NERVI CRANIALES

Підочноямковий нерв є гілкою верхньощелепного нерва(n.maxillaris) . Підочноямковий нерв проходить в очну ямку через нижню очноямкову щілину,лягає в однойменній борозні і каналі, виходить через підочноямковий отвір(forameninfraorbitalis) на лицеву поверхню верхньої щелепи.

Присінково-завитковий нерв виходить з камянистоъ частини скроневої кістки через внутрішній слуховий отвір і вступає в мозкову речовину моста у мосто-мозочковому куті.

N.fascialis лицевий нерв,7 пара черепних нервів. Він віходить з речовини мозку у мосто-мозочковому куті і разом з присінкові-завитковим нервом заходить крізь внутрішній слуховий отвір у внутрішній слуховий хід. Далі лицевий нерв іде у лицевому каналі скроневої кістки ,утворює колінце (geniculum) і виходить через шило-соскоподібний (foramen stylo-mastoideus) отвір на зовнішню основу черепа.

Кришталик укладений в капсулу, яка по краях його переходить в фіксуючу зв'язку кришталика (циннова зв'язка). Остання в свою чергу сполучена з волокнами війкового (циліарного) м'яза. При скороченні циліарного м'яза напруження циннових зв'язок зменшується, а кришталик внаслідок своєї еластичності стає більш опуклим. Іннервація війкового м'яза здійснюється симпатичними і парасимпатичними нервами окорухового нерва.

Нижньощелепна крайова гілка, r. marginalis mandibularis, іннервує мімічні м’язи, розташовані під ротовою щілиною.

N.mandibularis (одна з гілок 5 пари черепних нервів),її гілки : n.lingualis , n.alveolaris inferior , n.buccalis , n.auricotemporalis , rr.musculorum. N.palatinus major належть до гілок крило-піднебінного вузла.

VI пара черепних нервів – відвідний нерв (n. abducens) є руховим нервом. Він має одне рухове ядро відвідного нерва (nucleus n. abducentis), яке розташоване в мосту і залягає в ділянці середніх відділів eminentia medialis ромбоподібної ямки під лицевим горбком. Нерв виходить з речовини мозку між заднім краєм мосту і пірамідою довгастого мозку (у цибулино-мостовій борозні).

Додатковий нерв (nervus accessorius) іннервує m. sternocleidomastoideusetm.trapezius, при ураженнні цього нерва розвивається параліч цих м’язів.

III пара черепних нервів (n. oculomotorius) є еферентним (руховим) нервом. Має такі ядра: ядро окорухового нерва (n. nervioculomotorii) та додаткове ядро окорухового нерва (n.accessoriesnervioculomotorii).

Другий відрізок лицевого нерва нижче шило-соскоподібного отвору віддає тільки рухові гілки ,які утворюють plexus intraparotideus ,та два рухових нерви- задній вушний нерв і двочеревцеву гілку. Від plexus intraparotideus радіально відходять : 1) rr.temporales – іннервують mm. Auriculares anterior et superior; venter frontalis m.epicranii, m.corrugator supercilii, m.orbicularis oculi. 2) rr.zygomatici – іннервують m.orbicularis oculi , m.zygomaticus major. 3) rr.buccales – іннервують m.zygomaticus major , m.risorius , m.buccinator , m.depressor anguli oris , m.depressor labii inferioris , m. levator labii superioris alaque nasi. 4)r.marginalis mandibularis – іннервують m.depressor labii inferioris, m. mentalis. 5) r.colli – іннервують platysma.

Рухове ядро nucleusambiguusє спільним для IX, X, XI пар черепних нервів.

IX пара черепних нервів виходитьз речовини довгастого мозку 4-5 корінцями,які виходять по вертикальній лінії,розміщуючись один під одним ,із заоливної борозни позаду оливи(вище місце виходу блукаючого нерва). X пара черепних нервів виходить з речовини довгастого мозку в заоливній борозні 10-18 корінцями.

N.nasociliaris вілноситься до очного нерва(n. ophthalmicus) ,який входить ло складу 5 пари черепних нервів(n.trigeminus). Він іде між зоровим нервом і m.rectus superior уздовж присередньої стінки очної ямки і віддає такі гілки : сполучну гілку з війковим вузлом,передній решітчастий нерв,заднй решітчастий нерв,під блоковий нерв,довгі війкові нерви(nn.ciliares longi). Останні йдуть до очного яблука .

Вушний вузол (ganglion oticum) розміщений овальним отвором присередньо від n.mandibularis, належить до парасимпатичної частини автономного відділу периферійної нервової системи і відіграє важливу роль у секреторній іннервації привушної залози.

IXпара черепних нервів – язико-глотковий нерв має 3 ядра: -чутливе ядро одинокого шляху (nucleus tractus solitarii); -рухове подвійне ядро (nucleusambiguous); -парасимпатичне нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius inferior).

IX пара черепних нервів – язико-глотковий нерв (n. glossopharyngeus) – є змішаним нервом. Його корінці виходять із задньобічної борозни (sulcus posterolateralis), що відділяє продовження бічних канатиків спинного мозку,що піднімаються по бічній поверхні збоку від заднього канатика довгастого мозку.

Крило-піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum) належить до парасимпатичної частини автономного відділу периферійної нервової системи і відіграє важливу роль у секреторній іннервації сльозової залози, слизових оболонок носа, піднебіння та частково глотки. Крило-піднебінний вузол має три корінці: чутливий; симпатичний; парасимпатичний. Симпатичний корінець (radix sympathica) утворений завузловими симпатичними волокнами, які у вигляді глибокого кам’янистого нерва (n. petrosus profundus), що є гілкою внутрішнього сонного сплетення, досягають вузла, йдучи до нього у складі нерва крилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei) або нерва Відія (n. Vidianus).

