Серце кровопостачають права і ліва вінцеві артеріі(aa. coronaria dextra et sinistra), які є першими гілками аорти.

Тильна артерія стопи(a. dorsalis pedis) є продовженням передньої великогомілкової артерії (а. tibialis anterior) на тилі стопи.

Права і середня ободовокишкові артерії, а також права ободовокишкова і клубово-ободовокишкова артерії мають спільні стовбури. Середня ободовокишкова артерія відсутня, а її замінює крупна висхідна гілка лівої ободовокишкової артерії, яка йде праворуч і анастомозує з висхідною гілкою правої ободовокишкової артерії. Між середньою і лівою ободовокишковими артеріями утворюється велика артеріальна дуга (аркада) першого порядку – дуга Ріолана.

Загальна міжкісткова артерія (а. interossea communis) є гілкою ліктьової артерії, починається на рівні гористості ліктьової кістки. В свою чергу, від променевої артерії послідовно відходять такі судини: - Променева поворотна артерія (a. reccurens radialis) - Живильна артерія променевої кістки (a. nutricia) - М’язові гілки (rr. musculares) - Долонна зап’ясткова гілка (r. carpalis palmaris) - Поверхнева долонна гілка (r. palmaris superficialis) - Тильна зап’ясткова гілка (r. carpalis dorsalis)

Верхня сіднична артерія (a. glutea superior) є продовженням заднього стовбура внутрішньої клубової артерії. Ця крупна судина прямує вбік до над грушоподібного отвору, віддаючи гілки до м’яза-підіймача відхідника, внутрішнього затульного і грушоподібного м’язів.

Огинальна артерія лопатки (a. circumflexa scapulae) утворює потужні анастомози з гілками надлопаткової артерії (a. suprascapularis) і поперечної артерії шиї (a. transversa colli) (гілки підключичної артерії).

Нижні діафрагмові вени (vv. phrenicae inferiores) – праві і ліві, що збирають кров від діафрагми, є парними судинами, які супроводжують однойменні артерії.

Клапан легеневого стовбура — це півмісяцевий клапан серця, що знаходиться між правим шлуночком і легеневим стовбуром, куди виштовхується кров під час систоли. Функцією клапана легеневого стовбура є запобігання зворотному кровоплину під час діастоли шлуночків.

До пристінкових гілок грудної частини аорти належать: - Задні міжреброві артерії (аa. intercostales posteriores); - Верхні діафрагмові артерії (aa. phrenicae superiores).

Сокоподібна випускна вена (v.emissaria mastiodea) проходить через соскоподібний отвір скроневої кістки, сполучаючи сигмоподібну пазуху твердої оболони з потиличною веною (притока внутрішньої яремної вени) або із задньою внутрішньою веною (притока зовнішньої яремної вени).

Передня решітчаста артерія (a. ethmoidalis anterior) відходить від очної артерії на рівні середини очної ямки, проходить через передній решітчастий отвір на присередній стінці очної ямки і заходить у передню черепну ямку в ділянці дірчастої пластинки решітчастої кістки (дуже часто решітчасті отвори відкриваються у верхній відділ носової порожнини), де розгалужується на такі гілки: – передня оболонна гілка (r. meningeus anterior) – передні перегородкові гілки (rr. septales anteriores) Клино-піднебінна артерія (a. sphenopalatina) є другою кінцевою гілкою верхньощелепної артерії, вона заходить у задній відділ носової порожнини через клино-піднебінний отвір, де розгалужується на такі гілки: – задні бічні носові артерії (aa. nasales posteriores laterales) – задні перегородкові гілки (rr. septales posteriores)

Яєчникова артерія (a. ovarica) є лише у жінок, відходить від переднього півкола черевної аорти під гострим кутом на рівні ІІІ поперекового хребця (інколи права і ліва артерії починаються спільним стовбуром).

Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) є продовженням стовбура зовнішньої сонної артерії, беручи початок на рівні шийки нижньої щелепи. Артерія прямує вверх у скроневу ділянку, спочатку проходить крізь привушну слинну залозу, а вище – між зовнішнім слуховим ходом і головкою нижньої щелепи, потім йде під шкірою, де можна промацати її пульсацію.

Передня великогомілкова артерія (a. tibialis anterior) у 90 % випадків відходить від підколінної артерії в підколінній ямці на рівні нижнього краю підколінного м’яза, заходить у гомілково-підколінний канал, де відразу повертає вбік і через верхній отвір у міжкістковій перетинці гомілки виходить у передню гомілкову ділянку.

v. cordis magna починається від передньої ділянки верхівки серця, проходить по передній міжшлуночковій борозні. Далі по вінцевій борозні й продовжується у вінцеву пазуху

Нутрощеві гілки (rr.viscerales) грудної частини аорти живлять органи,що розташовані в порожнині грудної клітки. До нутрощевих гілок грудної частини аорти належать: - Бронхові гілки (rr. bronchiales) - Стравохідні гілки (rr. oesophageales) - Осердні гілки (rr. pericardiaci) - Середостінні гілки (rr. mediastinales)

У праве передсердя (atrium dextrum) впадають такі вени: верхня порожниста вена (v. сava superior), нижня порожниста вена (v. cava inferior) та вінцева пазуха (sinus coronarius).

Права шлункова артерія (a. gastrica dextra) прямує вниз до малої кривини шлунка, а потім по ній іде ліворуч між листками малого чепця і анастомозує з лівою шлунковою артерією.

Пронизні артерії (aa. perforantes) є кінцевими гілками глибокої стегнової артерії, які відходять від неї послідовно на різних відстанях. Переважно їх є три – перша, друга і третя. Вони пронизують присередню міжм’язову перегородку стегна неподалік від лінії прикріплення до стегнової кістки привідних м’язів і заходять у присередній і задній відділи стегна.

Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) є крупною судиною, яка відходить від зовнішньої сонної артерії під прямим кутом на рівні шийки нижньої щелепи. Її початковий відділ прикритий привушною слинною залозою і розміщений присередньо від шийки нижньої щелепи.

Коренями грудної протоки є: правий і лівий поперекові стовбури (truncus lumbalis dexter et sinister) та кишковий стовбур (truncus intestanelis).

М’язово-діафрагмову артерію (a. musculophrenica) - гілка внутрішньої грудної артерії, проходить вбік та вниз до діафрагми, віддаючи міжреброві гілки (п’ять нижніх передніх міжребрових гілок – rr. intercostales anteriores inferiores) до м’язів VII-IX міжребрових просторів, і забезпечує кровопостачання діафрагми (diaphragma).

На поверхні серця є ряд борозен. Поперечно розташована вінцева борозна (sulcus coronarius) відокремлює передсердя від шлуночків. На груднинно-ребровій поверхні добре виражена передня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis anterior), що розділяє правий і лівий шлуночки. На діафрагмовій поверхні серця вздовж проходить задня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis posterior).

Велика підшкірна вена (v. saphena magna), що має численні клапани, починається попереду присередньої кісточки (malleolus medialis), де приймає притоки від присередньої частини тилу стопи (pars medialis dorsi pedis). Вона є продовженням присередньої крайової вени (v. marginalis medialis), йде разом з підшкірним нервом (n. saphenus) по присередній поверхні гомілки вгору, проходить по присередній поверхні стегна до підшкірного розтвору (hiatus saphenus), де пронизує дірчасту фасцію (fascia cribrosa) і впадає у стегнову вену (v. femoralis). мала підшкірна вена (v. saphena parva) має численні клапани і збирає кров від тильної венозної дуги стопи (arcus venosus dorsalis pedis) і є продовженням бічної крайової вени (v. marginalis lateralis). Вона проходить позаду бічної кісточки (malleolus lateralis), лягає в борозну між бічною головкою та присередньою головкою литкового м’яза (caput laterale et caput mediale musculi gastrocnemii) і в підколінній ямці (fossa poplitea) впадає в підколінну вену (v. poplitea).

Ворітна печінкова вена (v. portae hepatis) є найкрупнішою нутрощевою веною в організмі людини, її довжина дорівнює 4–6 см, а діаметр – 1,1–1,8 см. Вона збирає венозну кров від усіх непарних органів черевної порожнини, окрім печінки і нижніх двох третин прямої кишки.

Бічна потилична артерія – сегмент Р3 (a. occipitalis lateralis – segmentum P3) задньої мозкової артерії, проходить назад вздовж нижньоприсереднього краю скроневої частки великого мозку. Присередня потилична артерія – сегмент Р4 (a. occipitalis medialis – segmentum P4), є кінцевою ділянкою задньої мозкової артерії, яка розгалужується переважно на присередній поверхні потиличної частки півкулі великого мозку. Верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior) відходить від початкової ділянки зовнішньої сонної артерії на рівні великого рога під’язикової кістки.

Ворітна печінкова вена (vena portae hepatis) розташована у товщі печінково–дванадцятипалокишкової зв’язки (lig. hepatoduodenale) між спільною жовчною протокою (ductus choledochus) та власною печінковою артерією (a. hepatica propria) і формується позаду головки підшлункової залози (caput pancreatis) при злитті верхньої брижової вени (v. mesenterica superior), нижньої брижової вени (v. mesenterica inferior), селезінкової вени (v. splenica).

Ворітна печінкова вена (v. portae hepatis) є найкрупнішою нутрощевою веною в організмі людини, її довжина дорівнює 4–6 см, а діаметр – 1,1–1,8 см. Вона збирає венозну кров від усіх непарних органів черевної порожнини, окрім печінки і нижніх двох третин прямої кишки.

Середостінні гілки (rr. mediastinales) кровопостачають передній відділ середостінної частини пристінкової плеври, клітковину і лімфатичні вузли середостіння.

Загальна клубова артерія (a. iliaca communis) є парною судиною – правою і лівою, має довжину 5–6 см, прямує вниз і вбік у порожнину таза. На рівні верхнього краю крижово-клубового суглоба загальна клубова артерія розгалужується на дві великі судини – внутрішню і зовнішню клубові артерії. Зовнішня клубова артерія продовжується на стегно, де вже називається стегновою артерією, а внутрішня клубова артерія галузиться на кінцеві гілки в ділянці малого таза.

Нижня брижова вена (v. mesenterica inferior) формується у лівій клубовій ділянці при злитті верхньої прямокишкової вени і сигмоподібних вен, а вище до основного стовбура вливається ліва ободовокишкова вена, супроводжуючи однойменну артерію та її розгалуження.

Шийну частину стравоходу кровопостачають стравохідні гілки (rr.oesophageales) нижньої щитоподібної артерії (a.thyroidea inferior).

Ліві задні міжреброві вени VII-XI (vv.intercostales posteriores sinistrae VII-XI), які збирають кров від структур лівих VII-XI міжребрових просторів впадають у півнепарну вену (v.hemiazygos)

Ліва вінцева артерія (arteria coronaria sinistra) — одна з основних артерій, що кровопостачають серце. Бере початок у задньовнутрішній пазусі цибулини аорти, проходить між лівим передсердям та ЛА і приблизно через 10-20 мм ділиться на передню міжшлуночкову гілку та огинаючу гілку.

Від зовнішньої клубової артерії відходять нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) і глибока огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilium profunda).

Від верхньої брижової артерії відходять судини, які живлять тонку кишку і значну частину товстої кишки: нижня підшлунково-дванадцятипалокишкова, порожньокишкові, клубовокишкові, клубовоободовокишкова, права і середня ободово-кишкові артерії.

