, атрофія маленьких м'язів кисті.

Круглий м'яз-привертач (m. pronator teres) — міцний короткий м'яз. Починається двома частинами: від присереднього надвиростка плечової кістки (плечова головка) та від горбистості ліктьової кістки (ліктьова головка), прямує донизу і вбік, прикріплюється до бічної поверхні променевої кістки в її середній третині. Функція: Привертає і згинає передпліччя. Іннервація: серединний нерв (CVI-CVII).

Поперечний нерв (n. transverses colli) (від С3—C4) йде наперед і у переднього краю грудинно-ключично-соскоподібного м'яза ділиться на верхні й нижні гілки, іннервує шкіру переднього трикутника шиї.

Шийне сплетення (plexus cervicalis) – парна частина периферичної нервової системи, яка формується передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів (CI-CIV)

N. phrenicus — діафрагмовий нерв (СIII — CIV), спускається по m. scalenus anterior вниз в грудну порожнину, куда проходить між підключичною артерією і веною. Далі правий n. phrenicus спускається практично вертикально спереду корня пpaвої легені і йде по боковій поверхні перикарда до діафрагми.

N. phrenicus — діафрагмальний нерв (СIII — CIV), спускається по m. scalenus anterior вниз в грудну порожнину, куда проходить між підключичною артерією і веною. Далі правий n. phrenicus спускається практично вертикально спереду корня npaвої легені і йде по боковій поверхні перикарда, до діафрагми.

Спиномозкових нервів в кожному відділі стільки, скільки й сегментів:8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 куприковий, відповідно вони парні, передні гілки яких утворюють сплетення.

N. phrenicus — діафрагмальний нерв (СIII — CIV), спускається по m. scalenus anterior вниз в грудну порожнину, куда проходить між підключичною артерією і веною. Далі правий n. phrenicus спускається практично вертикально спереду корня npaвої легені і йде по боковій поверхні перикарда, до діафрагми

Великий вушний нерв (n. auricularis magnus) з корінців СIII-CIV огинає задній край грудино-ключично-сосковий м'язи, прямує вгору до вушної раковини, розділяючись на дві гілки: передню і задню. Передня гілка закінчується в шкірі області привушної залози і увігнутої поверхні вушної раковини, задня - у шкірі опуклої поверхні вушної раковини і в шкірі за вухом. Нерв має непостійні зв'язку з малим потиличним нервом і заднім вушним нервом.

Шийна петля (ansa cervicalis), яка утворюється при злитті верхнього (radix superior) та нижнього (radix inferior) корінців, що складаються з волокон С1–С3. Верхній корінець певний відрізок іде у складі під’язикового нерва, а потім відділяється від нього і з’єднується з нижнім корінцем. Від спільного з під’язиковим нервом відрізка верхнього корінця відходить щито-під’язикова гілка (r. thyrohyoideus), яка іннервує однойменний м’яз. Відгалуження шийної петлі іннервує групу м’язів, розміщених нижче під’язикової кістки, та m. geniohyoideus.

Малий потиличний нерв (n. occipitalis minor) складається з волокон С2 і С3. Піднімається вгору майже прямовисно і поділяється на дві гілки, які розгалужуються у шкірі позаду і над вушною раковиною, між ділянками іннервації великого потиличного (від задньої гілки ІІ шийного нерва) і великого вушного (від шийного сплетення) нервів.

Великий вушний нерв (n. auricularis magnus) з корінців СIII-CIV прямує вгору, косо перетинає m. sternocleidomastoideus і поділяється на дві гілки: задню, та передню. Задня гілка піднімається прямовисно вгору і іннервує шкіру вушної часточки, задню і зовнішню ділянки шкіри вушної раковини,а також, за допомогою гілок, які пронизують хрящ, - шкіру зовнішнього слухового ходу. Передня гілка піднімається вгору по косій лінії і іннервує шкіру ділянки привушної залози та вгнуту поверхню вушної раковини.

Біля передньобічної борозни (sulcus anterolateralis) спинного мозку проходять передні корінці спинномозкових нервів. Із задньобічної борозни (sulcus posterolateralis) виходять задні корінці спиномозкових нервів.

N. phrenicus — діафрагмовий нерв (СIII — CIV), спускається по m. scalenus anterior вниз в грудну порожнину, куда проходить між підключичною артерією і веною. Далі правий n. phrenicus спускається практично вертикально спереду корня npaвої легені і йде по боковій поверхні перикарда, до діафрагми (дихального м’яза).

Правило Шипо - у дорослої людини в шийному і верхньогрудному відділах сегменти спинного мозку розташовані на один хребець вище відповідного їм за рахунком хребця, в середньогрудному - вище на два хребці, в нижньогрудному (Th10, Th 11, Th12) вище на три хребці.

Шийне сплетення (plexus cervicalis) – парна частина периферичної нервової системи, яка формується передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів (C1-C4) з’єднаних дугоподібними петлями. Розташовується збоку від поперечних відростків шийних хребців між предпозвоночной і хребетними м’язами.