У товщі привушної залози лицевий нерв розгалужується на гілки, які утворюють внутрішньопривушне сплетення (plexus intraparotideus). Гілки, що відходять від цього сплетення, розходяться з-під вушної раковини вперед у радіальному напрямку, утворюючи так звану “велику гусячу лапку”, та іннервують мімічні м’язи. Від лицевої артерії відає гілки, одна з яких - стремінцевий нерв, що іннервує стремінцевий м’яз.

До язикоглоткового нерва належать такі гілки: 1) 2-3 глоткові гілки (rr. pharyngei); 2) мигдаликові гілки (rr. tonsillares); 3) язикові гілки (rr.linguales); 4) барабанний нерв (n.tympanicus)

Stapedius бере початок від низхідної частини лицевого нерва і іннервує стремінцевий м'яз

Лицевий нерв(n. facialis ) іннервує всі мімічні м'язи обличчя. Від привушного сплетення відходять наступні гілки лицевого нерва : скроневі гілки(rr. temporales) вони інервують круговий м'яз ока що зморщює брову; скроневі гілки( rr. zygomatici) що підходят до виличних м'язів і до кругового м'яза ока; щічні гілки( rr. buccales) які інервують великий виличний м'яз,м'яз сміху, щічний, м'яз який піднімає і опускаяє верхню і нижню губу, м'яз піднімач і опускач кута рота та круговий м'яз рота; крайня гілка нижньої щелепи( r. marginalis mandibulae) яка інервує м'язи що опускають кут рота і нижню губу та підборідні м'язи.

Трійчастий нерв виходить із стовбура мозку спереду від середньої ніжки мозочка двома корінцями: 1) товстим чутливим корінцем (radix sensoria); 2) тонким руховим корінцем (radix motoria).

N. abducens – шоста пара черепних нервів, є руховим нервом. Має одне рухове ядро відвідного нерва (n.abducentis). Виходить з мозку між мостом і довгастим мозком.

Чутливими черепними нервами є I, II, VIII пари.

Зоровий нерв, nervus opticus, за функцією чутливий, проводить специфічну чутливість від сітківки ока. Являє собою сукупність аксонів гангліозних клітин, які пронизують склеру, жирове тіло очної ямки, проходить крізь зоровий канал і потрапляє до порожнини черепа.

За топографією виділяють 4 відділи блукаючого нерва: головний, шийний, грудний та черевний. Головний відділ блукаючого нерва є найкоротшим і має тільки дві гілки: оболонну і вушну. Шийний відділ блукаючого нерва віддає: глоткові гілки, верхній гортанний нерв, верхні та нижні шийні серцеві гілки. Грудний відділ блукаючого нерва віддає: поворотний гортанний нерв, грудні серцеві гілки, бронхові гілки. Черевний відділ блукаючого нерва представлений переднім та заднім блукаючими стовбурами, які містять тільки чутливі та парасимпатичні волокна.

Nervus trochlearis –блоковий нерв ,4 пара черепних нервів. Він є суто руховим нервом і тому бере початок від рухового ядра блокового нерва (nucleus nervi trochlearis ).

N.Laryngeus recurrens – поворотний гортанний нерв є вілією грудного відділу блукаючого нерва містить чутливі ,рухові і парасимпатичні волокна. Відгалужується від блукаючого нерва з правого боку на рівні перетинання нерва з a.subclavia,а з лівого – на рівні перетинання нерва з arcus aortae ,латеральніше артеріальної зв’язки.Від нього відгалужуються: 1) трахейні гілки(rr.tracheales) ;2) стравохідні гілки(rr.oesophagei) ;3) нижній гортанний нерв (n.laryngeus inferior)

4 пара черепних нервів-блоковий нерв(N. trochlearis ) ,найтонший нерв,є суто руховим нервом. Він бере початок від рухового ядра – ядра блокового нерва (nucleus nervi trochlearis) і єдиний з усіх нерів виходить на дорсальній поверхні стовбура мозку позаду lamina tecti,з’являючись з боків від вуздечки верхнього мозкового паруса(Frenulum veli medullaris superius).

Барабанна струна (chorda tympani) відходить від лицевого нерва перед виходом останнього з лицевого каналу під гострим кутом вгору і через canaliculus chordae tympani потрапляє в барабанну порожнину. Барабанна струна, яка прикрита слизовою оболонкою, проходить між ручкою молоточка та довгою ніжкою коваделка і через fissura petrotympanica залишає скроневу кістку. По виходу зі щілини барабанна струна спускається вниз і під гострим кутом з’єднується з n. lingualis.

До чутливих гілок n. mandibularis належать: вушно-скроневий нерв, щічний нерв та язиковий нерв. Щічний нерв (n. buccalis), вийшовши з-під переднього краю m. masseter, іде вперед до зовнішньої поверхні щічного м’яза, пронизує його і розгалужується у слизовій оболонці щоки. Щічний нерв іннервує шкіру та слизову оболонку щоки і кута рота, а також щічну поверхню ясен на рівні першого великого кутнього зуба.