Аорта (aorta) розташована ліворуч від серединної стрілової (сагітальної) площини і складається із трьох частин: висхідна частина, дуга аорти і низхідна частина, яка у свою чергу поділяється на грудну і черевну частини.

Внутрішня клубова артерія (a. iliaca interna), відійшовши від загальної клубової артерії, прямує вниз у порожнину малого таза по присередньому краю великого поперекового м’яза, по лінії крижово-клубового суглоба. На рівні верхнього краю великого сідничого отвору артерія розгалужується на передній і задній стовбури, а від них відходять пристінкові і нутрощеві гілки. Внутрішня клубова артерія кровопостачає стінки і органи таза.

Верхня границя серця проектується по лінії, що з’єднує верхні краї правого і лівого III ребрових хрящів.

Ліва шлункова артерія (a. gastrica sinistra) є найтоншою і найкоротшою гілкою черевного стовбура. Вона йде вверх і вліво до правої ділянки кардіальної частини шлунка, де від неї відходять стравохідні гілки (rr. оesophageales), які живлять нижній відділ стравоходу і анастомозують з однойменними гілками грудної аорти.

До парних нутрощевих гілок черевної частини аорти належать: - Середня надниркова артерія (a. suprarenales mediae); - Ниркова артерія (a. renales); - Яєчкова артерія (a. testicularis) – у чоловіків; - Яєчникова артерія (a. ovarica) – у жінок.

Нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) відходить від зовнішньої клубової артерії перед її входом у судинну затоку, йде вверх і присередньо разом з однойменною веною по задній поверхні передньої стінки черевної порожнини між пристінковою очеревиною і поперечною фасцією живота.

Середня колінна артерія (A. media genus) відходить від передньої поверхні підколінної артерії на рівні середини підколінної ямки, йде вперед, пронизує над косою підколінною зв’язкою суглобову капсулу. Її гілки живлять синовіальну перетинку суглобової капсули, схрещені зв’язки і меніски колінного суглоба.

Плечо-головний стовбур (truncus brachiocephalicus) є крупною артеріальною судиною, яка відходить від початкового відділу дуги аорти на рівні II правого ребрового хряща. На рівні правого груднинно-ключичного суглоба плечо-головний стовбур роздвоюється на: - праву загальну сонну артерію (a. carotis communis dextra) - праву підключичну артерію (a. subclavia dextra)

Підключична вена (v. subclavia) проходить присередньо у переддрабинчастому просторі у борозні підключичної вени на верхній поверхні І ребра попереду переднього драбинчастого м’яза шиї, на рівні груднинно-ключичного суглоба з’єднуються з внутрішньою яремною веною.

артерій (a. cerebri posterior dexter et sinister) (із системи підключичних артерій). Артеріальне коло мозку – коло Віллізія утворюється на нижній поверхні головного мозку внаслідок сполучення між собою правої і лівої передніх мозкових артерій (aa. cerebri anterior dexter et sinister), передніх і задніх сполучних (a. communicans anterior et posterior) (із системи внутрішніх сонних артерій) і правої та лівої задніх мозкових

Ліва ободовокишкова артерія (a. colica sinistra) розгалужується на висхідну і низхідну гілки. - Висхідна гілка (r. ascendens) анастомозує в ділянці лівого згину ободової кишки з лівою гілкою (r. sinister) середньої ободовокишкової артерії (a. colica media). - Низхідна гілка (r. descendens) іде ліворуч і вниз, де анастомозує із сигмоподібною артерією (a. sigmoideae)

Гілки хребтової артерії анастомозують між собою, утворюючи густе артеріальне сплетення, гілки якого кровопостачають посегментно спинний мозок, глибокі м’язи шиї, довгастий мозок, півкулі мозочка, мозкові оболони, а також тіла хребців.

Хребтова артерія (a. vertebralis) є першою судиною, яка відходить від верхньобічного півкола підключичної артерії на рівні поперечного відростка VII шийного хребця. Задня мозкова артерія (a. cerebri posterior) є парною – правою і лівою кінцевими гілками основної артерії.

Велика вена серця (v. cordis magna) лежить у передній міжшлуночуовій борозні серця.

М’язово-діафрагмова артерія (a. musculophrenica), відійшовши від внутрішньої грудної артерії на рівні VII ребра, йде вниз і вбік уздовж ребрової дуги по лінії прикріплення ребрової частини діафрагми (над нею) до грудної клітки. Верхня надчеревна артерія (a. epigastrica superior) є ніби продовженням внутрішньої грудної артерії; пройшовши скрізь діафрагму, вона пронизує задню пластинку піхви прямого м’яза живота і заходить в його товщу.

Загальна сонна артерія (a. carotis communis) є парною артерією, тобто є права і ліва загальні сонні артерії.

Гілки пахвової артерії (а. axillaris), утворюючи в ділянці хірургічної шийки артеріальне кільце, кровопостачають компоненти плечового суглоба та м’язи, що оточують його.

Нижні діафрагмові вени (vv. phrenicae inferiores) разом із поперековими венами (vv. lumbales) є пристінковими притоками нижньої порожнистої вени (V. cava inferior).

Задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior) є безпосереднім продовженням підколінної артерії, ця крупна судина бере початок на рівні нижнього краю підколінної ямки.

В ділянці привушної слинної залози містяться привушні лімфатичні вузли (nodi lymphatici parotidei), які складаються з поверхневих і глибоких вузлів.

Середня колінна артерія (a. media genus) відходить від передньої поверхні підколінної артерії на рівні середини підколінної ямки, йде вперед, пронизує над косою підколінною зв’язкою суглобову капсулу. Її гілки живлять синовіальну перетинку суглобової капсули, схрещені зв’язки і меніски колінного суглоба

Плечова артерія (а. brachialis) кровопостачає м’язи і шкіру плеча, плечову кістку і ліктьовий суглоб.