«Френікус-симптом» - це болючість при натискуванні між ніжками грудинно-ключично-соскоподібного м'яза в надключичній ділянці (fossa supraclavicularis minor) в проекції діафрагмального нерва на шиї. Виникає внаслідок подразнення гілок цього нерва при деяких гострих захворюваннях та пошкодженнях органів черевної, а також грудної порожнин.

Шийна петля (ansa cervicalis) іннервує підпід'язикові м'язи шиї. Вона утворена двома корінцями: переднім (radix anterior) та заднім (radix posterior), які йдуть від І-го - ІІІ-го шийних нервів.

Від ansa cervicalis відходять гілки, що іннервують м’язи: груднинно-під’язиковий, груднинно- щитоподібний, лопатково-щитоподібний та щито-під’язиковий

Великий потиличний нерв, (n. occipitalis major) (C2) є задньою гілкою ІІ-го шийного нерва. Проходить між атлантом та осьовим хребцем, пронизує трапецієподібний м'яз і іннервує напівостьовий м'яз голови та шкіру потиличної ділянки.

N. phrenicus — (СIII — CIV), спускається по m. scalenus anterior донизу в грудну порожнину, де проходить між підключичною артерією і веною. Далі правий n. phrenicus опускається майже вертикально спереду кореня npaвої легені і йде по боковій поверхні перикарда і до діафрагми .

Підпотиличний нерв(n. suboccipitalis) є задньою гілкою першого шийного нерва. Вона проходить назад, ідучи у борозні хребтової артерії атланта під хребтовою артерією та іннервує mm. recti capitis major et minor, mm. obliqui capitis superior et inferior, m. longissimus capitis. До шкіри потилиці нерв не дає. Його чутлива гілка іннервує тільки суглоби art. atlantooccipitalis et art. atlantoaxialis.

Правило Шипо - у дорослої людини в шийному і верхньогрудному відділах сегменти спинного мозку розташовані на один хребець вище відповідного їм за рахунком хребця, в середньогрудному - вище на два хребці, в нижньогрудному (Th10, Th 11, Th12) вище на три хребці. Тому стосовно цього правила восьмий грудний нерв виходить з спинномозкового каналу на рівні п’ятого грудного хребця( під ним)

Чутливі нерви залоза отримує від II до V nn. intercostales. У іннервації шкіри, що покриває молочну залозу, беруть участь також гілки nn. pectorales medialis et lateralis з плечового сплетення і nn. supraclavicularis з шийного сплетення. Разом із судинами в залозу проникають і симпатичні нерви.

Th12-L1- виходить з під m.psoas major і йде паралельно до XII міжребрового нерва вниз до поперечного м'яза живота, пронизує його над crista iliaca і йде між ним і внутрішнім косим м'язом і даючи йому та широким м'язам живота рухові гілочки. Від нерва відходять шкірні гілки: бічна шкірна гілка (r. cutaneus lateralis) до шкіри над m. gluteus medius et m. tensor fasciae latae; R. cutaneus anterior пронизує апоневроз зовнішнього косого м'яза живота над поверхневим пахвинним кільцем і іннервує n. iliohypogastricus.

Клубово-пахвинний нерв (n. ilioinguinalis) з L1- виходить з під m.psoas major нижче n. iliohypogastricus і йде паралельно до нього нерва, іннервує бічні м'язи живота і заходить у пахвинний канал, виходить через поверхневе пахвинне кільце до шкіри внутрішньої частини стегна. У цій ділянці в жінок відгалужується: передні губні нерви до шкіри великих соромітних губ та лобка; у чоловіків передні калиткові нерви до шкіри кореня статевого члена та передніх відділів калитки.

N. obturatorius (затульний нерв) змішаний складається з волокон LIII и LIV корінців. Рухові волокна іннервують в групу привідних м'язів стегна (mm. adductores) и m. obturator externus. Чутливі волокна (г. cutaneus n. obturatorii) іннервують нижню половину медіальної поверхні стегна. При ураженні n. obturatorii приведення нижньої кінцівки затрудняється, неможливе накладання одної нижньої кінцівки на другу (mm. adductores); затруднений також поворот нижньої кінцівки на зовні (m. obturator externus).

Стегновий нерв (n. femoralis), з L2–L4, виходить з-під бічного краю m. psoas major. Він є найтовщим з нервів поперекового сплетення, лежить у тазі між m. psoas major et m. iliacus, виходить з порожнини таза через м’язову затоку. На передній поверхні стегна n.femoralis йде вниз у межах стегнового трикутника збоку від стегнових судин і заходить у привідний канал під назвою підшкірний нерв. М’язові гілки стегнового нерва іннервують m. pectineus та передні м’язи стегна – m. sartorius etm. quadriceps femoris Передні шкірні гілки стегнового нерва пронизують широку фасцію стегна та іннервують шкіру його передньої поверхні.