N. accessorius.- додатковий нерв, 11 пара черепних нервів,є руховим нервом. Після виходу з яремного отвору (foramen jugularis) поділяється на 2 гілки – r. Internus et r. Externus. Остання на рівні кута нижньої щелепи розгалужується на м’язові гілки (rr.muscularis) ,які іннервують m.sternocleidomastoideus et m.trapezius.

Чутливою (смаковою) частиною лицевого нерва є проміжний нерв (n. Intermedius), гілками якого є барабанна струна та великий камянистий нерв.

В ділянці передньої черепної ямки тверду оболону мозку іннервують: симпатичні гілки нервів, супроводжуючі їх кровоносні судини; гілки носо-війкового нерва; гілки решітчастого нерва або передні решітчасті нерви, описані Фроманом.

N.lingualis Тому що під’язикова слинна залоза gl. sublingualis інервується rami sublinguales,що є гілкою n. lingualis.

8 пара черепних нервів – присінково-завитковий нерв N.vestibulocochlearis є чутливим нервом. До скоаду його входять два різнохарактерні нерви : 1) присінковий нерв (n.vestibularis),якомі зв’язок з ядрами мозочка надає особливі функції підтримання рівноваги тіла; 2)завитковий нерв (n.cochlearis) фізіологічно пов’язаний з функцією слухі.

У довгастому мозку розташовані серцево-судинни та дихальний центри. Головними у цьому плані є інспіраторні нейрони передньолатеральної частини ядра одинокого шляху , від цих нейронів починається tractussolitariospinalis.Важливими структурами дихального центру є також подвійне ядро і позаподвійне ядро. Дихальний центр продовжується з довгастого мозку в міст і середній мозок.

Після виходу з черепа під’язиковий нерв (n. hypoglossus) спускається вниз між внутрішньою соннною артерією та внутрішньою яремною веною, потім вигинається вперед і проходить під черевцем двочеревцевого м’яза в ділянку піднижньощелепного трикутника, утворюючи верхню сторону трикутника Пирогова

Жувальні м’язи, mm. mastocatorii, парні, рухають нижню щелепу у скронево-нижньощелепному суглобі. Інервуються жувальні м’язи нижньощелепним нервом ( гілка трійчастого нерва).

Nervus oculomotorius III пара черепних нервів є руховим нервом. Потрапляє через fissura orbitalis superior в очну ямку, де поділяється на дві гілки: 1) верхню гілку (r.superior) 2) нижню гілку (r.inferior) Верхня гілка іннервує m.levator palpebrae superioris, m. rectus superior. Верхня гілка іннервує m.rectus inferior, m.rectus medialis, m.obliquus inferior. Також від нижньої гілки до парасимпатичного війкового вузла (g.ciliare) прямує парасимпатичний корінець війкового вузла (radix parasympathica ganglion ciliare), який несе парасимпатичні перед вузлові волокна. У розташованому в очній ямці війковому вузлі ці волокна переключаються на завузлові волокна, які у складі коротких війкових нервів досягають очного яблука, де іннервують m.ciliare et m.sphincter papillae.

VI пара черепних нервів – відвідний нерв (n. abducens) є руховим нервом. Він має одне рухове ядро відвідного нерва. Він іннервує прямий м’яз очного яблука. При ураженні VI пари виникає парез або параліч бічного прямого м’яза, який проявляється обмеженням або неможливістю руху очного яблука назовні.

V-VIII. V. Найтовстіший з усіх черепних нервів, за функцією є мішаним нервом.Чутливі ядра трійчастого нерва розміщені в середньому мозку, у покриві мосту у довгастому та спинному мозку. VI. Є руховим нервом. Він має одне ядро відвідного нерва, яке розміщене у покриві мосту. Із порожнини черепа відвідний нерв виходить крізь верхню очноямкову щілину і в очній ямці іннервує бічний прямий мяз очного яблука. VII. Мішаний нерв, розвивається у звязку зIIзябровою дугою. Має ядра: nucleus n. facialis, nucleus tractus solitaries, nucleus salivatorius superior, nucleus lacrimalis. VIII. Є чутливим нервом, має присінкові і завиткові ядра, що розміщені у покриві мосту.

Великий піднебінний нерв (n. palatinus major) виходить із великого піднебінного каналу через великий піднебінний отвір у ротову порожнину і іннервує слизову оболонку піднебіння.

Nucleus ambiguus- рухове подвійне ядро язиково-глоткового нерва (9пара черепних нервів). Рухові волокна цього нерва формують гілку шило-глоткового м’яза(r. Musculi stylopharyngei) ,яка іннервує однойменний м’яз.

N. Ethmoidalis anterior. Це нерв, який іннервує сенсорні гілки до носової порожнини. N. maxillaris. Є одним з трьох гілок або відділів трійчастого нерва, п'ятий (5) черепних нервів.

Подвійне ядро, nucleus ambiguus, розміщене у довгастому мозку і є спільним для ІХ, Х та ХІ пар черепних нервів.

Додатковий нерв поділяється на дві гілки – внутрішню та зовнішню. Внутрішня гілка (r. internus) тонша, містить волокна черепних корінців і приєднується до блукаючого нерва. Зовнішня гілка (r. externus) складається з волокон спинномозкових корінців, спускається між внутрішньою сонною артерією і внутрішньою яремною веною. На рівні кута нижньої щелепи вона відхиляється дещо назад і розгалужується на м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують m. sternocleidomastoideus et m. trapezius.

Нижньощелепний нерв є найбільшою гілкою трійчастого нерва. Він виходить з порожнини черепа у підскроневу ямку через овальний отвір.