Головна вена (v. cephalica) йде вверх у бічній двоголовій борозні, потім у дельтоподібно-грудній борозні, пронизує глибокий листок дельтоподібної фасції. Досягнувши підключичної ямки, головна вена пронизує ключично-грудну фасцію і впадає в кінцевий відділ пахвової вени.

Епікард, або нутрощева пластинка серозного осердя (epicardium; lamina visceralis pericardii serosi) покриває серце ззовні (є його зовнішньою оболонкою), а також початкові відділи легеневого стовбура і аорти, кінцеві відділи порожнистих і легеневих вен. Міокард (myocardium), що є найтовщою середньою оболонкою стінки серця, побудований з посмугованої серцевої м’язової тканини, тому його ще називають серцевим м’язом. Ендокард (endocardium) вистеляє зсередини камери серця, вкриває сосочкоподібні м’язи і м’ясисті перекладки, сухожилкові струни, утворюючи стулки і півмісяцеві заслінки клапанів серця.

Хребтова артерія (a. vertebralis) є першою судиною, яка відходить від верхньобічного півкола підключичної артерії на рівні поперечного відростка VII шийного хребця. Артерії спинного мозку відходять від a. vertebralis (гілки a. subclavia), a. cervicalis ascendens (гілки truncus thyrocervicalis з a. subclavia), a. cervicalis profunda (гілки truncus costocervicalis, який відгалужується від a. subclavia), а також від сегментних судин: aa. intercostales posteriores (гілок pars thoracica aortae); aa. lumbales (гілок pars abdominalis aortae); aa. sacrales laterales (гілок a. iliaca interna).

Непарна вена (v. azygos) і півнепарна вена (v. hemiazygos) збирають кров відповідно від правої і лівої половин задньобічних стінок черевної і грудної порожнин.

Задні міжреброві артерії (aa. intercostales posteriores) є крупними парними судинами (десять пар – ІІІ–ХІІ), що починаються від задньої стінки грудної аорти. Дев’ять пар цих артерій ІІІ–ХІ відходять від аорти на рівні відповідних міжребрових просторів (ІІІ–ХІ) і проходять уздовж них. Десята пара артерій проходить під ХІІ ребрами і тому називається підребровими артеріями (aa. subcostales).

Ворітна печінкова вена (v. portae hepatis) є найкрупнішою нутрощевою веною в організмі людини, її довжина дорівнює 4–6 см, а діаметр – 1,1–1,8 см. Вона збирає венозну кров від усіх непарних органів черевної порожнини, окрім печінки і нижніх двох третин прямої кишки.

Яєчник укріплюється підвішувальною зв’язкою яєчника (lig. suspensorium ovarii) – складкою очеревини, що відходить від бічної стінки малого таза на рівні його входу і прикріплюється до трубного кінця яєчника.

Головна артерія великого пальця (а. princeps pollicis) відходить від променевої артерії на долоні в першому міжп’ястковому просторі і розгалужується на власні долонні пальцеві артерії, що кровопостачають всі структури першого пальця.

Ліва шлункова вена (v. gastrica sinistra) йде по малій кривині шлунка ліворуч і вверх до його кардіальної частини, супроводжуючи однойменну артерію, де повертає праворуч і вниз, впадає у початковий відділ ворітної печінкової вени на рівні верхнього краю головки підшлункової залози.

Тильна артерія стопи (a. dorsalis pedis) є продовженням передньої великогомілкової артерії на тилі стопи. Вона виходить з-під нижнього тримача м’язів-розгиначів і прямує вперед по тилу стопи до першого міжплеснового простору, розташовуючись у власній волокнистій піхві між сухожилком довгого м’яза-розгинача великого пальця і коротким м’язом-розгиначем пальців, де розгалужується на свої кінцеві гілки. На тилі стопи цю артерію можна пропальпувати під шкірою.

Від грудної частини аорти, або грудної аорти (pars thoracica aortae; aorta thoracica) відходять нутрощеві та пристінкові гілки. Нутрощеві гілки (rr. viscerales) грудної частини аорти живлять органи, що розташовані в порожнині грудної клітки: трахею, бронхи, легені, осердя, стравохід, лімфатичні вузли середостіння. До нутрощевих гілок грудної частини аорти належать бронхові, стравохідні, осердні і середостінні гілки.

Бронхові гілки (rr. bronchiales) відходять від передньої стінки грудної аорти на рівні IV-V грудних хребців і лівого головного бронха. Бронхові гілки проходять уздовж головних бронхів, заходять у ворота легень, а далі галузяться разом з бронхами, живлячи трахею, бронхи, тканину легень і нутрощеву плевру.

Вінцева (коронарна) пазуха (sinus coronarius) відкривається отвором вінцевої пазухи (ostium sinus coronarii) в праве передсердя (atrium dexter) нижче і попереду від отвору нижньої порожнистої вени (між заслінкою вінцевої пазухи і міжпередсердною перегородкою).

Малогомілкова артерія (a. fibularis; a. peronea ) є найкрупнішою гілкою задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior), відгалужується від неї дещо нижче рівня головки малогомілкової кістки, йде вбік і вниз у нижньому м’язово-гомілковому каналі - по задній поверхні міжкісткової перетинки гомілки вздовж малогомілкової кістки, а позаду її прикриває довгий м’яз-згинач великого пальця.

Пупкова артерія (а. umbillicalis) у плода є найкрупнішою гілкою внутрішньої клубової артерії у складі пуповини, по якій кров тече до плаценти матері, де відбувається газообмін і обмін речовин між кров’ю плода і матері. Збагачена киснем і поживними речовинами артеріальна кров повертається до плода по пупковій вені (v. umbillicalis).