12 пара черепних нервів - під'язиковий нерв(n.hypoglossus) за складом волокон є руховим нервом,який іннервує похідні постбранхіальних міотомів.

VII, VIIIпари черепних нервів VII пара черепних нервів (лицевий нерв) іннервує мімічні мязи обличчя, а VIIIпара черепних нервів (присінкові-завитковий нерв) фізіологічно пов'язаний з функцією слуху.

До рухових нервів належать IV, VI, XI, XII пари черепних нервів.

Верхньощелепний нерв (n. maxillaris) – друга гілка трійчастого нерва, відходить від опуклого краю g. trigeminale і через круглий отвір виходить з порожнини черепа в крилопіднебінну ямку, де розгалужується на : підочноямковий нерв, виличний нерв, вузлові гілки до крилопіднебінного вузла.

Блукаючий нерв на шиї спускається вниз у складі судинно-нервового пучка шиї, розміщуючись між внутрішньої яремною веною і внутрішньою сонною артерією.

Язиковий нерв (n. lingualis) залягає між присереднім та бічним крилоподібними м’язами, де до нього приєднується барабанна струна (гілка VII пари черепних нервів). По ходу язиковий нерв віддає гілки: • гілки зіва (rr. isthmi faucium) – до слизової оболонки зіва; • язикові гілки (rr. linguales), які досягають передніх двох третин язика і складаються з волокон, що проводять загальну чутливість (волокна V пари черепних нервів) та смакову чутливість (волокна барабанної струни, яка є гілкою VII пари черепних нервів); • сполучні гілки з під’язиковим нервом (rr. communicantes cum nervo hypoglosso); • під’язиковий нерв (n. sublingualis).

Через яремний отвір ( foramen jugularе ) проходять n.glossopharyngeus , n.vagus , n.accessorius

При двобічному частковому ураженні блукаючого нерва (n.vagus) настає дисфонія або афонія ,тобто парез або параліч голосових зв’язок, голосового м’яза.

4 пара черепних нервів-блоковий нерв(N. trochlearis ) ,найтонший нерв,є суто руховим нервом. Він бере початок від рухового ядра – ядра блокового нерва (nucleus nervi trochlearis) і єдиний з усіх нерів виходить на дорсальній поверхні стовбура мозку позаду lamina tecti. Із порожнини черепа відвідний нерв виходить крізь верхню очноямкову щілину і в очній ямці іннервує m. Obliquus superior верхній косий м’яз очного яблука.

Продовженням барабанного нерва є малий камянистий нерв. Він виходить з барабанної порожнини через розтвір каналу малого камянистого нерва. Сльзова і привушна залози іннервуються nn. petrosi major et minor, які виходять выходят з однойменних ростворів скроневої кістки.

N. accessorius.- додатковий нерв, 11 пара черепних нервів,є руховим нервом. Після виходу з яремного отвору (foramen jugularis) поділяється на 2 гілки – r. Internus et r. Externus. Остання на рівні кута нижньої щелепи розгалужується на м’язові гілки (rr.muscularis) ,які іннервують m.sternocleidomastoideus et m.trapezius.

Кінцевою гілкою n.alveolaris inferior є підборідний нерв( N. mentalis) ,який виходить через foramen mentale mandibulae в ділянці підборіддя.

Трійчасто – лицева лінія (linea trigeminofacialis) - умовна лінія, що з'єднує місця виходу трійчастого і лицьового нервів з мозку. Вважається бічним краєм моста.

Барабанний нерв ( n. tympanicus) або нерв Якобсона іннервує слизову оболонку барабонної порожнини, слухової труби та комірки соскоподібного відростка.

VІII пара черепних нервів (n.vestibulocochlearis) є чутливим нервом. Виходить з мозку позаду моста попереду оливи.

Ganglionvestibulare – у ньому лежить тіло 1-го нейрона шляху статокінетичного аналізатора.

Язиковий нерв (n. lingualis), який входить до складу верхньощелепного нерва (n. maxillaris) V пари печерного нерва (n. trigeminus). Він залягає між присереднім та бічним крилоподібними м’язами, де до нього приєднується барабанна струна. Дугуватим згином він проходить над піднижньощелепною слинною залозою, діафрагмою рота і перехрещується з піднижньощелепною протокою, лягаючи на зовнішню поверхню шило-язикового м’яза. Далі нерв проходить вздовж краю язика під його слизовою оболонкою. По ходу віддає гілки: гілки зіва - до слизової оболонки зіва; язикові гілки, які досягають передніх двох третин язика і складають з волокон, що проводять загальну чутливість та смакову чутливість.

Ganglion spirale cochleae – у ньому лежить тіло 1-го слухового аналізатора.

Очний нерв лежить назовні від n.abducentі, пронизуючи бічну стінку sinus cavernosus, іде в очну ямку.

Двобічне часткове ураження блукаючого нерва викликає: втрату глоткового та піднебінного рефлексів; гугнявий відтінок голосу; попадання в дихальні шляхи рідкої їжі. Повне двобічне ураження вегетативних волокон блукаючих нервів несумісне з життям в результаті виключення функцій серця і дихання

9 пара черепних нервів- язиково-глотковий нерв (n. glossopharyngeus) є змішаним нервом,який іннервує похідні 3 зябрової дуги. Виходить з порожнини черепа через яремний отвір.

Великий кам’янистий нерв,або парасимпатичний корінець крило-піднебінного вузла починається від лицевого нерва в ділянці колінця, виходить з черепа через рваний отвір. Далі з’єднується з глибоким кам’янистим нервом, який є симпатичним корінцем крило-піднебінного вузла. В результаті формується нерв Відія, або нерв крилоподібного каналу, який проходить через крилоподібний канал і досягає крило-піднебінного вузла. Там парасимпатичні волокна переключаються на за вузлові, які у складі гілок вузла забезпечують секреторну іннервацію сльозової залози, залоз слизової оболонки ротової та носової порожнини.

Другий відрізок лицевого нерва нижче шило-соскоподібного отвору віддає тільки рухові гілки ,які утворюють plexus intraparotideus ,та два рухових нерви- задній вушний нерв і двочеревцеву гілку. Від plexus intraparotideus радіально відходять : 1) rr.temporales – іннервують mm. Auriculares anterior et superior; venter frontalis m.epicranii, m.corrugator supercilii, m.orbicularis oculi. 2) rr.zygomatici – іннервують m.orbicularis oculi , m.zygomaticus major. 3) rr.buccales – іннервують m.zygomaticus major , m.risorius , m.buccinator , m.depressor anguli oris , m.depressor labii inferioris , m. levator labii superioris alaque nasi. 4)r.marginalis mandibularis – іннервують m.depressor labii inferioris, m. mentalis. 5) r.colli – іннервують platysma.

Підочноямковий нерв,n. infraorbitalis, - найбільша гілка верхньощелепного нерва, є його безпосереднім продовженням. Проходить в очну ямку крізь очноямкову щілину, де лягає на нижню стінку очної ямки у підочноямкову борозну. Далі нерв проходить через підочноямковий канал та підочноямковий отвір і розгалужується в ділянці іклової ямки на кінцеві гілки, утворюючи так звану «малу гусячу лапку».

У tegmentum mesencephali містяться ядра 3 пари черепних нервів- окорухоого нерва (n.oculomotorius): 1)ядро окорухового нерва- рухове ядро ; 2) додаткове ядро окорухового нерва –вегетативне парасимпатичне ядро. Крім того,в цьому відділі середнього мозку визначається рухове ядро блокового нерва- 4 пара черепних нервів.

N. petrosus major починається від лицевого нерва, виходить через рваний отвір, з'єднується з n.petrosus profundus і потім досягає крило-піднебінного вузла.

Одинадацята пара черепних нервів(n. accessorius) після виходу з яремного отвору поділяється на дві гілки : - внутрішню ,яка приєднюється до блукаючого нерва; - зовнішню, яка розгалужується на м’язові гілки ,які іннервують m. sternocleidomastoideusetm.trapezius;

Ramus superior іннервує m.levator palpebrae superioris et m. rectus superior.

Вушно-скроневий нерв, n. auriculotemporalis, починається від нижньощелепного нерва двома корінцями, які охоплюють з боків середню оболонну артерію; піднімається вгору по внутрішній поверхні виросткового відростка нижньої щелепи та по капсулі скронево-нижньощелепного суглоба, розташовуючися під привушною залозою.

Вушний вузол (ganglion oticum) розміщений у підскроневій ямці присередньо від n.mandibularis під овальним отвором. Вушний вузол має три корінці: 1) парасимпатичний корінець (radix parasympathica) – утворений малим кам’янистим нервом (n. petrosus minor); 2) симпатичний корінець (radix sympathica); 3) чутливий корінець (radix sensoria) – утворений вузловими гілками піднижньощелепного нерва (rr. ganglionares n. mandibularis). Завузлові парасимпатичні волокна цього вузла забезпечують секреторну іннервацію привушної слинної залози.

Nucleus ambiguus –рухове подвійне ядро, яке розташовне в речовині довгастого мозку, є спільним для IX іXпар черепних нервів.

4 пара черепних нервів-блоковий нерв(N. trochlearis ) ,найтонший нерв,є суто руховим нервом. Він бере початок від рухового ядра – ядра блокового нерва (nucleus nervi trochlearis) і єдиний з усіх нерів виходить на дорсальній поверхні стовбура мозку позаду lamina tecti. Із порожнини черепа відвідний нерв виходить крізь верхню очноямкову щілину і в очній ямці іннервує m. Obliquus superior верхній косий м’яз очного яблука.

Виличний нерв (n. zygomaticus) відходить від n. maxillaris у крилопіднебінній ямці, йде разом з n. infraorbitalis через fissura orbitalis inferior в очну ямку, проникає у товщу виличної кістки через вилично-очноямковий отвір і ділиться на вилично-скроневу (r. zygomaticotemporale) та вилично-лицеву гілки (r. zygomaticofacialis).

У порожнині черепа зорові нерви сполучаються та утворюють зорове перехрестя (chiasma opticum). Перехрестя волокон зорового нерва в chiasma opticum є неповним. Волокна від зовнішньої частини сітківки не перехрещуються і входять до складу зорових шляхів того самого боку. Волокна від внутрішньої частини сітківки перехрещуються в chiasma opticum, переходять на протилежний бік і входять до складу зорового шляху протилежного боку.

Зона іннервації блукаючого нерва сягає від області голови до органів черевної порожнини включно.

N. mandibularis – найбільша гілка трійчастого нерва , віддає рухові нерви до однойменних жувальних м’язів : -жувальний нерв(n.massetericus), глибокі скроневі нерви(n.temporalis profundi),бічний крилоподібний нерв(n.pterygoideus lateralis),при середній крилоподібний нерв(n. pterygoideus medialis).

N.lingualis Тому що під’язикова слинна залоза gl. sublingualis інервується rami sublinguales,що є гілкою n. lingualis.