Ліва підключична артерія (arteria subclavia sinistra) починається від дуги аорти (arcus aortae), потім лягає під лівою ключицею в однойменну борозну першого ребра (sulcus arteriae subclaviae) і заходить у пахвову ямкку (fossa axillaris), де, починаючи від рівня зовнішнього краю першого ребра, вже називається пахвовою артерією (a. axillarіs)

Праве передсердя (atrium dextrum) має наближену кубоподібну форму, тому в ньому можна виділити умовно шість стінок. Товщина стінок передсердя дорівнює 2–3 мм.

Найбільший тиск крові буде на виході крові з серця (тобто у лівому шлуночку), дещо меншим він буде в артеріях, ще менше – в капілярах, а найнижчий – у венах та у вході крові в серце (в правому передсерді).

В порожнині перикарда між аортою, легеневим стовбуром з однієї сторони і передньою поверхнею правого передсердя з іншої знаходиться ділянка, яка називається поперечною пазухою перикарда (sinus transversus pericardii). На задній стороні між лівим передсердям, правою та лівою легеневими венами і задньою стінкою перикарда знаходиться коса пазуха перикарда (sinus obliquus pericardii).

Ниркова артерія (a. renalis) віддає нижню надниркову артерію (a. suprarenalis inferior); - парні яєчкові артерії (a. testicularis) у чоловіків та яєчникові артерії (a. ovarica) у жінок.

Нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior) є третьою непарною нутрощевою гілкою черевної частини аорти.

Глибока стегнова артерія (a. profunda femoris) є найкрупнішою гілкою стегнової артерії, вона починається від її задньої поверхні на 3–4 см нижче пахвинної зв’язки. Далі артерія дещо відхиляється вбік і прямує вниз позаду стегнової артерії по передній поверхні клубово-поперекового, короткого і великого привідних м’язів, збоку від артерії міститься присередній широкий м’яз.

Лицева артерія (a.facialis) розгалужується на такі гілки: - Висхідна піднебінна артерія (a. palatina ascendens); - Мигдаликові гілка (a. tonsillaris); - Підборідна артерія (a. submentalis); - Нижня і верхня губні артерії (aa. labiales inferior et superior); - Бічна гілка носа (r. lateralis nasi); - Кутова артерія (a. angularis).

Процес збудження, що спричинює скорочення серця, виникає у людини в ділянці устя порожнистих вен у правому передсерді (atrium dextrum), в якій розташований пазухо-передсердний вузол (nodus sinuatrialis).

Кінцева гілка променевої артерії повертає до ліктьового краю кисті і анастомозує з глибокою долонною гілкою ліктьової артерії, утворюючи глибоку долонну дугу (arcus palmaris profundus).

Малогомілкова артерія (a. fibularis; a. peronea) є найкрупнішою гілкою задньої великогомілкової артерії, відгалужується від неї дещо нижче рівня головки малогомілкової кістки, йде вбік і вниз, прилягаючи до малогомілкової кістки, а позаду її прикриває довгий м’яз-згинач великого пальця. Потім артерія прямує вниз у нижньому м’язово-малогомілковому каналі – по задній поверхні міжкісткової перетинки гомілки вздовж малогомілкової кістки, а позаду неї розміщений довгий м’яз-згинач великого пальця.

На рівні IV-V грудних хребців непарна вена (vena azygos) огинає ззаду корінь правої легені, прямує вперед і вниз і впадає у верхню порожнисту вену.

Велика підшкірна вена (v. saphena magna) прямує догори по передньому краю присередньої кісточки, а на гомілці – вздовж присереднього краю великогомілкової кістки.

Верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior) відходить від початкової ділянки зовнішньої сонної артерії на рівні великого рога під’язикової кістки. Язикова артерія (a. lingualis) товща за верхню щитоподібну артерію, відходить вище від неї від передньої стінки зовнішньої сонної артерії. Лицева артерія (a. facialis) відходить від передньої поверхні зовнішньої сонної артерії, вище від язикової артерії, на рівні кута нижньої щелепи, проходить вперед і вверх позаду заднього черевця двочеревцевого м’яза та шило-під’язикового м’яза в піднижньощелепному трикутнику.

Передня міжшлуночкова гілка лівої вінцевої артерії кровопостачають ближчі ділянки лівого та правого шлуночків, а їх кінцеві гілки живлять верхівку серця.

У середній третині гомілки від гомілково-підколінного каналу відгалужується нижній м’язовомалогомілковий канал (canalis musculoperoneus inferior), що обмежований попереду малогомілковою кісткою і заднім великогомілковим мязом, а позаду – довгим м’язом-згиначем великого пальця.

Ліва шлунково-чепцева артерія (a. gastroomentalis sinistra) відходить від кінцевої ділянки селезінкової артерії, де вона починає розгалужуватися на селезінкові гілки. Вона йде вниз попереду підшлункової залози і доходить до великої кривини шлунка, потім повертає праворуч і проходить по ній між листками великого чепця.

Нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior) має гілки, що кровопостачають ліву частину поперечної, низхідну і сигмоподібну ободові кишки, а також верхній і середній відділи прямої кишки.

В задньому середостінні розташовані такі органи: стравохід (oesophagus), блукаючі нерви (nn. vagi), грудна аорта (aorta thoracica), грудна протока (ductus thoracicus), симпатичні стовбури (trunci sympatici), непарна і півнепарна вени (vv. azygos et hemiazygos), великі і малі нутрощеві нерви (nn. splanchnici major et minor), нижня порожниста вена (v. cava inferior).

Велика підшкірна вена (v. saphena magna), що має численні клапани, починається попереду присередньої кісточки (malleolus medialis), де приймає притоки від присередньої частини тилу стопи (pars medialis dorsi pedis). Вона є продовженням присередньої крайової вени (v. marginalis medialis), йде разом з підшкірним нервом (n. saphenus) по присередній поверхні гомілки вгору, проходить по присередній поверхні стегна до підшкірного розтвору (hiatus saphenus), де пронизує дірчасту фасцію (fascia cribrosa) і впадає у стегнову вену (v. femoralis).

Нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) відходить від зовнішньої клубової артерії перед її входом у судинну затоку, йде вверх і присередньо разом з однойменною веною по задній поверхні передньої стінки черевної порожнини між пристінковою очеревиною і поперечною фасцією живота.

Нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) відходить від зовнішньої клубової артерії перед її входом у судинну затоку, йде вверх і присередньо разом з однойменною веною по задній поверхні передньої стінки черевної порожнини між пристінковою очеревиною і поперечною фасцією живота.

У межах підгрудного трикутника проходить третій відділ пахвової артерії , від якого відходять наступні судини: - Підлопаткова артерія ( а. subscapularis) - Передня огинальна артерія плеча (a. circumflexae humeri anterior) - Задня огинальна артерія плеча (a. circumflexae humeri posterior)

r. interventricularis posterior гілка правої вінцевої артерії, я.ка проходить у задній міжшлуночковій борозні

Соскоподібні вузли (nodi lymphatici mastoidei) збирають лімфу з задньої зовнішньої частини скроневої, тім'яної і потиличної областей голови, а також від задньої поверхні вушної раковини,зовнішнього слухового проходу і барабанної перетинки.

Власна печінкова артерія (a. hepatica propria) іде в товщі печінково–дванадцятипалокишкової зв’язки (lig. hepatoduodenale) до печінки (hepar) і в ділянці її воріт (porta hepatis) роздвоюється на праву (r. dexter) та ліву (r. sinister) гілки до відповідних часток органа.

Щито-шийний стовбур розгалужується на 4 гілки: - Нижню щитоподібну артерію (a. thyroidea inferior); - Висхідну шийну артерію (a. cervicalis ascendens); - Надлопаткову артерію (a. suprascapularis); - Поперечну артерію шиї (a. transversa colli).

Через судинну затоку проходять: v. femoralis, латерально від неї – a. femoralis, на зовнішньо-передній поверхні якої знаходиться r. femoralis n. genitofemorales.

Ниркова артерія (a. renalis) є парною нутрощевою гілкою, що відходить від аорти (aorta) на рівні ІІ поперекового хребця.

Від селезінкової артерії відходять судини, які живлять підшлункову залозу, шлунок і великий чепець.

Висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens) відходить від присередньої поверхні початкового відділу зовнішньої сонної артерії, прямує вверх між внутрішньою та зовнішньою сонними артеріями до бічної стінки глотки. Від неї відходять такі гілки: – задня оболонна артерія (a. meningea posterior) йде догори вздовж внутрішньої сонної артерії і через яремний отвір заходить у порожнину черепа, кровопостачаючи тверду оболону головного мозку в ділянці задньої мозкової ямки; – глоткові гілки (rr. pharyngeales), яких є переважно 2–3, проходять по задній стінці глотки до основи черепа, кровопостачаючи задньобічний відділ глотки, зокрема м’язи глотки і глибокі м’язи шиї, піднебінний мигдалик, частину м’якого піднебіння і слухової труби; – нижня барабанна артерія (a. tympanica inferior) проходить у барабанну порожнину через нижній отвір барабанного канальця і кровопостачає слизову оболонку барабанної порожнини.

Стегнова артерія (a. femoralis) є продовженням зовнішньої клубової артерії, починається під пахвинною зв’язкою на рівні судинної затоки і виходить у передній відділ стегна – в межах стегнового трикутника, розташовуючись збоку від стегнової вени. Підколінна артерія (a. poplitea) є продовженням стегнової артерії, починається на рівні привідного розтвору, йде вниз по дну підколінної ямки, прилягаючи спочатку до підколінної поверхні стегнової кістки, а нижче – до суглобової капсули і підколінного м’яза. Передня великогомілкова артерія (a. tibialis anterior) у 90 % випадків відходить від підколінної артерії в підколінній ямці на рівні нижнього краю підколінного м’яза, заходить у гомілково-підколінний канал, де відразу повертає вбік і через верхній отвір у міжкістковій перетинці гомілки виходить у передню гомілкову ділянку.

Джерелами кровопостачання перикарда є осердні гілки (rr. pericardiaci) грудної аорти (aorta thoracica) та осердно-діафрагмові артерії (aa. pericardiacophrenicae) – гілки внутрішньої грудної артерії (a. thoracica interna).

Непарна вена (v. azygos) прямує знизу догори по правій передньобічній поверхні тіл грудних хребців. На рівні IV-V грудних хребців непарна вена відхиляється дещо вправо і назад, проходить позаду кореня правої легені, на рівні III грудного хребця огинає зверху та спереду правий головний бронх, утворюючи дугу непарної вени і відразу впадає у верхню порожнисту вену.

Від пупкової артерії (а. umbilicalis) відходять: - Артерія сім’явиносної протоки (a. ductus deferentis); - Верхні міхурові артерії (aa. vesicales superiores).

Серединна вена ліктя (v. mediana cubiti) – безклапанна, розташована в передній передплічній ділянці під шкірою. Вона відходить від головної вени передпліччя у його верхній третині.

Лівий передсердно-шлуночковий клапан; мітральний клапан (valva atrioventricularis sinistra; valva mitralis) вислуховується в ділянці верхівки серця. Верхівка серця проектується в лівому V міжребер’ї на 1-1,5 см присередніше від лівої середньоключичної лінії.

Від діафрагми до печінки відходить у серединній стріловій площині у вигляді двох паралельних листків очеревини серпоподібна зв’язка (lig. falciforme).

Пахвова вена (v. axillaris) проходить у пахвовій ямці, прилягаючи до передньоприсередньої поверхні пахвової артерії. Вона починається на рівні нижнього краю великого грудного м’яза, а на рівні зовнішнього краю І ребра переходить у підключичну вену.