Війковий вузол(ganglionciliare)має 3 корінці:парасимпатичний, чутливий, симпатичний. Симпатичний корінець утворений симпатичними волокнами ,які відходять від верхнього шийного вузла. Симпатичні волокна цього корінця забезпечують іннервацію m.dilitatorpupillae.

Третьої гілки трійчастого нерва Нижньощелепний нерв (n. mandibularis) є однією з трьох гілок трійчастого нерва і є змішаним,тобто має ядро поверхневої (больової і тактильної) чутливості (nucleus tractus spinalis n.trigemini),ядро глибокої (пропріоцептивної) чутливості (nucleus sensorius principalis n.trigemini),рухливе ядро(nucleus masticatorius (motorius) n.trigemini). І саме його гілки забеспечують чутливість в області верхньої губи,підборіддя,нижньої щелепи,ясен та зубів так і рухливість жувальних м'язів.

Підочноямковий нерв (n. infraorbitalis) – це гілка верхньощелепного нерва. Саме нижні повікові гілки підочноямкового нерва іннервують шкіру нижньої повіки.

При переході у грудну порожнину правий блукаючи нерв проходить по передній поверхні правої підключичної артерії ,лівий- по передній поверхні дуг аорти.

Шийна петля (ansa cervicalis)утворюється злиттям верхнього та нижнього корінців під’язикового нерва

Підочноямковий нерв (n. infraorbitalis) є другою гілкою верхньощелепного нерва і його безпосереднім продовженням. Він проходить в очну ямку через нижню очноямкову щілину, розташовується в однойменній борозні і каналі, і виходить через підочноямковий отвір на лицеву поверхню верхньої щелепи.

Під’язиковий нерв виходить з мозку по довжнику sulcus antero lateralis між пірамідою і оливою довгастого мозку .

N. zigomaticus. Є філією верхньощелепного нерва (гілка трійчастого нерва) робить вхід в орбіту і допомагає забезпечити шкіру над виличною і скроневою кістками.

Задній вушний нерв (n. auricularis posterior) відходить від лицевого нерва біля шило-соскоподібного отвору, піднімається вгору по передній поверхні соскоподібного відростка скроневої кістки й кінцевими гілками r. occipitalis et r. auricularis іннервує venter occipitalis m. epicranii et m. auricularis posterior.

Великий камянистий нерв починається від лицевого нерва в ділянці колінця, виходить на передню поверхню камянистої частини скроневої кістки через розтвір каналу великого камянистого нерва, лягає в однойменну борозну і виходить з порожнини черепа через рваний отвір.

Кірковий центр нюхового аналізатора – гачок (uncus) - передній загнутий кінець приморськоконикової звивини і обмежований морськокониковою борозною та носовою борозною.

Язиковий нерв трійчастого нерва до його з'єднання з барабанною струною!

Верхній косий м’яз (m. obliquus superior) проходить між m. rectus superior i m. rectus medialis і біля fovea trochlearis переходить в сухожилок. Останній, перекинувшись через spina trochlearis, змінює напрям і йде під гострим кутом назад та латерально. Цей м’яз обертає передній полюс очного яблука вниз і латерально.

Кам'яниста ямочка (fossula petrosa) розташована на кістковому гребені між зовнішнім отвором сонного каналу і яремною ямкою в глубині ямочки знаходится отвір - хід в барабанний каналець (canaliculus tympanicus) в ньому проходять барабанний нерв (n. tympanicus) і нижня барабанна артерія.

Друга пара черепних нервів – зоровий нерв (n. opticus) за функцією належить до нервів спеціальної чутливості, а за походженням є похідним проміжного мозку.

У метаталамусі (зазгір’я) група специфічних ядер утворює медіальні та латеральні колінчасті тіла. Нейрони медіального тіла сприймають і опрацьовують звукову інформацію від слухових ядер довгастого ісереднього мозку. Тут локалізуюється підкірковий центр слуху.

Крилопіднебінний вузол, gamglion pterygopalatinum, розміром близько 5 мм, розміщений у крилопіднебінній ямці збоку від клино-піднебінного отвору.

IX пара черепних нервів – язико-глотковий нерв (n. glossopharyngeus) – є змішаним нервом. Чутливі та передвузлові парасимпатичні волокна язико-глоткового нерва формують: • 2–3 глоткові гілки (rr. pharyngei) • мигдаликові гілки (rr. tonsillares) • барабанний нерв (n. tympanicus). • та язикові гілки (rr. linguales) – кінцеві гілки, які іннервують задню третину слизової оболонки язика; чутливі волокна в їх складі забезпечують загальну і смакову чутливість цієї ділянки

Лицевий нерв (n. facialis) виходить з речовини мозку у мосто-мозочковому куті і разом з присінково-завитковим нервом, ідучи вперед і латерально, заходить крізь внутрішній слуховий отвір у внутрішній слуховий хід. Далі лицевий нерв іде у лицевому каналі скроневої кістки, утворює колінце (geniculum) і виходить через шило-соскоподібний отвір на зовнішню основу черепа. У лицевому нерві розрізняють два відділи: перший відрізок – на шляху в однойменному каналі; другий відрізок від шило-соскоподібного отвору до кінцевих розгалужень нерва. Перший відрізок лицевого нерва, що йде в однойменному каналі скроневої кістки, віддає великий кам’янистий нерв (секреторний нерв), стремінцевий нерв (руховий нерв) та барабанну струну (змішаний нерв). Другий відрізок лицевого нерва нижче шилососкоподібного отвору віддає тільки рухові гілки, які утворюють plexus intraparotideus, та два рухових нерви – задній вушний нерв і двочеревцеву гілку.

На нижній стінці завиткової протоки розміщений спіральний орган (Organum spirale). Він побудований з потрійного роду клітин : 1) внутрішніх та зовнішніх волоскових клітин; 2) внутрішніх та зовнішніх фалангових клітин; 3) підтримуючих клітин. Клітини спірального органа вкриті сітчастою перетинкою (membrana reticularis), яка сформована маленькими відростками фалангових клітин. У перфорації сітчастої перетинки заходять волоски волоскових клітин.Над спіральним органом розташована покривна мембрана. В її основі є отвори, які містять нерви,що йдуть від волоскових клітин до спірального вузла завитка.

Лицевий нерв заходить крізь внутрішній слуховий отвір у внутрішній слуховий хід. Далі іде у лицевому каналі скроневої кістки і виходить з черепа через шило-соскоподібний отвір.

Скроневі гілки (rr.temporales) іннервують mm.auriculares anterior et superior , venter frontalis m.epicranii, m.corrugator supercilii , m.orbicularis colli.

. Очний нерв віддає 3 гілки ,одна з яких носовійковий нерв, носовійковий нерв віддає 2-3 гілки довгих війкових нервів (nn.ciliareslongi). Саме довгі війкові клітини утворюють війковий вузол, який має 3 корінці : парасимпатичний, чутливий, симпатичний. Чутливий корінець є сполучною гілкою носовійковогонерва з війковим вузлом.

Від нижньої гілки n. oculomotorius до парасимпатичного війкового вузла (g. ciliare) прямує гілка до війкового вузла, або парасимпатичний чи окоруховий корінець війкового вузла (ramus ad ganglion ciliare seu radix parasympathica ganglion ciliare seu radix oculomotoria), який несе передвузлові парасимпатичні волокна.

Двобічне часткове ураження блукаючого нерва викликає: втрату глоткового та піднебінного рефлексів; гугнявий відтінок голосу; попадання в дихальні шляхи рідкої їжі.

V пара черепних нервів ,кожна з гілок цієї пари ,а саме n.ophtalmicus , n.maxillaris , n.mandibularis віддають гілки до різних частин обличчя. Чутливі волокна сприймають подразнення з шкіри обличчя.

Nervus ophtalmicus. Є першим з трьох головних гілок п'ятого черепно-мозкових нервів, трійчастого нерва. Він несе відповідальність за сенсорні іннервації в області очей. Він заходить в порожнину черепа через верхню очноямкову щілини і, таким чином, входить в орбіту за очі.

Rr. gangleonares ad ganglion pterygopalatini у вигляді 2-3 коротких нервів відходять від n.maxillaris y fossa pterygopalatina , з’єднуються з ganglion pterygopalatinum, і тому називаються чутливим корінцем крило-піднебінного вузла (radix sensorial ganglia pterygopalatini).

V пара черепних нервів – трійчастий нерв (n. trigemіnus) – є змішаним нервом. Трійчастий нерв розгалужується на 3 основні гілки: - очний нерв (n. ophthalmicus); - верхньощелепний нерв (n. maxillaris); - нижньощелепний нерв (n. mandibularis).

Тому що обидва стовбури блукаючих нервів разом із стравоходом проходять у черевну порожнину крізь стравохідний розтвір діафрагми і потім лягають на малу крививну шлунка.

N.olfactorius починається від слизової оболонки regio olfactoria нщсщвщї порожнини 15-2- тонкими безмієліновими нервами-нюховими нитками (fila olfactoria).Останні входять через дірчасті отвори дірчастої пластинки решітчастої кістки в порожнину черепа і закінчуються в парній нюховій цибулині (bulbus olfactorius).

Поворотний гортанний нерв (n.laryngeusreccurrens) відгалужується від блукаючого нерва з правого боку на рівні перетинання нерва з arteriasubclaviadextra; з лівого боку – на рівні перетинання нерва з arcusaortae.

У товщі привушної залози лицевий нерв n.facialis (7 пара черепних нервів ) розгалужується на гілки ,які утворюють внутрішньо привушне сплетення (plexus intraparotideus).Гілки ,що відходять від цього сплетення ,розходяться з-під вушної раковини вперед у радіальному напрямку ,утворюючи так звану «велику гусячу лапку» ,та іннервують мімічні м’язи.

Ganglion ciliare. Маленький продовгуватий парасимпатичний вузол (розмір 1-2 мм) розташований в ділянці орбіти.

Нюховий мозок (лат. rhinencephalon) вважається філогенетично найстарішою частиною кінцевого мозку.До нюховогомозкувходятьтакіструктури: нюховий нерв та нюховацибулина, які є по сутіпериферичнимпродовженняммозку, нюховізвивини, нюховийтрикутник, передня пронизана речовина. Знюховиммозкомпов'язанийлатеральний плащ (палеокортекс).

Під’язиковий нерв виходить з порожнини черепа у вигляді одного стовбура через canalis nervi hypoglossi.

Очний нерв віддає 3 гілки ,одна з яких носовійковий нерв, носовійковий нерв віддає 2-3 гілки довгих війкових нервів (nn.ciliareslongi). Саме довгі війкові клітини утворюють війковий вузол, який має 3 корінці : парасимпатичний, чутливий, симпатичний. Чутливий корінець є сполучною гілкою носовійкового нерва з війковим вузлом.