Нижня надчеревна вена бере початок в пупковій ділянці, де анастомозує з верхньою надчеревною веною. У дані вени збирається венозна кров від нижніх відділів передньої черевної стінки (м’язів і шкіри).

Яєчкова артерія (а. testicularis) є лише у чоловіків, відходить від переднього півкола черевної аорти дещо нижче від ниркової артерії, прямує заочеревинно вниз і вбік по передній поверхні великого поперекового м’яза, перетинає попереду сечовід, проходить попереду зовнішньої клубової артерії і заходить у глибоке пахвинне кільце.

Верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior) відходить від початкової ділянки зовнішньої сонної артерії на рівні великого рога під’язикової кістки. Від верхньої щитоподібної артерії відходять такі гілки: – підпід’язикова гілка (r. infrahyoideus) – груднинно-ключично-соскоподібна гілка (r. sternocleidomastoideus) – верхня гортанна артерія (a. laryngea superior) – персне-щитоподібна гілка (r. cricothyroideus)

Велике коло кровообігу (circulus sanguinis major) починається аортою, що виходить з лівого шлуночка серця, і закінчується верхньою і нижньою порожнистими венами, які впадають у праве передсердя.

Маткова артерія (a. uterine) відходить від внутрішньої клубової артерії (a. iliaca interna) прямує присередньо, перехрещує сечовід і досягає шийки матки.

Нижня надчеревна вена (v. epigastrica inferior) бере початок в пупковій ділянці, де анастомозує з однойменною веною протилежного боку, а також з верхньою надчеревною веною (притокою внутрішньої грудної вени), поверхневою надчеревною веною (притокою великої підшкірної вени нижньої кінцівки) і припупковими венами (притоками ворітної печінкової вени).

Глибока артерія плеча (a. profunda brachii), яка є найкрупнішою гілкою плечової артерії, починається від її задньовнутрішньої поверхні у верхній третині плеча, разом з променевим нервом заходить в канал променевого нерва, йде між задньою поверхнею плечової кістки та триголовим м’язом плеча.

Поверхневі та глибокі привушні лімфатичні вузли (nodi parotidei superficiales et profundi) приймають приносні лімфатичні судини від привушної слинної залози, шкіри і органів лобової і тім’яної ділянок голови, повік, носа, верхньої губи, щоки, вушної раковини, стінок зовнішнього слухового ходу і слухової труби.

Кожну надниркову залозу кровопостачають 25-30 артерій,але найкрупнішими є три артерії: - Верхня надниркова артерія (від нижньої діафрагмової артерії - a. phrenica inferior); - Середня надниркова артерія (від черевної частини аорти - pars abdominalis aortae); - Нижня надниркова артерія (від ниркової артерії - a. renalis).

Верхня очна вена (v. ophthalmica superior) крупніша за нижню очну вену. Вона проходить від присереднього кута ока назад по верхньому краю присередньої стінки очної ямки, супроводжуючи надочноямкову артерію (гілка очної артерії). Приблизно на рівні середини очної ямки верхня очна вена повертає вбік, проходячи над верхнім прямим м’язом очного яблука, потім повертає назад і через верхню очноямкову щілину заходить в середню черепну ямку, де відкривається в передній відділ печеристої пазухи твердої оболони.

У нижній третині передпліччя a. radialis лежить поверхнево, вкрита тільки фасцією і шкірою, тому в цьому місці легко пропальпувати її пульсацію і притиснути до променевої кістки.

Глибока вена плеча (v. profunda brachii) знаходиться в плечово-м’язовому каналі (canalis humeromuscularis).

Від кожної нижньої діафрагмової артерії відходять 1–5 (інколи навіть до 24) тонких верхніх надниркових артерій (aa. suprarenales superiores), які прямують донизу і заходять переважно у присередній край надниркової залози, кровопостачаючи її.

Підколінна артерія (a. poplitea) є продовженням стегнової артерії, починається на рівні привідного розтвору, йде вниз по дну підколінної ямки, прилягаючи спочатку до підколінної поверхні стегнової кістки, а нижче – до суглобової капсули і підколінного м’яза.

Ворітна печінкова вена (v. portae hepatis) утворюється позаду головки підшлункової залози при злитті верхньої брижової вени (v. mesenterica superior) і селезінкової вени (v.splenica; v.lienalis)

Лицева артерія (a. facialis) відходить від передньої поверхні зовнішньої сонної артерії, вище від язикової артерії, на рівні кута нижньої щелепи, проходить вперед і вверх позаду заднього черевця двочеревцевого м’яза та шило-під’язикового м’яза в піднижньощелепному трикутнику. Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) є крупною судиною, яка відходить від зовнішньої сонної артерії під прямим кутом на рівні шийки нижньої щелепи.

Верхньощелепні вени (vv. maxillares) представлені 2–3 судинами, що містять клапани. Вони збирають венозну кров від крилоподібного сплетення, йдуть майже горизонтально назад позаду шийки нижньої щелепи, супроводжуючи однойменну артерію, і відкриваються у занижньощелепну вену.

Плечова артерія (a. brachialis) є безпосереднім продовженням пахвової артерії (a. axillaris) і, починаючись на рівні нижнього краю великого грудного м’яза (m. pectoralis major), проходить в присередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis).

Від язикової артерії (a. lingualis) відходять такі гілки: - Надпід’язикова гілка (r. suprahyoideus); - Спинкові гілки язика (rr. dorsales linguae); - Під’язикова артерія (a. sublingualis); - Глибока артерія язика (a. profunda linguae).

Нижня брижова артерія (a. mesenterica inferior) є непарною нутрощевою гілкою черевної частини аорти. Артерія має ряд гілок: ліву ободово-кишкову артерію, 2-3 сигмоподібні артерії і верхню прямокишкову артерію.

Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) є продовженням стовбура зовнішньої сонної артерії, беручи початок на рівні шийки нижньої щелепи.

До пристінкових гілок належать парні нижні діафрагмові артерії (aa. phrenicae inferiors) і поперекові артерії (aa. lumbales), а також непарна серединна крижова артерія(a.sacralis mediana).

Шлунково-дванадцятипалокишкова артерія (a. gastroduodenalis), відійшовши від загальної печінкової артерії, прямує вниз позаду воротарної частини шлунка і розгалужується на три судини: – задню верхню підшлунково-дванадцятипалокишкову артерію (a. pancreaticoduodenalis superior posterior) – передню верхню підшлунково-дванадцятипалокишкову артерію (a. pancreaticoduodenalis superior anterior) – праву шлунково-чепцеву артерію (a. gastroomentalis dextra) Селезінкова артерія (a. splenica; a. lienalis) є найкрупнішою і найдовшою гілкою черевного стовбура. Верхня брижова артерія (a. mesenterica superior) є другою крупною непарною нутрощевою гілкою черевної частини аорти, яка відходить від її передньої поверхні позаду тіла підшлункової залози на рівні ХІІ грудного – І поперекового хребців, приблизно на 1–3 см нижче від черевного стовбура.

Велика підшкірна вена (v. saphena magna) є продовженням присередньої крайової вени і має кілька клапанів. Вона прямує догори в підшкірній клітковині по передньому краю присередньої кісточки, а на гомілці – вздовж присереднього краю великогомілкової кістки разом з підшкірним нервом, приймаючи численні поверхневі вени з передньоприсередньої поверхні гомілки.

Права ниркова вена (v. renalis dextra) проходить косо знизу догори, а ліва ниркова вена (v. renalis sinistra), яка є довшою за праву, йде майже поперечно попереду аорти.

Середня колінна артерія (A. media genus) відходить від передньої поверхні підколінної артерії на рівні середини підколінної ямки, йде вперед, пронизує над косою підколінною зв’язкою суглобову капсулу. Її гілки живлять синовіальну перетинку суглобової капсули, схрещені зв’язки і меніски колінного суглоба.

Лицева артерія (a. facialis) відходить від передньої поверхні зовнішньої сонної артерії, вище від язикової артерії, на рівні кута нижньої щелепи, проходить вперед і вверх позаду заднього черевця двочеревцевого м’яза та шило-під’язикового м’яза в піднижньощелепному трикутнику.

До задньої групи гілок зовнішньої сонної артерії належать: - Потилична артерія (a. occipitalis) - Задня вушна артерія (a. auricularis posterior)

Власна печінкова артерія (a. hepatica propria), відійшовши від загальної печінкової артерії, проходить вверх до воріт печінки між обидвома листками печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки (частини малого чепця). Праворуч від артерії розташовані спільна жовчна і загальна печінкова протоки, а позаду – ворітна печінкова вена.

Поверхневі пахвинні лімфатичні вузли (nodi lymphatici inguinales superficiales), яких налічується 4–20, розташовані поверх широкої фасції стегна під пахвинною зв’язкою навколо підшкірного розтвору. Серед них виділяють такі вузли: – верхньоприсередні лімфатичні вузли (nodi lymphatici superomediales) лежать на дірчастій фасції підшкірного розтвору і навколо устя великої підшкірної вени; – верхньобічні лімфатичні вузли (nodi lymphatici superolaterales) розміщені у вигляді ланцюжка під нижнім краєм пахвинної зв’язки; – нижні лімфатичні вузли (nodi lymphatici inferiorеs) містяться на широкій фасції нижче нижнього рогу серпоподібного краю підшкірного розтвору.

Поверхнева надчеревна артерія (a. epigastrica superficialis) починається від передньої стінки стегнової артерії нижче пахвинної зв’язки, пронизує дірчасту фасцію в ділянці підшкірного розтвору. Бічна огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris lateralis) крупніша за присередню артерію, відходить від бічної поверхні початкової частини глибокої стегнової артерії.

Клубово-ободокишкова артерія (a. ileocolica) кровопостачає дистальний відрізок клубової кишки та сліпу кишку , посилаючи артерію червоподібного відростка (a. appendicularis)

Загальна клубова вена (v. iliaca communis) є крупною парною судиною – правою і лівою, що не має клапанів. Ця вена утворюється на рівні верхнього краю крижово-клубового суглоба при злитті внутрішньої і зовнішньої клубових вен. Права і ліва загальні клубові вени прямують вверх і присередньо, а на рівні міжхребцевого хряща між IV і V поперековими хребцями праворуч від серединної лінії зливаються, утворюючи нижню порожнисту вену.

Початкова частина аорти має довжину приблизно 6 см, що виходить з лівого шлуночка серця на рівні третього міжребрового простору.

1) глибока артерія плеча (a. profunda brachii), що починається від верхньої третини плечової артерії (a. brachialis), проходить разом з променевим нервом (n. radialis) через канал променевого нерва (canalis nervi radialis), де розгалужується на гілки: - до задньої групи м’язів плеча (musculi brachii); - до дельтоподібного м’яза (m. deltoideus). 2) верхня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris superior) починається від плечової артерії (a. brachialis) нижче глибокої артерії плеча (a. profunda brachii) і йде до задньоприсередньої поверхні ліктьового суглоба (facies posteromedialis articulationis cubiti), де анастомозує із задньою гілкою ліктьової поворотної артерії (ramus posterior arteriae recurrentis ulnaris); 3) нижня ліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris inferior) починається від плечової артерії (a. brachialis) в нижній її третині, йде до передньоприсередньої поверхні плечового суглоба (facies anteromedialis articulationis humeri), де анастомозує з передньою гілкою ліктьової поворотної артерії (ramus anterior arteriae recurrentis ulnaris).