Ядро під’язикового нерва продовжується у спинний мозок , протяжність самого ядра обумовлює і протяжність місць виходу аксонів його нейронів по довжнику sulcus antero lateralis між пірамідою і оливою довгастого мозку

Одна з гілок поворотного гортанного нерва – нижній гортанний нерв, іннервує всі м’язи гортані і слизову оболонку гортані нижче голосової щілини.

N.maxillaris – друга гілка трійчастого нерва,відходить від опуклого краю n.trigeminale і через круглий отвір виходить з порожнини черепа в крило піднебінну ямку,там він розгалужується на : 1) підочноямковий нерв (N. infraorbitalis); 2) виличний нерв(n.zygomaticus); 3) візлові гілки до крило піднебінного вузла(Rr. gangleonares ad ganglion pterygopalatini).

R.auricularis nervi vagi – це чутлива вушна гілка, яка відходить від блукаючого нерва, а саме від верхнього вузла, проходить через соскоподібний каналець скроневої кістки до заднього краю кісткової частини зовнішнього слухового проходу.

У мосту (pons) містяться ядра черепних нервів V, VI, VII, VIII.

Війковий вузол(ganglionciliare )має 3 корінці:парасимпатичний, чутливий, симпатичний. Симпатичний корінець утворений симпатичними волокнами ,які відходять від верхнього шийного вузла. Симпатичні волокна цього корінця забезпечують іннервацію m.dilitatorpupillae.

Блукаючий нерв(n.vagus) виходить з довгастого мозку ,а саме з sulcus posterolateralis

Парасимпатичний корінець вушного вузла є відгалуженням гілки язико-глоткового вушного нерва, а саме малим камянистим нервом – гілкою n. tympanicus, і несе прегангліонарні парасимпатичні волокна, які переключаються у вушному вузлі.

Потилична частка розміщується позаду тім’янопотиличної борозни; її кора містить зоровий центр. Провідний шлях зорового аналізатора: зоровий нерв (n. opticus) – зорове перехрестя – верхні горбки пластинки покрівлі середнього мозку – бічне колінчасте тіло – кіркові зорові центри у ділянці острогової борозни.

Завиткові ядра, nucleus cochlearis (переднє/заднє завиткове ядро, nucleus cochlearis anterior/ posterior), проектуються збоку від пристінкового поля в ділянці бічних закутків. До цих ядер підходять волокна, що йдуть від завитки внутрішнього вуха.

N. petrosus minor складається з передвузлових парасимпатичних волокн,досягають привушної слинної залози і забеспечують ії секреторну іннервацію.

Верхньощелепний нерв (n. maxillaris) – друга гілка трійчастого нерва, відходить від опуклого краю g. trigeminale i через круглий отвір виходить з порожнини черепа в крилопіднебінну ямку. Ще до виходу з порожнини черепа верхньощелепний нерв віддає тонку оболонну гілку (r. meningeus), яка іннервує тверду оболону головного мозку і анастомозує з оболонною гілкою нижньощелепного нерва. У крилопіднебінній ямці верхньощелепний нерв розгалужується на: 1) підочноямковий нерв; 2) виличний нерв; 3) вузлові гілки до крилопіднебінного вузла.

Тіла перших нейронів зорового шляху представлені паличками і колбочками, тіла других нейронів представлені біполярними клітинами, тіло третіх нейронів – гангліозними. Тіло ІІІ нейрона зорового шляху утворене гангліозними клітинами сітківки, що утворюють зоровий нерв.

Барабанний нерв, або Нерв Якобсона, відходить від нижнього вузла IX пари черепних нервів (язико-глоткового нерва)

Зоровий шлях закінчується в підкіркових зорових центрах. У них розміщуються четверті нейрони провідного шляху зорового аналізатора.

Вушний вузол, ganglion oticum, розміщений під овальним отвором присередньо від нижньощелепного нерва, належить до перефирійної частини автономної нервової системи. Від вушного вузла відходять нерви до м’яза-натягувача піднебінної завіски і до м’яза-натягувача барабанної перетинки, які часто спочатку йдуть у складі сполучної гілки до присереднього крилоподібного нерва і відгалужуються до названих м’язів вже від нього.

Підочноямковий нерв(n. infraorbitalis)в глибині fossacaninaрозгалужується віялом на 4 кінцеві гілки ,утворюючи так звану ‘’малу гусячу лапку’’. Саме ці гілки іннервують шкіру носо-губного трикутника.

На виїмці кам’янистої частини скроневої кістки в impressiontrigemini розташований вузол Гассера або трійчастий вузол. Цей вузол півмісяцевої форми, він утворений тілами псевдоуніполярних чутливих нейронів . Аксони цих нейронів формують чутиливий корінець трійчастого нерва.

Через яремний отвір ( foramen jugularе ) проходять n.glossopharyngeus , n.vagus , n.accessorius

Привушна залоза розташована в привушно-жувальній ділянці обличчя. Від переднього краю привушної залози виходить вивідний проток (ductus parotideus). В тканині привушної залози проходять: лицевий нерв (n. facialis), вушно-скроневий нерв (n. auriculotemporalis).

Під’язиковий нерв (n. hypoglossus) проходить у canalis nervi hypoglossi потиличної кістки.

Язиковий нерв нижньощелепного нерва трійчастого нерва. Передні 2/3 слизової оболонки язика інервують гілки язикового нерва(n. lingualis) який в свою чергу є гілкою нижньощелепного нерва (n. mandibularis) що належить до третьої гілки трійчастого нерва.